Безкоштовна бібліотека підручників
Релігієзнавство

6.3. Неоязичництво як спроба відновлення дохристиянських вірувань


У певні історичні періоди серед частини нації визріває прагнення відновити, реконструювати чи реформувати  віру  своїх  предків. Починаючи із 30-х років ХХ ст., в колі  української інтелігенції виявляється системне зацікавлення спадщиною оріїв-русичів-українців, про що свідчать дослідження В.Шаяна, В.Даниленка, П.Харченка, А.Кифішина, Ю.Шилова та інших. Поштовхом до таких зацікавлень стало те, що у кінці ХІХ ст. археолог В.Хвойка виявив невідому досі праукраїнську культуру VII - VІ тис. до н. е., що згодом  отримала назву Трипільської (від назви села Трипілля на Київщині). Ще глибші пласти  праукраїнської культури виявив у другій половині ХХ ст. знавець протошумерської мови, історик-археолог А.Кифішин, обгрунтувавши датування текстів у печері Кам’яна Могила (що в Мелітопольському р-ні на Запоріжжі) ХІХ-им тисячоліттям до н. е.

Неоязичництво - це комплекс сучасних течій, котрі, взаємодоповнюючись, творять певну систему язичницького віровчення з намаганням реконструювати, переосмислити  його на дохристиянських началах. За радянського часу давньоукраїнська язичницька спадщина  всіляко перекручувалась, фальсифікувалась. До того ж не була виробленою відповідна науково  обгрунтована   методологія досліджень давніх вірувань. Основними неоязичницькими утвореннями у ХХ ст. стали “Рідна Віра” (1934 р.), “ОСіДУ  РУНВіри” - “Об’єднання  Синів  і  Дочок  України” (1964 р.) і та ін.

“Рідна віра”. Засновник цієї течії - Володимир Шаян (1908-1974 рр.) – народився у селі  Добростанах на Львівщині. Закінчив Львівський університет, де вивчав також санскрит. Весною 1944-го року емігрував до Західної Європи. Останні роки свого життя прожив у Лондоні, де й похований. Був, зокрема, головою Товариства орієнталістів (сходознавців). У працях “Індра  в Рігведі”, “Про Перуна знання таємне”, “Студії над Ведійською думкою”, “Віра  предків  наших” та ін. обгрунтував одночасність виникнення індіїської “Рігведи”  (“Знання  світлих  гімнів”) і першої “Книги Велеса”; доводив тотожність індійського Індри із богом Перуном слов’янської міфології. Зараз у Києві виходить “Сварог” - релігійно-історичний  та науково-пізнавальний збірник Громади українських язичників, “Православ’я” (так  називають язичництво рідновірці). Вийшло понад 10 випускників). Збірник виражає позиції В.Шаяна – засновника “Рідної Віри”. Там діє також національно-культурне  Товариство “Світовид” та музей “Велесової книги”. У збірникові “Сварог” постійно вміщується (на  відповідний рік) Коло Свороже - праукраїнський  календар. 25  серпня  1998 р. у столиці України відбувся Перший Всеукраїнський Собор Рідної Віри; тоді ж почала функціонувати Школа Рідної Віри (при Українському Центрі духовної культури, а в сквері поблизу Софіївського майдану знову встановлено статую Світовида - третьої іпоспостасі Бога-Триглава (Святого Язичницького Духа). З часу скликання Собору діє Об’єднання Рідновірів України (на базі зареєстрованих кількох громад). У “Відозві” Собору повідомлялося, що Україна є учасницею Світового Конгресу Етнічних Релігій, гасло якого - “Єдність  в  різноманітному”  і  який  “ визнає  самобутність  кожної  з  етнічних  релігій”.

ОСіДУ РУНВіра. Виникло це утворення в другій половині ХХ століття серед громад української  діаспори. Її  засновник - Лев Силенко - народився  27 вересня 1930 року (село  Богоявленське біля Олександрії Дніпропетровської обл.). Після Другої Світової війни  потрапляє за кордон (Польща, Німеччина, Англія). Навчаючись, одночасно ознайомлюється  з духовними джерелами індуїзму, буддизму. 1964 рік вважається офіційним початком Силенкового проповідування РУН Віри - Віри в Дажбога. 5-6 серпня 1972 р. в Чікаго  відбувся перший з’їзд (собор) ОСіДУ (“Об’єднання Синів і Дочок України”) РУН Віри.  Через 2 роки вперше здійснено обряд висвячення (духовне благословення проповідникам Віри в Дажбога). 1979 року вийшла “Мага-Віра” (Могутня Віра), а 1987-го - Катехизис                     (пояснення віровчення під назвою “Навчання, Пісня, Молитва”).

У вересні 1997-го в Києві зареєстровано статут, а через рік відбувся установчий з’їзд  Київських  рунвірців. Із 1995-го виходять часописи “Рідна Віра” (у Донецьку), “Світло  Оріяни”  (у Запоріжжі). Крім обряду посвячення в проповідники-рунтати (для чоловіків) і у  рунми (для жінок), створено обряди освячення дитини, вінчання наречених, поховання  покійників. Рунвірівці вважають, що Перворай на землі був на території Древньої України. Звідси 6000 років тому виходили роди й племена на долини Тигру і Рейну, узбережжя  Егейського моря, до Пелепонеса і Криту, на узгір’я Скандинавії.

З огляду на діяльность “Рідної Віри” і “РУНВіри” можна ствердити: серед неоязичників немає цілісно унормованої історико-порівняльної системи поглядів на  давньоукраїнське язичництво в контексті християнізації наших земель.



|
:
Релігієзнавство: конспект лекцій
Релігієзнавство
Релігієзнавство
Релігієзнавство