Кінець ХХ-початок ХХІ ст. разом із відродженням й становленням Української Держави ознаменувався утвердженням як національно-традиційних Церков українців (православ`я, греко-католицизму або уніатства), так і появою зовсім нових, нетрадиційних неорелігій, течій, рухів (також—окремих сект). Такий процес став віддзеркаленням духовної культури, яка проходить складний, суперечливий, важкий шлях.