Однією з найважливіших складників політичного маркетингу є дослідження політичного ринку влади, особливостей його функціонування в певному суспільстві. Таке дослідження включає вивчення та аналіз політичної культури суспільства, рівня розвитку політичних структур, банку даних політичних лідерів (тобто політичної та правлячої еліти) і, звичайно, стереотипи суспільної свідомості.

Перші три складники зазвичай досліджують традиційними методами політичного аналізу, стереотипи ж суспільної свідомості аналізуються через вивчення громадської думки. Для цього використовують як опосередковані канали — засоби масової інформації (преса, радіо, телебачення, електронна пошта), документи органів влади, матеріали органів статистики, спецслужб внутрішніх справ, так і прямі канали висловлювання громадської думки (особисті контакти представників владних структур з населенням, приймання громадян).

Особливе місце у вивченні суспільної свідомості політичний маркетинг відводить спеціалізованим каналам висловлювання громадської думки (інтерв´ю, анкетування), оскільки саме цей канал є науковою базою політичних маркетингових досліджень.

Опитування громадської думки за таких умов виконує три основні функції: політичну, ідеологічну та соціальну.

Політична функція полягає в політичному розвідуванні, дослідженні суспільних настроїв, соціальних уподобань електорату, ставлення широких верств населення до різних соціальних проблем, до окремих осіб. Опитування дають змогу оцінити палітру політичних орієнтацій виборців, імідж "ідеального" політичного діяча, який сформувався в суспільній свідомості.

Ідеологічну функцію слід розглядати з двох точок зору. Регулярність опитувань сприяє створенню моніторингу (безперервного стеження) за ефективністю впливу політичних акцій на різні категорії електорату, дає змогу виявити, як реагують основні верстви населення на ідеї, гасла, політичні програми, форми подавання їх, манери лідерів триматися тощо.

Крім того, результати опитувань громадської думки можна використовувати для маніпулювання суспільною свідомістю. Скажімо, можна в потрібному напрямі інтерпретувати одержані відповіді, привернути увагу виборців до зростання популярності одного лідера, замовчати про іншого тощо.

Соціальна функція опитувань також має кілька аспектів:

• результати містять інформацію про потреби, інтереси, вимоги й претензії населення до влади, які влада не повинна ігнорувати й мусить враховувати при виробленні управлінських рішень;
• громадська думка через опитування реалізує функцію соціального контролю, відкриває важливий канал зв´язку між владою і громадськістю, а інколи й реалізує деякі функції прямої демократії;
• опитування дають змогу точніше визначити співвідношення політичних сил у суспільстві, що є одним з чинників політичної й соціальної стабільності;
• дані опитувань дають змогу робити довготермінові прогнози соціального розвитку суспільства тощо.

Опитування громадської думки можуть бути стратегічними і описовими (допоміжними). Стратегічне використання опитувань, скажімо, під час виборів, полягає в оцінці загальнополітичної ситуації, сильних і слабких сторін кандидатів, визначенні на основі соціальних, демографічних і геополітичних чинників шансів кандидата в певних регіонах. Реалізація описової функції допомагає кандидатам та їхнім командам дізнаватися про те, хто лідирує, які проблеми виборці вважають для себе найважливішими тощо.

Отже, дослідження громадської думки є однією з найважливіших частин політичного маркетингу, адже без об´єктивної соціальної інформації про реальний стан справ у суспільстві, відомостей про ставлення суспільного загалу до ключових питань громадського життя, до окремих суспільних інститутів (держави взагалі, парламенту, уряду, політичних партій, окремих лідерів тощо) просто неможливо ухвалювати відповідальні рішення. Маючи таку інформацію, центри влади можуть адекватніше впливати на стан справ у суспільстві, підвищити ефективність управлінських рішень, забезпечити зворотний зв´язок з громадськістю з питань про рівень сприймання нею тих чи інших законопроектів, постанов чи загальнополітичних рішень.