Зміни в політичному житті і в політичному процесі відбуваються внаслідок взаємодії й складного переплетення інтересів соціальних спільностей і груп (класів, етнічних, професійних та ін.). Тому поза їхньою діяльністю зрозуміти політичне життя суспільства практично неможливо. І в цьому контексті правомірність вживання поняття "соціально-політична структура суспільства" є очевидною, оскільки саме така структура виступає істотним чинником організації суспільного життя і визначає важливі складники політики: мету, суб´єктів, ієрархію влади тощо. Політика ж в усіх своїх різновидах — економічному, соціальному, національному, культурному тощо — має зворотний вплив на розвиток соціальної структури.

Зазвичай під соціальною структурою розуміють сукупність взаємопов´язаних і взаємодіючих соціальних груп і відносин між ними, зумовлених зрештою суспільним поділом праці. В основі поділу на такі групи лежить неодинакове становище людей у системі суспільного життя. Серед соціальних груп виділяються великі, тобто спільності людей, інтегрованих у масштабах усього суспільства, держави в цілому. У західній політології такі макросоціальні групи (класи, етнічні, релігійні, професійні та інші групи) традиційно іменуються стратами. Основою формування таких макросоціальних груп зазвичай є спільна діяльність із реалізації своїх інтересів. Іноді такі групи ще називають групами інтересів.