Ефективність державного регулювання розвитку регіонів значною мірою залежить від державної регіональної фінансової, політики, в якій закладаються принципи розподілу доходів і видатків між державним та місцевим бюджетами; засади формування та використання коштів місцевого бюджету.

Держава здійснює регулювання міжбюджетних відносин з допомогою міжбюджетних трансфертів. Міжбюджетні відносини - це відносини між державою та її адміністративно-територіальними одиницями - АР Крим, областями, органами місцевого самоврядування щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання своїх повноважень, передбачених законодавством. Міжбюджетні трансферти - кошти, які безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Для визначення величини міжбюджетних трансфертів використовується фінансовий норматив бюджетної забезпеченості. Він визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, спрямованих на реалізацію бюджетних програм, на кількість населення або споживачів певних послуг. Фінансові нормативи для місцевих бюджетів коригуються з урахуванням особливостей регіону - соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших.

Основними видами міжбюджетних трансфертів є:

— дотації вирівнювання;

— субвенції;

— субсидії.

Дотації вирівнювання надаються бюджетам АР Крим, обласним, якщо прогнозована величина доходів відповідних бюджетів не покриває видатків, обрахованих з використанням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості.

Субвенції надаються місцевим бюджетам з метою компенсації втрат унаслідок введення пільгового оподаткування, що призвело до зменшення доходів бюджету; на здійснення програм соціального захисту та виконання інвестиційних проектів.

Субсидії виділяються місцевим бюджетам для покриття витрат населенню, пов´язаних з підвищенням цін і тарифів на роботи і послуги соціального характеру.

Міжбюджетні трансферти формуються за рахунок:

— 25 % прибуткового податку з громадян, що справляється на території АР Крим та відповідної області;

— 25 % плати за землю, що справляється на території АР Крим та відповідної області;

— плати за ліцензії та інші спеціальні дозволи на здійснення певних видів господарської діяльності.

Самостійність бюджетів забезпечується шляхом встановлення за бюджетами різних рівнів відповідних джерел доходів, правом виконавчих органів місцевого самоврядування визначати напрями їх використання, розглядати і затверджувати бюджети.

Відповідно до законодавства України до доходів місцевих бюджетів належать:

— місцеві податки і збори;

— плата за землю - 100 % плати для бюджетів міст Київ та Севастополь; 75% плати - для міст республіканського й обласного значення; 60 % плати - для міст районного значення, сіл та селищ;

— податок з власників транспортних засобів;

— податок на промисел;

— плата за забруднення навколишнього природного середовища;

— кошти від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності;

— податок на прибуток підприємств комунальної власності;

— платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

— надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

— фіксований сільськогосподарський податок тощо.

Місцевими податками і зборами в Україні є:

— готельний збір;

— збір за паркування автотранспорту;

— ринковий збір;

— податок з реклами;

— збір за використання місцевої символіки;

— збір за право проведення кіно-, телезйомок;

— збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу, лотерей;

— збір за видачу ордера на квартиру;

— курортний збір;

— збір за проїзд автотранспорту прикордонними областями;

— збір за видачу дозволу на розміщення об´єктів торгівлі та інші.

До видатків місцевих бюджетів належать видатки на:

— місцеву пожежну охорону;

— позашкільну освіту;

— соціальний захист і соціальне забезпечення;

— місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

— культурно-мистецькі програми місцевого значення;

— програми підтримки засобів масової інформації місцевого значення;

— місцеві програми розвитку фізичної культури і спорту; типове проектування, реставрацію та охорону пам´яток архітектури;

— дорожньо-транспортне господарство;

— регулювання земельних відносин;

— програми природоохоронних заходів та інші цілі.

Чинне бюджетне законодавство сприяє відповідним радам місцевого самоврядування запроваджувати місцеві податки і збори та визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів.