Визначення потреби народного господарства у промисловій продукції і населення в товарах народного споживання становить основу макроекономічного регулювання промислового виробництва.

У структурі потреб народного господарства в промисловій продукції треба виділяти: потреби в промисловій продукції інших галузей і комплексів народного господарства, в тому числі потреби ринку сировини та обробних і переробних галузей; потреби населення у виробництві товарів народного споживання; державні потреби, включаючи експорт.

Обов´язковим елементом макроекономічного регулювання є прогнозування розвитку ринку сировини та забезпечення нею народного господарства. Потреба народного господарства у сировинних ресурсах включає сумарні затрати на виробничо-експлуатаційні потреби, капітальне будівництво, експорт тощо. Прогнозування потреби здійснюється на основі питомих витрат найважливіших видів сировини, палива, енергії на виробництво одиниці продукції. Питомі витрати є узагальненими нормами витрат і розробляються за основними видами продукції в галузевому розрізі. Прогнозовану потребу в ресурсах визначають за формулою:

де Н_р - норма витрат кожного виду ресурсу; ВП - обсяг виробництва продукції, на яку витрачається певний ресурс; п - кількість різновидів виробів, на які визначається певний ресурс.

Визначення питомих витрат здійснюється шляхом аналізу динаміки питомих витрат у базових періодах, оцінки впливу факторів на норму витрачання ресурсу. При цьому враховується впровадження нових прогресивних технологій, розширення використання нових видів сировини, зміни в структурі виробництва, скорочення відходів, зменшення витрат ресурсів тощо.

Прогнозування потреби в продукції обробних і переробних галузей здійснюється за допомогою нормативного методу. Спочатку розробляється номенклатура продукції за кожною галуззю. Потім встановлюються узагальнені групові нормативи витрат одного виду продукції на виробництво іншого. Розмір цих нормативів визначається за звітними даними і коригується з урахуванням факторів, які можуть вплинути на їх величину в прогнозованому періоді.

Прогноз потреби в товарах народного споживання формується на основі використання норм споживання і відомостей про споживчі бюджети; вивчення тенденцій зміни структури споживання; економетричних досліджень еластичності попиту та залежності споживання від зміни доходів і цін тощо. В харчовій та легкій промисловості для прогнозування використовуються раціональні фізіологічні норми споживання.

Потребу в товарах народного споживання визначають за фактично сформованими рівнями споживання на душу населення (сім´ю) і чисельністю населення (сімей) у прогнозованому періоді.

Державні потреби на промислову продукцію включають, насамперед, потреби на оборону, утримання державного апарату, охорону здоров´я, освіту тощо. Державна потреба в промисловій продукції забезпечується через державний контракт і державне замовлення.

Потребу держави у продукції виробничо-технічного призначення, товарах народного споживання визначають шляхом: встановлення переліку видів промислової продукції, необхідної для галузей-споживачів, що фінансуються з державного бюджету; для формування державних ресурсів і запасів; експортно-імпортних операцій за урядовими угодами; а також переліку видів промислової продукції, виробництво якої потребує стимулювання з боку держави.

За цими переліками визначаються необхідні обсяги виробництва промислової продукції і з´ясовуються можливості забезпечення її виробництва. Потребу держави визначають окремо для засобів виробництва (знарядь праці та предметів праці) і товарів народного споживання.

Загальна потреба держави зіставляється з ресурсами (можливостями) за допомогою матеріальних балансів сировини, палива, електроенергії тощо та обґрунтовується щодо можливостей державного бюджету здійснити їх фінансове забезпечення.