9.5. Оцінка соціального розвитку країни
Показники, що характеризують соціальний розвиток країни і регіонів, поділяються на чотири групи.
До першої групи, яка характеризує рівень життя населення, належать 7 показників:
— грошові доходи на одного жителя;
— середньомісячна заробітна плата;
— співвідношення середньодушових доходів та прожиткового мінімуму;
— співвідношення доходів і витрат;
— частка населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум;
— концентрація доходів у різних групах населення;
— співвідношення доходів найбідніших і найбагатших людей країни.
До другої групи, яка характеризує соціальну забезпеченість, належать такі показники:
— забезпеченість житлом одного жителя;
— забезпеченість лікарями та лікарняними ліжками на одного жителя;
— роздрібний товарооборот і платні послуги на одного жителя;
— рівень злочинності.
До третьої групи, яка характеризує демографічну ситуацію, включають:
— природний приріст населення;
— коефіцієнти народжуваності та смертності;
— середню тривалість життя населення;
— коефіцієнт дитячої смертності;
— міграційне сальдо.
Четверта група показників характеризує стан трудових ресурсів і включає:
— рівень зайнятості населення;
— рівень безробіття;
— демографічне навантаження;
— навантаження на одне вільне робоче місце.
Аналіз соціально-економічної ситуації в Україні та її регіонах за останні роки свідчить про деформацію територіальних пропорцій та посилення міжрегіональної поляризації за економічними і соціальними показниками (табл.31).
Таблиця 31. Показники соціального розвитку країни
Назва показників |
Одиниця виміру |
Значення |
1 |
2 |
3 |
І. Показники рівня життя населення України у 2001 році |
||
1. Грошові доходи на одного жителя |
грн. |
2249,0 |
2. Середньомісячна заробітна плата (номінальна) |
грн. |
311,0 |
3. Співвідношення середньодушових доходів та прожиткового мінімуму |
|
0,603 |
4. Співвідношення доходів і витрат |
% |
106,4 |
5. Частка населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум |
% |
89,1 |
6. Концентрація доходів у населення понад величину прожиткового мінімуму |
% |
10,9 |
7. Співвідношення грошових витрат 20 % найбільш та 20 % найменш забезпеченого населення |
разів |
6,4 |
ІІ. Показники соціальної забезпеченості населення |
||
1. Забезпечення житлом одного жителя: |
|
|
всього |
м2 |
20,8 |
в т. ч. міського жителя |
м2 |
19,4 |
сільського жителя |
м2 |
23,8 |
2. Забезпечення лікарями та лікарняними ліжками на 10 000 населення |
осіб ліжок |
45,8 94,1 |
3. Кількість осіб, які навчаються у закладах освіти на 1000 жителів |
осіб |
190,5 |
4. Роздрібний товарооборот на одного жителя |
грн. |
711,0 |
5. Платні послуги на одного жителя |
грн. |
202,0 |
6. Рівень злочинності на 1000 жителів |
злочинів |
10,6 |
ІІІ. Показники демографічної ситуації |
||
1. Природний приріст населення |
% |
-0,76 |
2. Рівень народжуваності |
% |
0,78 |
3. Рівень смертності |
% |
1,54 |
4. Середня тривалість життя населення |
років |
68,0 |
5. Дитяча смертність на 1000 народжених |
осіб |
11,3 |
6. Міграційне сальдо |
% |
-0,62 |
IV. Показники стану трудових ресурсів |
||
1. Рівень зайнятості населення |
% |
43,2 |
2. Рівень зареєстрованого безробіття |
% |
3,7 |
3. Демографічне навантаження |
осіб |
1,32 |
4. Навантаження на одне вільне робоче місце |
осіб |
7,0 |
Оцінка соціального розвитку в країні за останні роки свідчить про те, що ця сфера життя суспільства вимагає корінних змін і перетворень. Заходи державного захисту і регулювання соціальних процесів не дають відчутних результатів. Тому необхідні кардинальні трансформації галузей соціальної сфери та зміна парадигми соціальної політики в цілому.
|
:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія