9.4. Регулювання рівня та якості життя населення
Рівень життя населення оцінюється системою показників, що характеризують матеріальні основи, стан і розвиток добробуту населення. Ці показники свідчать про рівень та структуру доходів, витрати на споживання населенням матеріальних благ і послуг; стан споживчого ринку; соціальні гарантії малозабезпеченим верствам населення.
Показники рівня життя та соціальних гарантій включають: 1) узагальнюючі показники рівня життя населення (реальні доходи на душу населення, суспільні фонди споживання на душу населення, питому вагу населення за рівнем середньодушового сукупного доходу); 2) оплата праці та доходи населення (грошові доходи на душу населення, середньомісячна оплата праці робітників і службовців, середньомісячна оплата праці в аграрному секторі економіки, середній розмір пенсій, середня державна допомога, середній розмір стипендій, натуральні доходи населення); 3) індекс вартості життя (індекс споживчих цін прожиткового мінімуму, індекс цін на товари, індекс цін на послуги); 4) рівні споживання основних продуктів на душу населення (м´ясо та м´ясопродукти, молоко та молочні продукти, яйця, хліб та хлібопродукти, картопля, овочі та баштанні культури, платні послуги на душу населення); 5) соціальні гарантії у сфері доходів та споживання (прожитковий мінімум загалом, у тому числі: продовольчі товари, непродовольчі товари, оплата послуг, обов´язкові платежі та внески, рівень мінімальної заробітної платні, рівень мінімальної пенсії).
Основою розрахунку грошових доходів населення є баланс грошових доходів і видатків. Він відображає співвідношення між грошовими доходами населення, роздрібним товарообігом, обсягом платних послуг і заощаджень. На основі балансу визначається рівень забезпечення населення готівкою, задаються основні параметри для розрахунку показника емісії грошей, інфляції у споживчому секторі економіки (табл. 28).
Таблиця 28. Баланс грошових доходів і видатків населення, млн. грн.
Склад доходів і видатків |
Звіт |
План-прогноз |
1 |
2 |
3 |
Доходи |
|
|
робітників і службовців від підприємств та організацій |
30 400 |
|
від підприємницької діяльності, спрямовані на особисте споживання |
3 420 |
|
грошові доходи членів селянських спілок |
120 |
|
надходження від продажу продуктів сільського господарства |
1800 |
|
трансфертні платежі |
14 600 |
|
надходження з фінансової системи |
8 800 |
|
кошти, отримані поза межами України |
190 |
|
інші доходи |
3 200 |
|
Всього |
62 530 |
|
Перевищення видатків над доходами |
— |
|
Видатки і заощадження |
|
|
купівля товарів і оплата послуг |
38 400 |
|
обов´язкові платежі та добровільні внески |
8 100 |
|
приріст вкладів, придбання облігацій та інших цінних паперів |
2510 |
|
придбання акцій і нерухомості |
10 450 |
|
гроші, відправлені за межі України |
ПО |
|
інші витрати і збереження |
950 |
|
Всього грошових витрат і збережень |
60 520 |
|
Перевищення доходів над видатками |
+2010 |
|
Узагальнюючим показником рівня життя є реальні доходи населення, які відображають частину національного доходу, що використовується населенням на споживання і нагромадження. Реальні доходи населення складаються з усіх видів грошових доходів населення, натуральних доходів від селянського, фермерського господарства, особистого підсобного господарства і доходів, отриманих у вигляді безоплатних послуг із суспільних фондів споживання. Реальні доходи населення визначаються як в цілому за населенням, так і за окремими соціальними групами в розрахунку на одного зайнятого за сферами діяльності у такому порядку:
1. Грошові доходи - всього.
2. Грошові доходи, що не реалізуються на придбання товарів.
3. Зміна збережень населення.
4. Сальдо за переказами та акредитивами.
5. Грошові доходи, які реалізуються на придбання товарів (р.1-р.2+р.3+р.4).
6. Натуральні доходи громадян.
7. Матеріальне споживання у сфері послуг.
8. Продукція індивідуального та ЖКГ.
9. Кінцеві доходи у цінах відповідного року (р. 5 + р. 6 + р. 7 + р.8).
10. Індекс цін і тарифів.
11. Кінцеві доходи у порівнянних цінах (р. 9 : р. 10).
12. Середньорічна чисельність населення, млн. осіб:
а) населення;
б) працюючих.
13. Реальні доходи, грн. (р. 11 : р. 12)
а) на душу населення;
б) на одного працюючого.
Суспільні фонди споживання - це матеріальні блага або послуги, які надаються населенню державою безоплатно або на пільгових умовах, а також грошові виплати, які не є оплатою за працю. Показники суспільних фондів споживання обчислюють у цілому і на душу населення за формою, наведеною у табл. 29.
Таблиця 29. Суспільні фонди споживання
За офіційними даними, суспільні фонди споживання на особу в Україні становлять 110 американських доларів.
Диференціацію населення за рівнем добробуту здійснюють, виходячи з показника середньодушового сукупного доходу, який обчислюється на підставі сукупного доходу сім´ї. Цей показник служить основою для призначення щомісячної допомоги на дітей, грошових виплат матерям з догляду за дітьми
При прогнозуванні народного добробуту та його державного регулювання важливе значення мають показники соціальних гарантій населенню: мінімальний споживчий бюджет, межа бідності, мінімальні рівні оплати праці, пенсій, допомог тощо.
Мінімальний споживчий бюджет - це основний соціальний критерій, який визначає безпосередньо межу бідності і опосередковано-реальний рівень життя населення, гарантує задоволення першочергових потреб в їжі, одязі, умови для відтворення робочої сили. Отже, мінімальний споживчий бюджет - це набір продовольчих та непродовольчих товарів і послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини (табл. 30).
Держава бере на себе відповідальність щодо забезпечення лише мінімальних соціальних гарантій, які відповідають науково обґрунтованому мінімальному рівню споживання населенням матеріальних благ - прожиткового мінімуму. Вихідною інформацією для розробки цих бюджетів є комплекс нормативів щодо споживання продовольчих, непродовольчих товарів і послуг, прогнозні дані з соціально-демографічної, статевовікової структури населення, рівень середньодушового сукупного доходу, прогнозування оцінки індексів споживчих цін, регіональна структура споживання.
Таблиця 30. Мінімальний споживчий бюджет особи на рік, грн.
Перелік товарів і послуг |
У середньому |
У тому числі |
||
на дитину |
на дорослого |
на особу пенсійного віку |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. Продукти харчування |
|
|
|
|
2. Непродовольчі товари, |
|
|
|
|
у тому числі: |
|
|
|
|
одяг, білизна, взуття; |
|
|
|
|
предмети гігієни, санітарії, ліки; |
|
|
|
|
предмети культурно-побутового обслуговування та господарського вжитку, |
|
|
|
|
З них: |
|
|
|
|
іграшки, спорттовари |
|
|
|
|
шкільне приладдя |
|
|
|
|
товари тривалого вжитку |
|
|
|
|
господарські товари тощо |
|
|
|
|
товари для ведення особистого підсобного господарства |
|
|
|
|
3. Послуги, |
|
|
|
|
у тому числі: |
|
|
|
|
житлово-комунальні |
|
|
|
|
побутові |
|
|
|
|
транспортні |
|
|
|
|
зв´язку |
|
|
|
|
дитячих установ |
|
|
|
|
культури, освіти, відпочинку |
|
|
|
|
4. Податки, внески, платежі |
|
|
|
|
5. Алкогольні напої, тютюн |
|
|
|
|
Усього за рік |
|
|
|
|
Усього за місяць |
|
|
|
|
У світовій практиці широко використовується показник індекс вартості життя - індекс роздрібних цін спеціального набору товарів і послуг, що входять у споживчий кошик і становлять прожитковий мінімум (ІСЦ).
В Україні в нормативно-законодавчих актах посилаються на показник межа малозабезпеченості. Він характеризує величину сукупного доходу непрацездатної особи, яка забезпечує йому споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому чинним законодавством.
У 1990 р. ООН запровадила інтегральний показник - індекс людського розвитку (ІЛР), який характеризує рівень добробуту населення. Цей показник включає три компоненти: тривалість життя, освіченість та життєвий рівень населення.
Відповідно до методики визначення цього показника Україна займає перше місце в Європі за рівнем смертності й останнє - за рівнем народжуваності. В 2001р. на 1000 жителів помирало на 8,6 особи більше, ніж народжувалося. Середня тривалість життя в Україні сягає 68 років (63 роки у чоловіків та 73 роки у жінок).
Рівень освіченості в Україні є досить високим. Розвиток освіти характеризується такою системою показників: кількість дітей у дитячих дошкільних закладах, кількість учнів у загальноосвітніх школах, кількість вихованців у дитячих будинках, питома вага учнів загальноосвітніх шкіл, що навчаються у другу зміну, забезпеченість загальноосвітніх шкіл виробничою площею, кількість учнів професійно-технічних училищ, кількість учнів у технікумах і коледжах, обсяг державних капітальних вкладень, які спрямовуються на розвиток освіти, введення в дію об´єктів освіти за рахунок усіх джерел фінансування.
Рівень доходів громадян України є дуже низьким. За офіційними статистичними даними, середньомісячна заробітна плата складає близько 70 дол. США, тоді як у країнах ЄС вона знаходиться на рівні 1300-1600 дол. США.
Отже, за інтегральним показником індексу людського розвитку Україна посідає невисоке місце серед країн світу (102-ге місце в 2002 p.). Саме тому органи державного управління повинні таким чином регулювати всі складові цього показника, щоб підвищувати його значення.
В ООН було запропоновано й такий показник як індекс якості життя - комбінований показник, який характеризує:
— рівень освіти;
— рівень медичного обслуговування;
— тривалість життя;
— ступінь зайнятості населення;
— платоспроможність населення;
— кількість вільного часу;
— рівень забезпеченості житлом;
— участь у громадському житті;
— доступ до політичного життя тощо.
Конкретними показниками індексу якості життя є: кількість вчителів, медиків, вихователів, квадратних метрів житла, телефонів, транспортних засобів на одну людину (на 1000 осіб), якість обслуговування, показники умов праці та життя - рівень шкідливих викидів у повітря, шуму, вібрації тощо.
|
:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія