При обґрунтуванні обсягів інвестицій та їх розподілу обчислюють показники загальної (абсолютної) та порівняльної економічної ефективності. Перші характеризують віддачу капітальних вкладень залежно від рівня, на якому вони обчислюються.

У народному господарстві в цілому та за галузями абсолютна економічна ефективність визначається як відношення приросту річного обсягу національного доходу () до капітальних вкладень, що зумовили цей приріст (К):

У підгалузях, комплексних програмах, окремих проблемах абсолютна економічна ефективність визначається як відношення приросту річного обсягу чистої продукції () до капітальних вкладень, що зумовили приріст (К):

На мікрорівні (на діючих підприємствах) абсолютна економічна ефективність визначається як відношення річного приросту прибутку () до капітальних вкладень, що викликали цей приріст:

Щодо окремих заводів, цехів, об´єктів, нових підприємств абсолютна економічна ефективність визначається як відношення річного розміру прибутку (П_р) до капітальних вкладень, що його забезпечують (К):

Капітальні вкладення можуть мати місце як у виробничій, так і в невиробничій сферах. Метою вкладень у невиробничу сферу є досягнення певних соціальних і соціально-економічних результатів. Абсолютну економічну ефективність капітальних вкладень у невиробничу сферу визначають як відношення приросту соціального результату (DC_P) до приросту приведених витрат, необхідних для його досягнення (З_с.+ Е_нК_с):

де З_с - сума поточних витрат, необхідних для отримання певного соціального результату на рік; Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності (по народному господарству - 0,12).

Порівняльну економічну ефективність капітальних вкладень визначають при виборі варіантів господарських або технічних рішень розташування підприємств та їх комплексів, організації виробництва взаємозамінної продукції, будівництві нових, розширенні, технічному переозброєнні, реконструкції діючих підприємств. Показником порівняльної економічної ефективності є сумарні приведені витрати (З_пр.)які включають поточні (З_п) і приведені до поточного періоду капітальні витрати (К):

Критерієм оптимальності варіанта капітальних вкладень є мінімальна величина приведених витрат

З_пр → min

За окремими заходами науково-технічного прогресу економічний ефект визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів, отриманих у процесі здійснення заходів за розрахунковий період (Р_t), та вартісною оцінкою витрат за розрахунковий період (З_t ):

Оптимальним визнається варіант, в якому величина економічного ефекту - максимальна.

Розрахунок економічного ефекту здійснюється з обов´язковим приведенням різночасових витрат і результатів до єдиного для всіх варіантів моменту часу - розрахункового року (t_p.), під яким розуміється календарний рік, який передує початку випуску продукції, використання нової технології, нових методів організації праці та управління.

Приведення різночасових витрат і результатів усіх років реалізації заходів до розрахункового року здійснюється шляхом множення їх величини за кожний рік на коефіцієнт приведення (б_t).

Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період дається за формулою:

де t_n - початковий (перший) рік розрахункового періоду; t_k - останній рік розрахункового періоду; Р_t - вартісна оцінка результатів в t-му році розрахункового періоду.

Аналогічно визначається вартісна оцінка витрат. За початковий рік розрахункового періоду приймається рік початку фінансування робіт. Останнім (завершальним) роком є завершення життєвого циклу заходу та використання результатів заходу в народному господарстві.

Розрахунок показників економічної ефективності капітальних вкладень супроводжується визначенням термінів окупності (Т_ок) - періодів часу, протягом яких капітальні вкладення окупаються.

де ∆С - зниження собівартості продукції за рахунок конкретного заходу (капітальних вкладень).

Обчислення економічної ефективності різнопланових заходів здійснюється відповідно до методичних рекомендацій та коментарів до їх застосування "Комплексная оценка эффективности мероприятий, направленных на ускорение научно-технического прогресса" (М., 1989).

З розвитком ринкових відносин та посиленням факторів ризику оцінка ефективності інвестиційних проектів значно ускладнюється.

У світовій практиці відомі декілька методів оцінки ефективності капіталу, які передбачають проведення розрахунків норми ефективності, чистого приведеного доходу, періоду окупності за кожним інвестиційним проектом.

Для країни-інвестора ефективність інвестиційної діяльності відображається в прирості внутрішнього валового продукту. Величина приросту включає чистий прибуток за проектом, заробітну платню, сплачені податки, відрахування, проценти, дивіденди акціонерам, нерозподілений прибуток. Відношення приросту внутрішнього валового продукту до обсягу інвестицій дає загальноекономічну оцінку їх ефективності.