Ефективність національного виробництва - це якісна характеристика виробництва, яка відображає рівень розвитку продуктивних сил і ступінь забезпечення потреб суспільства. В економічній науці розрізняють ресурсну та цільову ефективність. Ресурсна ефективність характеризує відношення результату виробництва до витрат або показує рівень використання ресурсів:

де Е - результат виробництва; Р - ресурси, які використовуються в процесі виробництва.

Величина цільової ефективності свідчить про ступінь досягнення кінцевої мети національного виробництва та обчислюється за формулою:

де Н - чисельність населення.

Ефективність національного виробництва визначається за системою показників, які охоплюють усі рівні управління та використані у виробничому процесі ресурси. Ці показники об´єднані в декілька блоків: узагальнюючі; показники ефективності використання праці; показники ефективності використання основних фондів, оборотних фондів, капітальних вкладень; ефективності використання матеріальних ресурсів; ефективності використання нової техніки; ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

До узагальнюючих показників ефективності національного виробництва на макро- та регіональному рівні належать: зростання виробленого національного доходу на душу населення; виробництво національного доходу на душу населення; відносна економія в сфері матеріального виробництва основних виробничих фондів, матеріальних ресурсів, фонду оплати праці; відношення додаткового продукту до фонду оплати праці в матеріальному виробництві; рівень рентабельності щодо додаткового продукту або прибутку, до середньорічної вартості основних і обігових виробничих фондів; зниження витрат виробництва та обігу на 1 грн.. валового національного продукту.

Для розрахунку показників ефективності національного виробництва використовують порівняльний та індексний методи. Ці показники визначаються за певною методикою (табл. 22).

 Таблиця 22. Методика визначення показників ефективності національного виробництва