5.2. Показники динаміки і пропорцій національного виробництва
У системі національних рахунків передбачені індекси основних соціально-економічних показників, які вимірюються у відсотках до базового (попереднього) року:
де Пзв., Пбаз. - значення соціально-економічного показника відповідно у звітному та базовому періодах.
З допомогою індексів можна оцінити динаміку соціально-економічних процесів в Україні за ряд років, визначити темпи розвитку економіки, провести порівняльний аналіз тенденцій в економіці (табл. 17).
Наведені дані свідчать про позитивні тенденції в національній економіці, активізацію виробництва, підвищення його ефективності.
Таблиця 17. Індекси основних соціально-економічних показників (відсотки до попереднього року)
Показники |
Роки |
|||
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
|
1. Валовий внутрішній продукт |
98,1 |
99,8 |
105,9 |
109,1 |
2. ВВП на одну особу |
98,8 |
100,6 |
16,7 |
109,9 |
3. Основні засоби |
100,8 |
101,3 |
101,0 |
101,1 |
4. Грошові доходи населення |
108,6 |
113,8 |
140,5 |
125.2 |
5. Кількість зайнятих у всіх сферах економічної діяльності |
98,9 |
97,7 |
97,5 |
98,5 |
6. Кількість безробітних (на кінець року) |
157,0 |
117,0 |
98,0 |
87,0 |
7. Середньомісячна реальна ЗП |
87,1 |
103,4 |
103,6 |
120,4 |
8. Інвестиції в основний капітал |
106,1 |
100,4 |
114,4 |
117,2 |
9. Зовнішньоторговельний оборот |
86,8 |
86,5 |
117,8 |
110,8 |
В офіційній статистиці, крім індексів основних соціальних економічних показників, застосовують індекси цін і тарифів.
Найчастіше використовуються індекс споживчих цін (ІСЦ), індекс цін виробників промислової продукції, індекс цін реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами, індекс цін інвестицій в основний капітал та ін.
Динаміку загального рівня цін та окремих їх видів визначають за допомогою індексів Леспейреса, Пааше та Фішера.
Індекс цін Леспейреса показує зміну рівня цін упродовж певного часу при незмінній структурі виробництва і споживання. Цей індекс, обчислений для стабільного споживчого кошика, називається індексом споживчих цін (ІСЦ). Він обчислюється як відношення сукупних цін споживчого кошика у поточному та базовому періодах:
ІСЦ = Ціна споживчого кошика у поточному періоді / Ціна споживчого кошика у базовому періоді
До споживчого кошика відносяться продукти харчування, одяг, взуття, предмети особистої гігієни, оплата житлово-побутових послуг, транспортні послуги, послуги медичного, освітянського, духовного характеру тощо. У високорозвинених країнах світу до ринкового кошика входить близько 300 найменувань товарів і послуг. В Україні при обчисленні ІСЦ враховують понад 60 назв товарів і послуг.
Поширеною є методика визначення індексу споживчих цін з урахуванням економічної ваги товару чи послуги у споживчому кошику. Економічна вага встановлюється для базового періоду. Індекс споживчих цін в такому випадку обчислюється за формулою:
де ЦА ,ЦБ ,ЦМ - ціна різних видів товарів споживчого кошика в поточному періоді; - ціна різних видів товарів споживчого кошика в базовому періоді; dA,dB,dN - економічна вага (частка видатків різних видів товарів споживчого кошика).
Індекс споживчих цін обчислюється щомісячно і він є найпоширенішим показником рівня інфляції.
Для виявлення динаміки загального рівня цін використовується індекс Пааше, який враховує зміну обсягу та структури виробництва і споживання поточного року. Він обчислюється за формулою:
Індекс Пааше, обчислений для набору товарів і послуг, що входять до ВВП країни, називається дефлятором ВВП.
Дефлятор ВВП використовується для визначення реального ВВП:
Для згладжування неточностей в оцінці загального рівня цін за індексом змінних і постійних ваг визначається індекс Фішера, який визначається як середнє геометричне індексів Леспейреса і Пааше:
Різні індекси використовують для різних цілей. Так, при оцінці рівня добробуту населення враховують ІСЦ, а для визначення темпів зростання - дефлятор ВВП.
При аналізі та оцінці стану економіки, формуванні індикативних планів економічного і соціального розвитку України використовують макроекономічні показники структури національного виробництва:
— співвідношення між фондом відшкодування і національним доходом, фондом споживання і фондом нагромадження в національному доході;
— кінцевий продукт у валовому національному продукті;
— співвідношення між фондом виробничого нагромадження і ресурсами невиробничого споживання;
— співвідношення між фондом відшкодування і фондом оплати праці;
— співвідношення між першими і другими підрозділами, промисловою продукцією груп А і Б;
— співвідношення між грошовими доходами населення і роздрібним товарообігом, купівельною спроможністю населення і ринковими фондами;
— співвідношення між ввезенням та вивезенням продукції, сировиною і готовою продукцією.
Аналіз структури ВВП за категоріями кінцевого використання (табл. 18) свідчить, що протягом 1998-2001 pp. в Україні кінцеве споживання займає значну частку коштів, а капіталовкладення у національне виробництво становлять лише четверту частину до споживання. Незначна частка валових нагромаджень відображає процеси деіндустріалізації національної економіки.
Таблиця 18. Динаміка структури ВВП за категоріями використання, %
№ з/п |
Складові структури ВВП |
Роки |
|||
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
||
1 |
Кінцеві споживчі витрати |
81,5 |
77,0 |
75,2 |
77,9 |
2 |
Валове нагромадження основного капіталу |
19,6 |
19,3 |
19,7 |
20,2 |
3 |
Зміна запасів оборотних коштів |
1,2 |
-1,8 |
0,1 |
0,2 |
4 |
Чистий експорт (за винятком імпорту) |
-2,3 |
5,5 |
5,0 |
1,7 |
Ефективність структури економіки характеризує співвідношення між валовою доданою вартістю та проміжним споживанням у випуску товарів і послуг (табл. 19). У 1997-2000 рр. спостерігається тенденція до незначного збільшення проміжного споживання, що пояснюється високою матеріало- та енергомісткістю економіки (в галузях промисловості - 68,4, в сільському господарстві - 66,7 %). Енергомісткість ВВП в Україні зросла у 1990- 2000 pp. більш ніж на 40 % .
Таблиця 19. Динаміка частки ВВП і проміжного споживання в загальному випуску товарів і послуг, %
№ з/п |
Складові структури ВВП |
Роки |
|||
2000 |
1999 |
1998 |
1997 |
||
1 |
Проміжне споживання |
57,4 |
56,3 |
56,5 |
56,5 |
2 |
Внутрішній валовий продукт |
42,6 |
43,7 |
43,5 |
43,5 |
Для державного управління та регулювання важливою є інформація про структуру ВВП за категоріями доходу (табл. 20).
Таблиця 20. Динаміка структури ВВП за категоріями доходу, %
№ з/п |
Складові структури ВВП |
Роки |
||||
1995 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
||
1 |
Оплата праці найманих працівників |
43,5 |
48,1 |
44,3 |
42,3 |
43,0 |
2 |
Податки за виключенням субсидій |
19,1 |
19,2 |
17,6 |
16,8 |
12,9 |
3 |
Валовий прибуток, змішаний дохід |
37,4 |
32,7 |
38,1 |
40,9 |
44,1 |
Офіційні статистичні дані свідчать, що в останні роки значна частка ВВП формується за рахунок прибутків та змішаних доходів (44,1 % у 2001 p.). Частка оплати праці складає 42,3-48,1 %, тобто є значно нижчою, ніж у розвинених європейських країнах (табл. 21).
Таблиця 21. Порівняльна галузева структура ВВП у 1994 р.
Країни |
ВВП на душу населення, амер.доларів |
% до ВВП |
||
промисловість |
сільське господарство |
сфера послуг |
||
З високим рівнем доходів (в середньому) |
23 420 |
32 |
3 |
63 |
Японія |
34 630 |
40 |
2 |
58 |
Велика Британія |
29340 |
32 |
2 |
66 |
Франція |
23420 |
28 |
2 |
70 |
Швеція |
23530 |
30 |
2 |
68 |
З середнім рівнем доходів (у середньому) |
2520 |
36 |
10 |
52 |
Росія |
2650 |
38 |
7 |
55 |
Україна |
1910 |
50 |
19 |
31 |
Польща |
2410 |
40 |
6 |
54 |
Туреччина |
2500 |
31 |
16 |
52 |
Наведені дані свідчать про те, що в структурі національної економіки високорозвинених країн досить високу частку займають галузі сфери послуг - у середньому 63 %, а частка сільського господарства не перевищує 2 % , хоча в них немає жодних продовольчих проблем. В Україні спостерігається зменшення частки сільськогосподарського виробництва, однак воно відбувається, в основному, за рахунок скорочення абсолютних обсягів продукції (з 1990 р. до 1997 р. - зниження становило близько 40 %).
|
:
Історія економічних учень
Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика
Історія економічних учень
Економічна історія
Історія економічної теорії
Історія економічних учень
Державне регулювання економіки
Економічна історія