Секта прихильників мусульманської теології раціоналістичного знання, яка зародилась в Арабському халіфаті в 8—9 століттях. Засновником цього напряму вважається Ваішібн Ата.

Основу вчення мутазілітів складали догмати про єдинобожжя і справедливість. Вони заперечували атрибути Бога, які, як вони вважали, були не сумісними з його сутністю. Принаймні, мутазіліти вважали неприпустимими будь-які антропоморфні уяви про Бога. Вони заперечували догмат про нествореність Корану, розглядаючи його лише як одне з творінь Аллаха. Мутазіліти вели боротьбу з прихильниками абсолютного предвизначення.