Сукупність названих елементів утворюють форми первісних релігійних вірувань, а ця сукупність в свою чергу обумовлена природними, виробничими, історичними та етнічними особливостями розвитку окремих племен і народів. Оскільки такі особливості вкрай різноманітні і численні, то такі є і форми вірувань. Всі вони давно стали предметом етнографічних досліджень і описані досить грунтовно. До них звичайно відносять тотемізм, культ предків, поховальні, промислові, землеробські культи, культ духів покровителів, таємничі союзи, шаманство, обожнювання вождів і царів, культ богів племен і союзів племен. Всі ці окремі форми вірувань в історії племен і народів утворюють строкату картину релігійного життя, вони мають багато спільного і запозичень, хоч і повільно, але змінюються, вільно співіснують, як в одному племені, так і в декількох. Питання про їх історичну послідовність досить утруднено, але виразно видні найбільш давні чи молоді.

До найбільш давніх відносять, в першу чергу, тотемізм і культ предків, мабуть, вони починають історію релігій.

Тотемізм — це така форма первісних релігійних уявлень, в якій головну ідею складають уявлення про надприродний зв´язок між певною групою людей і якимсь предметом, явищем природи чи видом тварин або рослин. Назва ця йде від слова "тотем", "ототем" з мови племені алгонкинів, індійців Північної Америки, воно означає — "його рід". Такі вірування були поширені також серед племен аборигенів Австралії. Люди певного роду чи фратрії вважають себе спорідненими з якимось тотемом. Так, деякі австралійці звуть себе "людьми кунгуру", "людьми водяної лілії", "дітьми ворона". Тотему не вклоняються як богові, але дуже поважають його, сподіваються і спираються на його допомогу, вчиняють магічні церемонії на його честь і за його участю. Тотемічну рослину чи тварину часто забороняють вживати в їжу, а якщо і дозволяють, то обов´язково з певними магічними церемоніями, певний час, в певних умовах.

V тотемізмі відобразилася виробнича діяльність общин родового ладу, коли головним засобом добування їжі було збиральництво та полювання і вже існували міцні родові зв´язки. Спроби пізнання людиною природи скеровувалися на той рослинний і тваринний світ, від якого залежав добробут цих людей, а існуючі зв´язки кровної спорідненості між людьми переносилися на ставлення до навколишнього світу.

В умовах дальшого розвитку родового ладу, зростання авторитету старійшин, а також дальшого розвитку уявлень про душу, про її існування після того, як вона покине тіло, привело до культу предків. Усі важливі події, що відбувалися в роді, пов´язувалися т предками. Предки створили знаряддя праці, винайшли виробничі прийоми і навички, встановили звичаї. їх духи і тепер тримають зв´язок з общиною, допомагають або шкодять нащадкам. Ось тому живі повинні піклуватись про душі предків, це і відбилось у поховальних обрядах. Виникли і інші обряди шанування душ предків, задоволення їх потреб, тотожних потребам живих.

Зміцнення зв´язків між родами веде до утворення племен, з спільною для цих родів територією, ім´ям, мовою, релігією, з´являються племінні боги поруч родів, часто з цих родових богів, тому існує політеїзм. Племенні релігії остаточно затверджуються тоді, коли в племені виконання релігійних функцій монополізує окрема група — духовенство, з´являються жерці, шамани, маги, ворожії тощо. Поступово формується нова суспільна організація — храмова, церковна.

Наступний і завершаючий крок в первісному суспільстві — утворення міжплеменних релігій. Це відбувається вже тоді, коли виникають союзи племен, складаються народності.

І вже в епоху переходу до класового суспільства, виникнення держави, на основі племенних і міжплеменних релігій утворюються національно-державні релігії стародавнього світу.

Первісні релігійні вірування відіграли певну позитивну роль в розвитку людства, внесли свій внесок в суспільний прогрес. Вони сприяли накопиченню знань і виробничих навичок, в них відбилися принципи колективізму, на яких була побудована первісна община, вони затверджували моральні норми, що єднали суспільство.

Проте релігійне усвідомлення світу не було єдиним у свідомості первісної людини. Поряд з ним вже існувало реалістичне, раціональне мислення, без якого було зовсім неможливо взаємодіяти людині з природою. Слід також зазначити, що анімістичні уявлення затемнювали пізнання реальних зв´язків у світі, первісна магія стримувала активний вплив людини на природу, міфологія і культ предків породжували консерватизм. Отже, до виникнення релігії і оцінки первісних релігійних уявлень потрібний зважений науковий підхід, який відкидає таврування цього складного історичного процесу як помилки людства і знаходить йому раціональне наукове пояснення і гідне місце в історії людської цивілізації.