- Право на зайнятість.
- Право на працевлаштування.
- Право громадян на професійну консультацію, підго­товку, перепідготовку і одержання інформації у сфері зайнятості.
- Право на професійну діяльність за кордоном.
- Право на соціальний захист у сфері зайнятості.
- Право оскарження дій працівників служби зайнятості.
   Держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні:
   а) добровільність праці, вибір виду діяльності;
   б) захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи;
   в) безплатне сприяння у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання,  здібностей, професійної підготовки,  освіти,  з урахуванням суспільних потреб, всіма доступними засобами, включаючи професійну орієнтацію і перепідготовку;
   г)  компенсацію матеріальних витрат у зв’язку з направленням на роботу в іншу місцевість;
   д) виплату вихідної допомоги і збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування працівникам, які втратили постійну роботу на підприємствах,    в   установах   і   організаціях,    у   випадках   і   на   умовах, передбачених чинним законодавством;
   е) безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії;
   є) виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безро­біттю, матеріальної допомоги членам сім’ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги;
   ж)  включення  періоду  перепідготовки  та  навчання  нових  професій, участі в оплачуваних громадських роботах, а також одержання допомоги по безробіттю до загального трудового стажу;
   з) надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам   —   випускникам   державних   навчальних   закладів  держави, раніше заявлених підприємствами, установами, організаціями.
   Державні органи забезпечують публікацію статистичних даних та інформаційних матеріалів про пропозиції та попит на робочу силу, можливості працевлаштування, професійної підготовки і перепідготовки, професійної орієнтації і соціально-трудової реабілітації.
   Держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, в тому числі:
-  жінкам, які мають дітей віком до шести років;
-  одиноким матерям  за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дітей інвалідів;
-  молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади і не отримала направлення на роботу, а також іншим особам, молодше двадцяти одного року;
-  особам допенсійного віку (чоловікам після досягнення 58 років, жінкам - 53 років);
-  громадянам, які з поважних причин більше одного року не мають роботи;
-  особам, звільненим після відбуття покарання з установ, які його виконують, або таким, які за рішенням суду перебували у лікувально-трудових профілакторіях;
-  особам, яким виповнилось п’ятнадцять років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу шляхом створення додаткових робочих місць і спеціалізованих підприємств, організації спеціальних програм навчання.
   У разі проведення на підприємствах, в установах і організаціях скорочення чисельності або штату працівників у розмірі, що перевищує 5 процентів загальної кількості робочих місць, місцеві органи самоврядування зменшують або взагалі не встановлюють квоти для зазначених підприємств, установ та організацій