Безкоштовна бібліотека підручників
Соціальна діагностика

9.1. Особливості соціального діагнозу сім’ї.


Сім’я мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості або індивідуальних потребах людей в союзі один з одним. Її відрізняють єдина економічна основа, спільність побуту, взаємозалежний спосіб життя її старших і молодших членів, певна структура ролей і норм взаємодії, емоційно-етичні зв’язки, відносини допомоги, підтримки і захисту.
      Сім’я — базисна основа первинної соціалізації особи. Саме з сім’ї починається процес засвоєння дитиною суспільних норм і культурних цінностей. Соціологічними дослідженнями виявлено, що вплив сім’ї на дитину сильніший, ніж вплив школи, вулиці, засобів масової інформації. Отже, від соціального клімату в сучасній сім’ї, духовного і фізичного становлення в ній дітей найбільшою мірою залежить успішність процесів розвитку і соціалізації дитини.
      Діючи на користь дитини, соціальний педагог покликаний надавати необхідну допомогу і підтримку сім’ї. В його задачі входить:
      - встановлення контактів з сім’єю;
      - виявлення проблем і труднощів в сім’ї;
      - стимулювання сім’ї і окремих її членів до участі в спільній діяльності;
      - надання посередницьких послуг у встановленні зв’язків з фахівцями — психологами, соціальними працівниками, лікарями, юристами, а також з представниками органів влади, громадськістю.
      Соціальний педагог забезпечує суспільне визнання і суспільну підтримку сім’ям, які добре виховують своїх дітей, використовує індивідуальні методики роботи з сім’ями, які потребують особливої допомоги (сім’ям «групи ризику», багатодітним, неповним і ін.), сприяє розвитку сімейно-сусідських форм кооперації і взаємодопомоги на основі здійсненні грунтовного соціального діагнозу.
      Насамперед слід визначити типологію сімейної структури:
      - за ступенем емоційної духовної єдності – згуртовані (інтегровані) та роз’єднані (дезінтегровані);
      - за характером психологічної й ціннісно-орієнтаційної єдності – гармонійні і дисгармонійні сім’ї;
      - за ознакою комунікативних установок членів – прагматичні та альтруістичні;
      - за критерієм соціального положення сім’ї – гомогенні(подружжя з однієї соціальної сходинки) і гетерогенні (походять з різних соціальних груп, каст, класів);
      - за критерієм просторово-територіальної локалізації – патрилокальними, матрилокальними, які проживають самостійно;
      - за кількістю дітей;
      - за кількістю і характером комунікативних зв’язків – відкриті та закриті;
      - за характером розподілу влади – єдиновладні та демократичні.
      За критерієм влади розрізнють:
      - патріархальні та матріархальні сім’ї;
      - партнерська сім’я – з суміфсним обговоренням сімейних рішень.
      Сучасний етап розвитку західного суспільства показує, що сім’я докорінним чином змінена. Це зумовлене цілою низкою обставин економічного і культурного характеру. Соціологи серед них називають:
      - зростання економічної незалежності жінок та їх активне включення в трудову діяльність (що викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду традиційної структури сімейних відносин, до змін традиційних функцій сім’ї, рівноправ’я з чоловфіками у прийнятті рішень, у контролі над видатками і майном сім’ї);
      - утворення двох центрів життя – праці і дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах обдієї сім’ї);
      - винахід надійних контрацептивних засобів проти запліднення.
      Ці та інші причини викликами появу різного роду тенденцій розвитку сучасної сім’ї. До них належать:
      - зростання розлучень (абсолютне і відносне);
      - зростання кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;
      - зменшення середньої тривалості шлюбу;
      - проживання подружніх пар без оформлення шлюбу;
      - зменшення кількості членів сім’ї та народжуваності дітей з наступним постарінням населення;
      - збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюб;
      - зменшення кількості повторних шлюбів.



|
:
Арт-терапія в соціальній сфері
Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи
Менеджмент соціальної роботи
Соціальна діагностика
Соціальна профілактика
Соціологія