9.1. Особливості соціального діагнозу сім’ї.
Сім’я — мала соціальна група, заснована на шлюбі, кровній спорідненості або індивідуальних потребах людей в союзі один з одним. Її відрізняють єдина економічна основа, спільність побуту, взаємозалежний спосіб життя її старших і молодших членів, певна структура ролей і норм взаємодії, емоційно-етичні зв’язки, відносини допомоги, підтримки і захисту.
Сім’я — базисна основа первинної соціалізації особи. Саме з сім’ї починається процес засвоєння дитиною суспільних норм і культурних цінностей. Соціологічними дослідженнями виявлено, що вплив сім’ї на дитину сильніший, ніж вплив школи, вулиці, засобів масової інформації. Отже, від соціального клімату в сучасній сім’ї, духовного і фізичного становлення в ній дітей найбільшою мірою залежить успішність процесів розвитку і соціалізації дитини.
Діючи на користь дитини, соціальний педагог покликаний надавати необхідну допомогу і підтримку сім’ї. В його задачі входить:
- встановлення контактів з сім’єю;
- виявлення проблем і труднощів в сім’ї;
- стимулювання сім’ї і окремих її членів до участі в спільній діяльності;
- надання посередницьких послуг у встановленні зв’язків з фахівцями — психологами, соціальними працівниками, лікарями, юристами, а також з представниками органів влади, громадськістю.
Соціальний педагог забезпечує суспільне визнання і суспільну підтримку сім’ям, які добре виховують своїх дітей, використовує індивідуальні методики роботи з сім’ями, які потребують особливої допомоги (сім’ям «групи ризику», багатодітним, неповним і ін.), сприяє розвитку сімейно-сусідських форм кооперації і взаємодопомоги на основі здійсненні грунтовного соціального діагнозу.
Насамперед слід визначити типологію сімейної структури:
- за ступенем емоційної духовної єдності – згуртовані (інтегровані) та роз’єднані (дезінтегровані);
- за характером психологічної й ціннісно-орієнтаційної єдності – гармонійні і дисгармонійні сім’ї;
- за ознакою комунікативних установок членів – прагматичні та альтруістичні;
- за критерієм соціального положення сім’ї – гомогенні(подружжя з однієї соціальної сходинки) і гетерогенні (походять з різних соціальних груп, каст, класів);
- за критерієм просторово-територіальної локалізації – патрилокальними, матрилокальними, які проживають самостійно;
- за кількістю дітей;
- за кількістю і характером комунікативних зв’язків – відкриті та закриті;
- за характером розподілу влади – єдиновладні та демократичні.
За критерієм влади розрізнють:
- патріархальні та матріархальні сім’ї;
- партнерська сім’я – з суміфсним обговоренням сімейних рішень.
Сучасний етап розвитку західного суспільства показує, що сім’я докорінним чином змінена. Це зумовлене цілою низкою обставин економічного і культурного характеру. Соціологи серед них називають:
- зростання економічної незалежності жінок та їх активне включення в трудову діяльність (що викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду традиційної структури сімейних відносин, до змін традиційних функцій сім’ї, рівноправ’я з чоловфіками у прийнятті рішень, у контролі над видатками і майном сім’ї);
- утворення двох центрів життя – праці і дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах обдієї сім’ї);
- винахід надійних контрацептивних засобів проти запліднення.
Ці та інші причини викликами появу різного роду тенденцій розвитку сучасної сім’ї. До них належать:
- зростання розлучень (абсолютне і відносне);
- зростання кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;
- зменшення середньої тривалості шлюбу;
- проживання подружніх пар без оформлення шлюбу;
- зменшення кількості членів сім’ї та народжуваності дітей з наступним постарінням населення;
- збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюб;
- зменшення кількості повторних шлюбів.
|
:
Арт-терапія в соціальній сфері
Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи
Менеджмент соціальної роботи
Соціальна діагностика
Соціальна профілактика
Соціологія