1. Види розладів дихання. Основні причини і ознаки виникнення задухи. Невідкладна допомога при різних розладах дихання. Особливості невідкладної допомоги дітям.
2. Причини виникнення алергічних станів і невідкладна допомога при них.
3. Основні серцево-судинні розлади, причини, ознаки і невідкладна допомога.
4. Причини переохолодження, перегрівання, основні симптоми і невідкладна допомога.

      Бронхіальна астма – захворювання, яке характеризується приступами раптової задишки внаслідок спазму (звуження дрібних бронхів).
      У розвитку бронхіальної астми велике значення має підвищена чутливість до певних речовин – алергенів (алергенна реакція). Так, приступи бронхіальної астми можуть бути викликані запахом сіна, деяких квітів, вовни, пір’я, кінського поту, а також вживання деяких харчових продуктів: риби, яєць, суниць та ін.
       Алергенами можуть бути і різні бактерії (стрептококи, стафілококи, пневмококи тощо). Охолодження організму, вогке приміщення, вологий клімат теж сприяють виникненню астматичного приступу.
       Іноді перед приступом бронхіальної астми хворий відчуває стиснення в грудях і відмічає утруднене дихання, але звичайно приступ виникає раптово, частіше вночі, і супроводжується різкою задишкою.
       Для полегшення дихання хворий сідає, спирається руками на ліжко, стіл або на свої стегна, щоб фіксувати плечовий пояс, завдяки чому допоміжні дихальні м’язи теж беруть участь у диханні. Під час приступу відмічається короткий вдих і дуже сповільнений видих.
       Видих буває настільки утруднений і тривалий, що наступний вдих виникає до його закінчення, у зв’язку з чим грудна клітка розширюється внаслідок розтягнення легеневих альвеол повітрям. Виникає гостра емфізема легень. Хворий не рухається, уникає їжі і навіть розмови, оскільки найменший рух посилює задишку. Його обличчя стає одутлим; напруження м’язів викликає венозний застій, внаслідок чого синіють губи. Повітря з силою виходить із звужених бронхів; тому дихання супроводиться свистом і хрипом, які чути на відстані.
       Під кінець приступу, часто з кашлем, виділяється в’язке, слизувате харкотиння. Іноді сильний кашель супроводиться блюванням, приступи бувають тривалими або закінчуються протягом кількох хвилин; в окремих випадках приступ триває кілька годин, а іноді й кілька днів. Приступи можуть бути щоденними, навіть повторюватися кілька разів на день.
       Часті приступи ослаблюють і виснажують організм, пригнічуюче діють на психіку хворого.
       Тривалі і часті приступи ведуть до розвитку хронічного бронхіту й емфіземи. У тяжких випадках хворі стають непрацездатними. Іноді при тяжкому тривалому приступі, що не купірується настає смертельний кінець.

Перша допомога

             Під час приступу хворого треба зручно посадити в ліжку або в кріслі, звільнити його від одягу, який йому заважає. Необхідно, щоб у кімнаті було свіже повітря, але, відчиняючи вікно в холодну пору року, слід тепло вкрити його. Іноді, поспішаючи, забувають про це й остужують хворого.
             Рекомендується на грудну клітку поставити банки або гірчичники. Іноді добре діють гарячі водяні або гірчичні ножні і ручні ванни.
      Круп (гострий ларингіт) – запалення гортані і звуження її просвіту, що супроводжується періодичною появою хриплого голосу, «гавкаючим» кашлем і утрудненим диханням (задишкою). Спостерігається частіше всього у дітей, особливо у віці від 1 до 5 років.
       Розрізняють круп справжній і несправжній. Справжній круп виникає при дифтерії, несправжній – при гострих респіраторних захворюваннях, грипові. Незалежно від причини, що викликала круп, в основі його лежить скорочення м’язів гортані. При крупі слизова гортані запалена і набрякла.
       При вдиху повітря подразнює запалену слизову оболонку гортані, викликаючи скорочення її м’язів. У результаті просвіт гортані звужується, дихання затрудняється. При крупі запалюються також голосові зв’язки, звідси і грубий хриплий голос, і «гавкаючий» кашель.
       Справжній круп. У хворого дифтерією появляється охриплість голосу, грубий «гавкаючий» кашель, утруднене дихання. Явища хвороби швидко наростають. Охриплість підсилюється аж до повної втрати голосу, а в кінці першого – на початку другого тижня хвороби розвивається розлад дихання. Дихання стає відчутним на відстані, розвивається задишка, дитина синіє, швидко слабне, падає серцева діяльність, і, якщо не буде надана своєчасна допомога, може наступити смерть.
       Несправжній круп. Найчастіше зустрічається в холодний період року. На фоні грипу, гострих респіраторних захворювань, кору, скарлатини, вітряної віспи, стоматиту появляється утруднене дихання, «гавкаючий» кашель, хриплість голосу.
       Нерідко явища крупу бувають першими ознаками захворювання. На відміну від дифтерійного крупу утруднене дихання виникає раптово. Частіше за все дитина, що лягала спати здоровою чи із незначним нежитем, прокидається раптово вночі: у неї спостерігається грубий «гавкаючий» кашель, може розвинутися задишка. Часто діти налякані, неспокійні, і це ще більше підсилює задишку.
       При несправжньому крупі майже ніколи не наступає повна втрата голосу. Явища задишки можуть швидко проходити або тривати декілька годин. Приступи інколи повторюються і в наступну добу.

Перша допомога

             При перших проявах крупу необхідно терміново викликати «швидку допомогу». До приходу лікаря необхідно забезпечити вдихання теплого вологого повітря. Вдома для цього поміщають дитину у ванну кімнату, яку наповнюють парою (відкривають кран з гарячою водою). Можна дати тепле питво, зробити гарячі ножні ванни. На ділянку гортані і на грудну клітку прикладають гірчичник. Дітям старшого віку проводять інгаляції (вдихання пари содового розчину з розрахунку 1 ч.л. харчової соди на 1 літр води). Якщо не вдається зняти задишку перерахованими вище способами, лікар змушений вводити спеціальну трубку в дихальне горло через рот або безпосередньо в трахею (трахеотомія). При крупі, незалежно від причини, що викликала його, потрібна госпіталізація, тому що приступ може повторитися.