6.1. Роль і значення рішення у менеджменті організації
Менеджер здійснює управлінський вплив на виробничі, економічні і соціальні функції організації шляхом підготовки, прийняття, організації контролю за виконанням управлінських рішень.
Рішення менеджера — це форма управлінського цілеспрямованого впливу на процеси, які проходять в організації.
Вплив може здійснюватися шляхом регулювання процесів для підтримки їх у заданих параметрах та ліквідації або усунення виникаючих відхилень від встановлених меж за найважливішими показниками (критеріями). Іноді виникає необхідність переорієнтації виробництва, зміна його структури, спеціалізації, обсягів, порядку взаємодії учасників виробничого процесу, темпу і ритму роботи виконавців та ін. У цьому випадку управлінський вплив буде носити реорганізаційний характер, який принципово змінює умови виробничої діяльності колективу організації або його окремих підрозділів; за своїм змістом є директивним, тобто обов´язковим для виконання у виробничій системі підприємства або об´єднання. Безпосередньою формою такого впливу менеджера на виробництво є управлінське рішення.
Управлінське рішення приймається менеджером або колективним органом управління для цілеспрямованого впливу на працівників, які виконують управлінські або виконавчі функції у межах визначених для них службових обов´язків.
Управлінське рішення є найважливішим мобілізуючим елементом у функціонуванні системи управління організацією.
У період переходу підприємств на ринкові відносини, коли розширюються права менеджерів і підвищується відповідальність за рівень господарювання у конкурентному середовищі, значення управлінських рішень зростає . Таким чином, управлінське рішення є результатом попередньо продуманої цілі і засобів її досягнення.
Основна складність проблеми управлінського рішення полягає у тому, щоб знати найбільш ефективний варіант рішення.
Приймаючи рішення, менеджер по суті відповідає на такі питання:
1) що треба вирішити;
2) яке повинно бути рішення;
3) коли потрібно приймати рішення;
4) хто і як повинен приймати участь у ньому;
5) хто повинен виконувати рішення;
6) кого і коли треба інформувати про прийняте рішення та його виконання.
Розробляючи те чи інше рішення, менеджер обов´язково повинен відповісти собі на запитання:
- Для чого потрібне рішення?
- Які зміни дасть це рішення?
- Яка основна ціль рішення?
Він повинен виразно уявляти собі строки і умови виконання прийнятих заходів, можливі негативні наслідки від їх здійснення, враховувати аргументи осіб, які пропонують те чи інше рішення.
Вимоги до управлінських рішень менеджера
До управлінських рішень менеджера пред´являються такі вимоги: цілеспрямованість, вибір головної проблеми, об´єктивність, своєчасність, компетентність, комплексність дієвість та конкретність
1. Цілеспрямованість. Кожне рішення повинно визначати конкретні цілі і задачі трудового колективу, встановлення зав дання безпосереднім виконавцям трудового процесу, мобілізувати ресурси для безумовного досягнення цих цілей, рішення першочергових задач і встановлених завдань.
Безцільні рішення нікого і ні до чого не зобов´язують, а звідси вони не мають сили управлінського впливу.
Складні управлінські рішення мають декілька цілей, які можуть доповнювати одна іншу, а можуть бути і суперечливими. Так, якщо менеджер відмовляється від послуг залучених працівників, ставить ціль економії витрат на оплату праці, то досягнення цих цілей може привести до перевантаження працівників, а звідси — зниження якості робіт, що виконуються.
2. Вибір головної проблеми. Багато менеджерів займаються вирішенням багаточисленних дрібних питань і не знаходять головної проблеми, рішення якої сприяло б усуненню або ліквідації наявних недоліків у роботі колективу. Слабким є той менеджер, який хватається за рішення дрібних, другорядних справ і витрачає на це свої сили, не може вирішувати ключові питання, від яких залежать успіхи в роботі.
3. Об´єктивність управлінського рішення. Кожне управлінське рішення менеджера за своєю природою носить суб´єктивний характер. Але необхідність у прийнятгі того чи іншого рішення настає незалежно від бажання менеджера, тобто об´єктивно. Звідси уважне вивчення реального ходу подій у розвитку виробництва і зовнішніх умов дає можливість правильно зорієнтуватися, відповідним чином відреагувати, визначити необхідний напрямок діяльності колективу для досягнення найкращих результатів у тих умовах, які уже склалися.
Ігнорування об´єктивності, фактичного стану справ, абстрагування від реальних обставин призводе до суб´єктивізму, відриву від реальних умов виробництва.
4.Своєчасність прийняття і реалізації рішень. Динамічність
подій у реальному житті організації постійно висувають перед менеджером все нові й нові проблеми, їх не завжди видно і важко визначити на скільки вони є важливими і взаємопов´язаними з іншими невирішеними питаннями. Досвідчені керівники "відчувають" появу проблеми і їх можливі наслідки, встигають
своєчасно звернути увагу спеціалістів і прийняти певні заходи.
Несвоєчасні вирішення проблем призводе до великих витрат наявних ресурсів.
5. Компетентність управлінських рішень. Прийняття рішен-ня є практичне застосування знань менеджера принципів управління, навичок керівництва колективом, врахування умов і особливостей конкретної ситуації. Вона передбачає правомочність посадової особи або колективного органу приймати конкретнерішення.
Розподіл повноважень між службами управління є основою правильного розподілу навантажень по розробці і реалізації рішень.
Загальне правило цієї вимоги є те, що керівник, спеціаліст або орган управління не повинні приймати рішення, що віднесені до компетенції своїх підлеглих і в той же час не перевищувати своєї влади у прийнятті рішень.
Приймаючи рішення за підлеглого, менеджер знижує відповідальність останнього за кінцеві результати, наслідки роботи.
6. Комплексність управлінських рішень і системність в їх реалізації, необхідність комплексного рішення проблем є причиною розробки програм стратегічного управління, інноваційної та інвестиційної діяльності організації.
7. Дієвість і конкретність управлінських рішень. Дієвість
рішення полягає у силі свого впливу на колектив достатньої для зміни стану справ у заданому напрямку для досягнення поставлених цілей.
Конкретність рішення передбачає точність поставлених у ньому цілей і завдань, чіткість викладення, грамотність оформлення, доступність для розуміння виконавцями, врахування інтересів працівників, які безпосередньо будуть його виконувати.
Додержанням вимог до управлінських рішень, менеджер створює творчі умови у трудовому колективі і забезпечує успіх у роботі всього колективу організації.
|
:
Банківський менеджмент
Менеджмент гостиниц и ресторанов
ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Менеджмент якості
Маркетинг
Організація праці менеджера
Основи менеджменту
Культура ділового спілкування менеджера