Рішення приймають місцеві органи державної влади та управління — місцеві держадміністрації, місцеві ради самовря­дування, а також інші колегіальні органи — колегії міністерств та відомств, науково-технічні та інші ради, комітети, але у цих випадках рішення не є самостійним розпорядчим документом, а входять у склад протоколу засідання колегіального органу. Проект рішення колегіального органу візується особою яка його склала, керівником підрозділу, який вносить проект рішення, вказаними у проекті виконавцями, юрисконсультом, а також посадовими особами, відповідальними за виконання рішення.

Текст рішення складається із констатаційної та розпоряд­чої частини.

У констатаційній частині вказуються причини видання або цілі, які повинні бути досягненні при його виконанні. Якщо рішення видається на основі розпорядчого документа вищого органу, то в констатаційній частині вказується назва, номер, дата, заголовок цього документа, а також наводиться зміст того розділу документа, що відноситься до діяльності колегіального органу, який приймає рішення.

В розпорядчій частині вказується назва колегіального орга­ну або виконкому що приймає рішення, потім — слово "Вирі­шив" прописними буквами на окремій строчці.

Якщо є необхідність, то розпорядчу частину рішення ділять за пунктами і в кожному з них вказують виконавця (організа­цію, структурний підрозділ і посадових осіб), дію і строк її вико­нання.

В останньому пункті розпорядчої частини рішення вказуєть­ся посада, прізвище та ініціали особи, на яку покладається конт­роль за виконанням рішення.

Рішення підписує голова та секретар колегіального органу. Вони не можуть змінювати зміст тексту рішення. При редагу­ванні прийнятого рішення зміст тексту не повинен змінювати­ся. Датою рішення є дата його прийняття на засіданні колегі­ального органу.

Витяги із рішення колегіального органу розсилаються орга­нізаціями особам, яких безпосередньо стосується те або інше рішення у п´ятиденний строк.