Бездомність означає відсутність у людини надійного, постійного, приналежного їй житла. Такі люди можуть жити в приміщеннях, що не відповідають встановленим стандартам. До категорії бездомних відносять також мігрантів, а також тих, хто проживає в притулках досить тривалий час.
      Існує багато причин, що призводять до такого життя: розпад сім’ї, фізичне чи психічне захворювання, тривале перебування в якій-небудь установі (наприклад, у дитячому будинку, лікарні чи в’язниці).
      Відсутність житла - трагедія для будь-якої людини, особливо для жінок. Серед причин, що призводять жінок до бездомності, можна назвати побиття і знущання з боку батьків чи партнера, вагітність, зґвалтування. Багато бездомних жінок мають різного роду психічні розлади.
      Бездомних розрізняють за типом наявних у них психічних чи особистісних розладів. Можна виділити 5 основних категорій:
      - психози (шизофренія);
      - поведінкові порушення (неадекватна чи незрозуміла для навколишніх поведінка);
      - алкогольна чи наркотична залежність;
      - органічні поразки головного мозку (травма);
      - порушення психіки, викликані бездомністю.
      Суспільство вважає бездомних марними і навіть шкідливими своїми членами. Повна відсутність перспектив працевлаштування і знаходження надійного даху над головою викликає почуття безпорадності, призводить до розпачу, апатії і зниження мотивації.
      Життя бездомних важке не тільки в матеріальному відношенні. Арт-терапевтичні заняття здатні допомогти їм: в особистому плані, наприклад, завдяки арт-терапії ці люди отримують можливість самовираження в досить безпечних для себе умовах, що особливо значимо, якщо мати на увазі почуття гніву. У притулках агресивне поводження є великою проблемою, а його наслідки можуть бути серйозними. Крім того, у бездомних дуже високий рівень тривожності. Займаючись в арт-терапевтичній групі, вони можуть відчути себе більш вільними. Тут вони можуть розкрити свої творчі можливості і поводитися більш природно і спонтанно. У них формується більше довіри до себе, підвищується самооцінка і розвивається здатність кращого розуміння самих себе.
      У соціальному плані завдяки арт-терапевтичній групі бездомні вчаться краще розуміти інших і цінувати їхні людські якості, у них розвивається здатність до спілкування і продуктивної взаємодії. У групі вони відчувають підтримку і довіру, причому не тільки з боку ведучого, але й інших учасників.