1.3. Деякі особливості арт-терапевтичної діяльності
Умови для проведення відкритих сесій:
- сталість. Атмосфера безпеки в групі нерідко руйнується появою «випадкових» членів. Для підтримки стабільних умов роботи необхідно по можливості одне незмінне приміщення, проведення сесій у визначені дні тижня в той самий час, постійність ведучого групу фахівця; використання певного набору образотворчих матеріалів і столів, дотримання обговорених правил поведінки;
- розташування образотворчих матеріалів. Усі матеріали розкладаються на одному столі і клієнти мають можливість вибирати ті, що їм сподобалися, або набагато краще коли матеріали розложені на індивідуальних столах;
- тиша - одна з вимог студійного підходу. На початку сесії необхідно звернути увагу клієнтів на те, що тиша є знаком взаємної поваги і дозволяє сконцентруватися на своїй справі. Розмови про повсякденні проблеми небажані в ході занять, однак, бесіди з окремими клієнтами на початку зустрічі іноді допомагають їм включитися в роботу і перебороти розгубленість, пов’язану з відсутністю образів чи, навпаки, їх надлишком;
- співвідношення вербального спілкування й образотворчої діяльності. Обговорення будуються у формі висловлювань клієнтами своїх асоціацій з виконаними роботами. Після цього може наступити затишок, коли вже сказане може спонукати до створення нових малюнків;
- проблема «відкритих дверей» - ознаки вільного вибору входити в приміщення і залишати його, вона несе позитивний зміст. «Відкриті двер» особливо важливі для тих клієнтів, кому важко сконцентрувати свою увагу, хто боїться входити в приміщення і, перш ніж приєднатися до групи, воліє постояти і поспостерігати, чим займаються інші.
Клієнтів арт-терапевтичної групи можна розділити на три основні групи, а саме:
- інсайт-орієнтовані клієнти. Вони здатні до вираження та обговорення переживань у художній формі;
- клієнти-“художники”. Їм подобається малювати, вони прагнуть створювати художньо виразні роботи і зазвичай вони почуваються спокійно і задоволено від творчого процесу. Арт-терапевту необхідно просто знаходитися поруч з ними і тим самим сприяти процесу оформлення образів у закінчений художній твір;
- клієнти, участь яких у роботі групи за якимось причинами порушено. Вони приходять на сесію, але утруднюються при створенні малюнків, або створюють хаотичні, безглузді зображення. Вони не здатні самостійно міркувати, відчувають ворожнечу або хаос.
У змішаній групі арт-терапевт протягом однієї сесії повинен сполучити в собі відразу кілька ролей. Він може одночасно виступати:
- партнером - для інсайт-орієнтованих клієнтів, що прагнуть самостійно пояснювати свої малюнки, потребують підтримки і розуміння з його боку;
- мовчазним свідком - для клієнтів-«художників», що прагнуть додати більш переконливу художню форму своїм образам і передати в малюнках свій досвід;
- фасилітатором - для клієнтів, що мають пов’язані з малюванням утруднення чи страх, або сприймаючих свою художню продукцію як безглузду.
Арт-терапія сприяє задоволенню потреб у:
- саморозумінні і позитивному прийнятті самого себе;
- емоційній підтримці і самовдосконаленні;
- спілкуванні, обміні досвідом і приналежності до групи;
- самітності і самодостатності;
- визнанні власних слабкостей;
- вираженні соціально неприйнятних почуттів і думок в атмосфері терпимості і прийняття;
- опануванні нових форм досвіду, а також у співвіднесенні власних почуттів і думок з реальністю;
- визнанні і розумінні іншими, а також у тому, щоб бути самим собою.
- Заняття художньою творчістю в групі дозволяють:
- створити умови для регулярних зустрічей учасників;
- об’єднати людей на основі творчості;
- підтримати і розвинути творчі інтереси;
- сформувати певний «робочий стереотип»;
- мати інструмент для вираження почуттів і думок;
- використовувати відмінні від вербального спілкування засоби комунікації;
- створити соціальний контекст, що дозволяє в образному вигляді розкрити внутрішній світ людини;
- оцінити своєрідність свого погляду на світ через групове обговорення;
- створити передумови вільного самовираження, без страху бути осміяним чи підданим критиці.
Атмосфера арт-терапевтичної роботи є важливим чинником створення в учасників групи відчуття безпеки, необхідного для образотворчої діяльності. Автор часто добре розуміє, які елементи його роботи значущі, уникає їхнього обговорення. Тому поки між учасниками групи й арт-терапевтом не будуть установлені надійні відносини, фокусування на соціальних аспектах діяльності (використання зворотного зв’язку між учасниками групи і підкреслення їхніх досягнень) допомагає знизити тривогу і вселити повагу до особистості учасників. Лише після цього від них можна очікувати більшої відвертості.
|
:
Арт-терапія в соціальній сфері
Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи
Менеджмент соціальної роботи
Соціальна діагностика
Соціальна профілактика
Соціологія