Проведемо простий аналіз попиту та пропозиції для дослідження економічних наслідків введення захисних тарифів на який-не-будь товар X. Розглянемо три стадії моделі (рис. 1.5.1):

1)до початку торгівлі, коли товар продукується та споживається лише усередині країни;

2)за умови вільної торгівлі, коли імпорт товару з-за кордону нічим не обмежується;

3) після введення імпортного тарифу.

Рис. 1.5.1. Економічні наслідки введення протекціоністських (імпортних) мит

До початку торгівлі. Країна продукує та споживає товар X, у виробництві якого вона не має порівняльних переваг, у точці С. Лініями D_d та S_d показано внутрішні попит та пропозицію товару. За умови відсутності торгівлі внутрішня ціна та обсяги виробництва товару X відповідно становитимуть OP_d та OQ_r

За умови вільної торгівлі. Країна відкрита для світової торгівлі і тому інші країни, які мають порівняльні переваги у виробництві товару X та домінують на світовому ринку, починають продавати свої товари X у цій країні за світовою ціною OP_w, нижчою, ніж внутрішня ціна.

Оскільки світовий ринок може постачати у дану країну необмежену кількість товару X за ціною ОР , лінія пропозиції буде мати вигляд горизонтальної прямої S_d+w, яка покаже обсяг товару, доступний покупцям даної країни як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Попит дорівнює пропозиції в умовах вільної торгівлі у точці А, причому внутрішнє споживання становитиме OQ₅, внутрішнє виробництво — OQ_v а різниця між цими двома значеннями — QQ_b — це обсяг імпорту. Отже, в результаті імпорту внутрішня ціна товару впала з рівня OP_d до рівня ОР_ш, а місцеві виробники продають на Q₁Q₃ товару менше, ніж до початку торгівлі.

Після введення тарифу. Уряд для захисту національних виробників, які втрачають прибутки через наплив дешевих товарів з-за кордону, вводить імпортний тариф на кожну одиницю товару X, у розмірі PP. Цей крок призведе до зростання внутрішньої ціни з OP_w до ОР і буде мати цілу низку наслідків. Крива сукупної пропозиції переміщається догори на значення введеного тарифу (t) на рівень S_d+w+l. За нового рівня пропозиції внутрішній попит дорівнює сукупній (внутрішній та зовнішній) пропозиції у точці В, у якій під захистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q₁Q₂, а внутрішнє споживання зменшується на Q₄Q₅. Імпорт скорочується з Q₁Q₅ до Q₂Q₄. Отже, в результаті введення тарифу зменшилося внутрішнє виробництво товару X, що, своєю чергою, призвело до скорочення імпорту.

До введення імпортних тарифів споживчий надлишок, тобто вигода від придбання товарів за ціною P_w, дорівнював площі трикутника ADP_w, отже споживачі могли споживати товар у будь-яких кількостях, обмежених кривою сукупних внутрішньої та зовнішньої пропозиції і кривою внутрішнього попиту. Внаслідок того, що крива пропозиції S_d+w після оподаткування імпорту тарифом перемістилась догори на значення тарифу t, надлишок споживання обмежується лише трикутником BDP_w+t. Скорочення споживчого надлишку дорівнює заштрихованій ділянці (а + b + с + d). Це те, що втрачають покупці внаслідок зменшення споживчого надлишку, або чисті загальні втрати споживача від введення імпортного тарифу.

Ці втрати частково компенсуються за рахунок вигоди, яку отримують від введення мита держава та вітчизняні виробники товару X. Держава акумулює у державному бюджеті додаткові доходи, отримані внаслідок обкладання імпорту митом. Ці доходи розраховуються як добуток розміру імпорту країни після введення тарифу та розміру мита, і графічно зображуються прямокутником с на рис. 1.5.1. Ці доходи від мита, за суттю, є перерозподілом доходу від споживача до держави і не впливають на економічний добробут держави: вона виграє те, що втрачає споживач. Доходи переміщаються із приватного сектора у державний.

Вітчизняні виробники товару X, на яких мито не поширюється, реалізують свою продукцію за вищою ціною ОР_w+t . Оскільки ця ціна вища від світової ціни ОР_w+t, вітчизняні виробники піднімаються догори по кривій пропозиції S_d, збільшивши вітчизняне виробництво з OQ_l до OQ₂. Вони скористаються як вищою ціною, так і більшим обсягом продаж. Отже, вони отримають додатковий дохід, який розраховується як різниця між додатковим прибутком, що одержать виробники внаслідок введення імпортного тарифу, та додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товару. Цей дохід має вигляд трапеції а на рис. 1.5.1.

Втрати споживчого надлишку, які дорівнюють сумі площ трикутників (b + d), нічим не компенсуються і є чистими втратами держави.

Площа трикутника b показує додаткові витрати виробництва продукції X в обсягу (Q₂ – Q₁). Зі зростанням захисту внутрішнього ринку за допомогою тарифів усе більша кількість ресурсів, не призначених спеціально для виробництва товару X, використовується для його виробництва. Це призводить до вищих витрат виробництва порівняно з тими, які б мала країна, купуючи товар X за світовою ціною ОР_w в іноземного виробника. З рис. 1.5.1 зрозуміло, що затрати на збільшення внутрішнього виробництва товару X з OQ₁ до OQ₂ зростають вздовж кривої S_d з ОР_w до ОР_w+t за одиницю. Проте такого ж збільшення пропозиції можна досягти за рахунок поставки з-за кордону додаткової (Q₂ – Q₁) кількості товару вздовж кривої S_d+w  за ціною ОР_w за одиницю. Отже, втрати економіки зображені трикутником b. Площа трикутника d показує чисті втрати споживчого надлишку, зв´язані зі скороченням споживання з OQ₅ до OQ₄, оскільки вища ціна OP_w+l змусить покупців пересувати догори по кривій попиту D_d. Вітчизняні споживачі постраждають через введення мита: вони платитимуть на Р_wР_w+t більше за кожну одиницю товару X.

Крім того, постраждають іноземні виробники товару X, незважаючи на те, що продажна ціна на товар X стала вищою на P_wP_w+t . Ця різниця у ціні йде до державного бюджету країни-імпортера, а не іноземним виробникам. Світова ціна після встановлення мита і, отже, поштучний дохід іноземних виробників залишаються на рівні OP_w, а обсяг їх експорту скорочується з Q₁Q₅ до Q₂Q₄.

У цілому від введення імпортного мита отримують економічний ефект, що поділяють на дві групи:

1. Перерозподілювальні ефекти — ефект доходів та ефект переділу.

2. Ефекти втрати — ефект захисту та ефект споживання. Ефект доходів (revenue effect,) — це обсяг збільшення доходів державного бюджету внаслідок обкладання імпорту митом.

Ефект переділу (redistribution effect) — це перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, що конкурує з імпортом.

Ефект захисту (protective effect) — це економічні втрати країни внаслідок необхідності внутрішнього виробництва додаткової кількості товару при більших витратах під захистом тарифу.

Ефект споживання (consumption effect) — виникає внаслідок того, що скорочується споживання товару через зростання його ціни на внутрішньому ринку.