Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пересування товарів та послуг між країнами.

Міжнародна торгівля — це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін зовнішня торгівля держави, стосовно торгівлі двох країн — міждержавна, взаємна, двостороння торгівля, а щодо торгівлі усіх країн одна з одною — міжнародна, або світова, торгівля.

Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як товарами у матеріально-речовому вигляді ("видимі товари"), так і послугами ("невидимі блага"), які відрізняються від видимих товарів деякими параметрами.

Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків товарів — експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо та торговим оборотом.

Експорт — це продаж та вивезення товару за кордон.

Імпорт — це купівля та ввезення товару з-за кордону.

Зовнішньоторговельне сальдо — різниця вартісних обсягів експорту та імпорту.

Зовнішньоторговельний оборот — сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної торгівлі головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, продажу товару — експортом, а купівлі — імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксація цього факту у відповідній митній звітності. Наприклад, якщо обладнання продано (а за суттю, передано) американським підрозділом Coca-Cola українському підрозділу, то це вважається експортом США та імпортом України, навіть незважаючи на те, що власником товару залишилась американська компанія Coca-Cola.

Експорт та імпорт є двома ключовими поняттями, які характеризують міжнародний рух товарів і використовуються для всебічного аналізу міжнародної торгівлі та для практичних потреб. Торговельне сальдо та оборот, як їх похідні, мають вужче аналітичне та практичне значення.

Якщо виходити із передумови балансу попиту та пропозиції, то графічно поняття експорту та імпорту можна зобразити так, як показано на рис. 1.2.3.

Рис. 1.2.3. Графічне зображення експорту та імпорту:

а) — країна І; б) — світовий ринок; в) — країна II

Припустимо, що країни І та II відокремлено одна від одної виробляють та споживають один і той самий товар. Попит та пропозиція товару в країні І становлять D₁, та S₁, а у країні II — відповідно D_ІІ та S_ІІ. На горизонтальній осі показань обсяги виробництва товару Q_І, Q_ІІ, на вертикальній — його внутрішню ціну P_І, P₂ відповідно у країнах І та II. Ринкова рівновага попиту та пропозиції на товар досягається у точці Е₁ у країні І, де ціна товару становить P₂ та точці Е_2. У країні II, де ціна товару — Р₂. Оскільки Р₁ < Р₂, даний товар дешевший у країні І, ніж у країні II, і отже, країні І вигідно його експортувати у країну II та одержати від цього який-небудь прибуток, а країні II вигідно його імпортувати з країни І і тим самим зекономити та знизити його закупки на внутрішньому ринку. Через відмінності у внутрішніх цінах між країнами І та II у країні І за будь-якої ціни на товар, більшої, ніж Р₁, виникає його надлишкова пропозиція. У країні II за будь-якої ціни на товар, меншої, ніж Р₂, виникає надлишковий попит на нього.

Країни починають торгувати. Рівновагова ціна Р, у країні І означає, що у точці Е₁ попит на товар точно дорівнює пропозиції й у країни І немає товару для експорту. Тим самим визначається точка Р на кривій пропозиції на світовому ринку, яка показує мінімальну ціну, після досягнення якої експорту з країни І не буде. Для країни II рівноважна ціна Р, означає, що у точці Е₂, в якій попит дорівнює пропозиції, країні не потрібно ніякого імпортного товару, оскільки їй достатньо власних ресурсів. Цим визначається точка Р´_г на кривій попиту на світовому ринку, яка показує максимальну ціну, після досягнення якої імпорт товару країною II припиниться.

Оскільки ми розглядаємо тільки дві країни, кількість товару, який експортується країною І, має відповідати кількості товару, що імпортується країною II, або, іншими словами, надлишкова внутрішня пропозиція у країні І має дорівнювати надлишковому внутрішньому попиту у країні II, тобто графічно А_ХВ_Х = А₀В₂, А₁В₁ — це експорт країни І, а А₂В₂ — імпорт країни II. Обсяг експорту А₁В_І покаже другу точку, яка визначає S_w — криву пропозиції товару на світовому ринку, а обсяг імпорту А~В₂ — другу точку, що визначає D_w — криву попиту на товар на світовому ринку. Але оскільки кількісно експорт дорівнює імпорту, то на рис. 1.2.3, б) вони збігатимуться на відрізку Р´Е, визначивши нову ринкову рівновагу, яка досягається у точці Е_я за нового рівня світової ціни P´_w — рівноважної ціни товару на світовому ринку. Світовий попит та пропозиція товару за цією ціною визначаються відповідно кривими D, та S.

Якщо виникає ситуація, коли ціна світового ринку з яких-небудь причин підніметься вище від рівня Р´_ш, розширивши тим самим обсяг експорту понад АВ_х, то обмеженість попиту кількісними рамками А₀В₂ понизить ціну до рівня Р. Якщо ж ціна світового ринку чомусь впаде нижче від рівня Р´_w, то кількісно попит на імпорт товару перевищить його кількість для експорту А_ХВ_j, і ціна повернеться до світового рівня Р´.

Базуючись на викладеному вище, можна зробити такі висновки:

• світовий ринок — це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;
• обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції товару, обсяги імпорту — обсягами надлишкового попиту на товари;
• факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту на міжнародному ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні рівновагові ціни на однакові товари у різних країнах;
• ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі;
• з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів, які експортуються та імпортуються на світовому ринку, з іншого — зміна кількості експортованих та імпортованих товарів приводить до зміни світової ціни.

Отже, світовий ринок — це сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів — експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка називається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціональні взаємозв´язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою здійснюється торгівля.