Про предметне і розвивальне навчання. Численні дослідження про­цесу навчання переконливо свідчать, що продуктивність навчальної роботи учнів, якість засвоєних ними знань, умінь і навичок залежать від вихованості у них потреби та інтересу до навчання, від розвитку їх пізнавальних здібностей.

Як відомо, сутність процесу навчання зводиться до озброєння учнів знаннями, вміннями і навичками. Однак зрозуміло, для того, щоб учні успішно оволодівали цими знаннями, уміннями, навичками, необхід­но дотримуватися певних умов.

До них належать відповідність рівня розвинутих пізнавальних здібностей. Якби припустити, що учні першого класу мають, наприк­лад, такий рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей, який дає їм змогу вивчати інтегральне та диференціальне числення, то зро­зуміло, що і перед учнями, і перед школою, і вчителями стояло б пи­тання введення цього курсу у навчальний план чи програму першого класу. Але в реальній практиці це неможливо. І причиною цього є не­відповідний рівень розумового розвитку, тобто низький розвиток тих функцій, які є умовою цього засвоєння.

Дослідження та досвід роботи вчителів показують, що чим більшою мірою навчання забезпечує розвиток, тим вища якість цих знань, тим вища їх дієвість. Тому організація навчання має бути такою, яка б пе­редбачала включення у процес навчання тих розумових дій і функцій, які необхідні для того, щоб учні успішно оволодівали цими знаннями, вміннями і навичками. При цьому навчання виконує визначальну роль у розвитку, а власна діяльність учнів — провідну. Тобто вихідним для навчання є досягнутий рівень розумового розвитку, а власна діяльність учня має забезпечувати йому зміну, підвищення цього рівня.

В організації процесу навчання виходять з положення Л. Виготського, що навчання йде попереду розвитку і веде його за собою. Однак із Цього не варто робити висновок, що будь-яке навчання забезпечує ро­зумовий розвиток. В одних випадках воно прискорює, в інших — зат­римує. Отож навчання, з одного боку, має будуватися на досягнутому рівні розумового розвитку, а з іншого - воно має бути таким, яке б підіймало цей рівень, передбачало б його ріст, зміну.

За традиційного, звичайного навчання його організація така, за якою єдиним результатом навчання є знання, вміння і навички. Рівень розумового розвитку при цьому може залишатися без змін або навіть знижуватися чи зростати.

Існує, однак, таке навчання, основним продуктом якого є зрос­тання рівня розумового розвитку та формування системи знань, умінь і навичок. Це так зване розвивальне навчання. Йому буде присвяче­но в нашому посібнику цілий розділ, а поки що ми обмежимося та­ким твердженням: цілі розвивальної групи не залежать від того, який вид навчання буде організовано, тому їх можна сформулювати вже зараз.

Цілі розвивальної групи. Зміст понять "розвивальне навчання" і "розвивальні цілі навчання" певною мірою перекриваються, однак зво­дити одне до другого було б грубою помилкою.

Розвивальне навчання, на думку спеціалістів-психологів, — це на­вчання, зміст, методи і форми організації якого прямо зорієнтовані на закономірності розвитку. Для нього характерне перетворення учня на суб´єкта навчання, який зацікавлений у саморусі і здатний до перетво­рення того, кого вчать, на того, хто вчиться.

Розвивальне навчання — це особливе навчання і ця особливість зу­мовлена, по-перше, що в його основу покладено закономірності розу­мового розвитку, і по-друге, тим, що це навчання орієнтоване на роз­виток учня не опосередковано, а прямо.

Коли стверджують, що звичайне, предметне навчання розвиває, тобто вносить позитивні зміни у пам´ять, мислення, у розвиток уяви,, мови, то мають на увазі не прямий, а опосередкований вплив навчання на зазначені психічні процеси.

Хоча потрібно визнати, що навчання може бути побудоване і так, що воно не тільки не розвиває ці процеси, а й сприяє їхньому регресу. Так, у 1955 р. англійський професор Вернон, дослідивши зміни розу­мового розвитку хлопчиків у так званих сучасних гімназіях, дійшов висновку, що за три роки навчання коефіцієнт їхнього інтелектуаль­ного розвитку знизився на 4 — 9 одиниць. Факт, який ставить під сумнів твердження, що будь-яке навчання розвиває.

Розвиток — це не тільки і не стільки ріст. Як правило, під ростом розуміють кількісні зміни, збільшення якихось ознак людської особи­стості. У фізичному розвитку, наприклад, ріст виявляється у зростанні організму, у збільшенні розмірів його окремих органів, маси тіла, м´я­зової сили, швидкості руху.

У психічному розвитку ріст, кількісні зміни виявляються У збільшенні з віком кількості утворюваних навичок, асоціацій, у зростан­ні кола уявлень, знань про навколишній світ, словникового запасу ди­тини, обсягу її уваги, сприймання, пам´яті.

Навчання — процес, у ході якого забезпечується передача соціаль­ного досвіду молодшому поколінню. Як з´ясували вчені, досвід як еле­мент людської культури може бути виражений через знання, вміння, навички, елементи способів творчої діяльності, емоційно-оцінні нор­ми.

Розвивальні цілі мають охоплювати розвиток загальних та спеціаль­них пізнавальних здібностей людини та формування культури розумо­вої праці. їх сформулюємо у такому вигляді:

• Сформувати та розвинути вміння порівнювати.
• Сформувати та розвинути вміння аналізувати.
• Сформувати та розвинути вміння здійснювати синтез.
• Сформувати та розвинути вміння здійснювати узагальнення, класифікацію, абстрагування.
• Сформувати та розвинути вміння встановлювати причиннонаслідкові зв´язки.
• Сформувати та розвинути вміння здійснювати перенесення дій з однієї галузі знань на іншу.
• Сформувати та розвинути вміння здійснювати прогнозування та планування своїх дій.

• Виробити вміння виокремлювати головне у прочитаному.

• Виробити вміння складати план прочитаного.
• Розвивати спостережливість.
• Розвивати культуру усного та писемного мовлення.

• Виробити вміння застосовувати індуктивний метод пізнання дійсності.
• Сформувати вміння застосовувати дедуктивний метод пізнання дійсності.
• Виробити вміння логічного мислення.
• Виробити вміння діалектичного мислення.

• Розвивати спеціальні здібності (інтелектуальні, математичні та ін.).
• Розвинути образну та смислову пам´ять.

Підсумок. Дослідження та досвід роботи вчителів показують, що чим більше навчання забезпечує розвиток, тим вища якість цього навчан­ня. Вихідним для організації навчання є досягнутий рівень розумового розвитку учнів, а їхня власна діяльність має забезпечити підвищення Цього рівня.

За звичайного предметного навчання рівень розумового розвитку може залишатися без змін. Розвивальне навчання — це таке, що прямо зорієнтоване на врахування закономірностей розумового розвитку. Ццнак цілі розвивальної групи не залежать від того, який вид має на­вчання: звичайне чи розвивальне.

Цілі розвивальної групи охоплюють розвиток того психічного но­воутворення, яке характерне для даного вікового періоду, а також фор­мування та удосконалення вмінь порівнювати, аналізувати, синтезу­вати, абстрагувати, встановлювати причинно-наслідкові зв´язки, пе­реносити дії з однієї галузі знань на іншу тощо.