Інтернет-магазин — це місце (адреса) в Інтернеті, де підприємство рекламує і продає товари або послуги іншим користувачам мережі по всьому світі. З погляду просування товарів і послуг, знайомства з ними потенційних покупців (у даному випадку це частина покупців, що має доступ в Інтернет) електронні магазини виконують ті самі функції, що і звичайні види реклами.
Однак на відміну від них електронний магазин не припиняє діяльності після того, як до нього втрачає інтерес споживач (як це відбувається, наприклад, із газетною рекламою). Він буде працювати незалежно ні від чого, надаючи свої послуги стільки часу, скільки цього бажає його власник, не обмежуючи відвідувачів часом перегляду. Електронні магазини також пропонують інтерактивні засоби спілкування з покупцем, засновані на мультимедіа, включаючи опрацювання замовлень.
Порівняно зі звичайним магазином, електронний має багато переваг. Відкривши електронний магазин, підприємство зможе:
— збільшити обсяг продажу;
— розширити ринок збуту;
— зменшити реалізаційні витрати;
— випередити конкурентів;
— торгувати з іншими країнами;
— працювати цілодобово;
— мати декілька не пов´язаних між собою проектів;
— конкурувати на рівних із корпораціями-гігантами;
— перевірити свій бізнес-задум без особливих витрат;
— поліпшити зв´язки з громадськістю;
— забезпечити вищий рівень сервісу для покупців;
— забезпечити єдиний банк даних для свого персоналу. Разом з тим інтернет-магазини, крім очевидних переваг,
мають також низку недоліків, пов´язаних не з властивостями мережі, а з відносною нерозвиненістю самих електронних магазинів. Основні недоліки такі:
1. "Віртуальність" товару. У таких магазинах не можна "помацати" товар руками, оглянути і ретельно вивчити. Це дуже серйозний недолік, тому що багато споживачів не схильні купувати "кота в мішку".
2. Відсутність спілкування. Ніяка електронна інформація не зможе замінити "живого" спілкування, коли потрібна порада, психологічна підтримка.
3. Кредитні картки. Переважна більшість продажів в Інтер-неті здійснюється за допомогою кредитних карток типу VISA або MasterCard, що робить недоступним придбання товарів в електронних магазинах потенційними клієнтами, які не мають таких карток.
4. Мовний бар´єр. "Державною" мовою Інтернету є англійська, тому її незнання позбавляє користувачів можливості відвідувати більшість електронних магазинів.
5. Культурні відмінності. Відвідувачі електронних магазинів знаходяться в себе вдома, у своїй країні, а тому можуть вимагати дотримання деяких правил з боку бізнесменів, які пропонують такий сервіс.
6. Обмеження на експорт/імпорт. Насправді торгівля з закордонними країнами може виявитися не такою вже і легкою з огляду на існуючі тарифні та нетарифні перешкоди.
Електронний бізнес поки що відстає за обсягом операцій від традиційних для зовнішньоекономічної діяльності угод за телефонною домовленістю та торгівлі за каталогом, проте це відставання з кожним днем стає все меншим.