Педагогічна техніка, особливості її прояву в діяльності викладача вищої школи
Важливе місце в структурі професійної діяльності викладача вищої школи, в становленні його педагогічної культури, майстерності посідає такий змістовий модуль, як педагогічна техніка. Поняття "педагогічна техніка" з´явилося порівняно недавно. Слово "техніка" необхідно розуміти у його первісному значенні. Грецьке technike означає вправний, досвідчений, умілий. Стародавні греки techne називали мистецтво, майстерність. Сучасні словники так розкривають сутність означеного поняття: "Техніка. 1. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. <...> . Сукупність прийомів, навичок, що застосовуються в певній діяльності, певному ремеслі, мистецтві. ...Володіння такими прийомами, навичками, професійне вміння, майстерність, вправність".
Подібні тлумачення слова "техніка" порушують звичне розуміння цього поняття, пов´язане безпосередньо з машинами, механізмами, й наближають до вживання його в нематеріальній сфері діяльності. Ми виходимо з тлумачення "техніки" як сукупності засобів, прийомів, навичок, які використовуються у навчально-виховній роботі.
Педагогічна техніка — це сукупність раціональних засобів, умінь та особливостей поведінки педагога, спрямованих на ефективну реалізацію обраних ним методів і прийомів навчально-виховної роботи з окремим індивідом чи колективом відповідно до поставленої мети навчання та виховання з урахуванням конкретних об´єктивних і суб´єктивних умов.
Важливими вимогами педагогічної техніки є:
—мистецтво одягатися з урахуванням особливостей професійної діяльності;
—володіння своїм тілом: уміння ходити, сидіти, стояти;
—володіння мімікою, жестами;
—сформованість мовленнєвої культури: правильне професійне дихання, чітка дикція, належні темп і ритм, логічна побудова висловлювань тощо;
—вироблення оптимального стилю в навчально-виховній діяльності;
—уміння вправно й доцільно здійснювати окремі дидактичні операції (писати на дошці, користуватися технічними й наочними засобами навчання, ставити запитання, слухати відповіді, оцінювати навчальну діяльність студентів і т. ін.);
—здатність керувати своїм психічним станом і станом вихованців.
У процесі дослідження рівнів сформованості й володіння педагогами вищої школи компонентами педагогічної техніки ми проаналізували діяльність 70 викладачів. Для цього застосували методику експертних оцінок з використанням методів спостереження, аналізу, математичної статистики та ін. Рівень сформованості компонентів педагогічної техніки визначався за 10-бальною шкалою оцінювання. Узагальнені результати подано в табл. 11.
Аналіз отриманих результатів дає підстави стверджувати, що рівень володіння викладачами вищої школи компонентами педагогічної техніки з урахуванням потреб професійної діяльності порівняно низький.
Таблиця 11. Аналіз рівня сформованості педагогічної техніки
Вид компонента педагогічної техніки |
Рівень володіння |
Ієрархія за показниками |
Зовнішність педагога |
7,23 |
1 |
Володіння мімікою, жестами |
7,02 |
2 |
Володіння своїм тілом |
6,94 |
3 |
Дотримання темпу, ритму і стилю |
6,42 |
4 |
Уміння здійснювати дидактичні операції |
6,38 |
5 |
Уміння спілкуватися |
5,76 |
6 |
Мовленнєва культура |
5,24 |
7 |
Здатність керувати своїм психічним станом і станом студентів |
4,39 |
8 |
Наші тривалі дослідження проблеми, наскільки випускники педагогічних навчальних закладів володіють науковими засадами і практичними вміннями в царині педагогічної техніки, показали невтішні результати. Спроби ввести з ініціативи академіка І.А. Зязюна у 80-х роках минулого століття в навчальні плани педагогічних спеціальностей дисципліну "Основи педагогічної майстерності" не скрізь дістали належну підтримку. Але досвід переконує, що курс "Педагогічна майстерність", і навіть окрема дисципліна "Педагогічна техніка", необхідні в системі професійної педагогічної підготовки фахівців для всіх типів навчально-виховних закладів.
Отже, донині залишається актуальною думка К.Д. Ушинського: "Мистецтво виховання має ту особливість, що майже всім воно здається справою знайомою і зрозумілою, а декому навіть справою легкою — і тим зрозумілішим і легшим здається воно, чим менше людина з ним обізнана, теоретично чи практично. Майже всі визнають, що виховання вимагає терпіння; дехто вважає, що для нього потрібні вроджена здібність і вміння, тобто навичка; але дуже мало хто прийшов до переконання, що крім терпіння, вродженої здібності й навички, потрібні ще й спеціальні знання, хоч численні педагогічні блукання наші й могли б усіх переконати в цьому".
Література
Андрущенко В. Основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні на рубежі століть (Спроба прогностичного аналізу) // Вища освіта України. — 2000. — №1. — С 11—17.
Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. — К.:Либідь, 1997.
Грішнова О А. Людський капітал (формування в системі освіти і професійної підготовки). — К.: Знання, КОО, 2001.
Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире. — М.: Владос, 1999.
Кіпень В., Коржов Г. Викладачі вузів: соціологічний портрет. — Донецьк, 2001.
Кремень В.Г. Філософія освіти XXI століття // Освіта України. — 2002. — 28 грудня. — № 102—103.
Литвин В.М. Українська культура й освіта в контексті суспільних трансформацій // Урядовий кур´єр — 2002. — 24 вересня. — №175.
Макаренко А.С. Про мій досвід //Твори: В 7 т. — К.: Рад. шк., 1954. —Т. 5.
Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособие. — Ростов н/Д.: Феникс, 2002. — 544 с.
Педагогічна майстерність / За ред. І.А. Зязюна. — К.: Вища шк.,1997.
Сурмін Ю. Кінець епохи "старанних відмінників" // Синер-гія. — 2001. — № 2—З (З—4).
Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання // Вибрані педагогічні твори: У 2 т. — К.: Рад. шк., 1983. — Т. 1.
Ушинський К.Д. Твори: В 6 т. — К.:Рад. шк., 1952. —Т. 1.
Фініков Т. Сучасна вища освіта: світові тенденції України. — К.: Таксон, 2002.
Harkins A., GrochowikiJ., Stewart В. Anticipatory Learning Communiti, Prepared / For and delivered at the World Future Society Conference. — Washington, D.C., July 1996.
Harkins A. Higher Education Service Futures: From Information to Knowledge. —June, 1996.
|
:
Історія педагогіки: курс лекцій
Робоча книга вихователя групи продовженого дня
Педагогіка вищої школи
Дидактика