Соціалістичні погляди, як і всякі інші, мають різні відтінки і забарвлення. Одна з течій соціалістичної думки належить до критичного напряму, представником якої був П´єр-Жозеф Прудон (1809-1865). Він походив із селян, і його життєвий шлях був доволі складним. Прудон навіть побував у в´язниці за напади на президента Франції Луї-Наполеона.

Найважливіші праці Прудона - "Що таке власність?" (1840 р.) і "Система економічних суперечностей, або Філософія злиднів" (1846 р.). У праці "Що таке власність?" Прудон розглядав теорії власності. Людина може мати право лише на те володіння, - казав Прудон, - яке необхідне для її існування і до якого вона особисто приклала працю. З цих позицій не можна виправдати захоплення однією особою величезних земельних просторів, які для обробітку вимагають сотень і тисяч рук. Ця теорія підтримувала дрібну і заперечувала велику власність.

Нам кажуть, виголошував Прудон, що людина має право на землю, бо обробляє її своєю працею. Але ж продуктом праці є не земля, а зерно, сіно, вино тощо. Прудон відкидав і "легальну" теорію права власності. Ця теорія, на думку Прудона, ґрунтується на силі. Дохід від землі називають орендною платою, найманою платою, якщо він надходить від володіння будинками, відсотком, який одержують на капітал. Усі ці види доходу не ґрунтуються на праці.

Якими би не були форми доходу, його джерелом може бути тільки одне: робітники створюють більше цінностей, ніж одержують їх у вигляді заробітної плати. Надлишок надходить на користь власників і становить їхній дохід - орендну або найману плату, прибуток або відсоток. Це означає, що власність - це крадіжка.

Потрібно, однак, зазначити, що несправедливість полягає не в тому, що людина володіє ділянкою землі або знаряддям праці, а в тому, що одна людина позбавляє іншу першого і другого. Оскільки володіння однієї людини не порушує прав іншої, власність є цілком звичайною формою користування знаряддями і предметами господарства. Однак історична власність виникла на насильстві й експлуатації, приватна власність була глибокою причиною суспільної нерівності, а отже, і всіх революцій, шляхом яких люди прагнули відновити рівність.

Та якщо власність руйнує рівність, призводить до пригноблення слабкого сильним, то комунізм спричинив би іншу, ще небезпечнішу несправедливість. У такому суспільстві, про яке мріють соціалісти, слабкі пригноблювали би сильних, ліниві та нездари жили би за рахунок працьовитих і здібних. Комунізм - це система рабства, оскільки спільність володіння вимагає примусової організації праці, позбавляє членів суспільства свободи дій і перетворює їх на рабів держави. "Такий зміст знаменитої книги Прудона", - зазначав М. Туган-Барановський. Він зазначав і те, що Прудон все-таки не глибоко розкрив проблему власності. Відкидаючи приватну власність у тодішній формі, Прудон водночас рішуче виступав проти соціалізму. Свобода і рівність були його догмати.

У "Економічних суперечностях..." Прудон критично досліджує економічні категорії сучасного ладу. Він перебував тоді під сильним впливом Геґеля. Прудон твердив, що "наріжним каменем економічної будови є цінність". Він доводив внутрішню суперечність між міновою і споживчою цінністю. На думку Прудона, конституювання цінності ще не досягнуто. Вчення про цінність є основою усієї системи "Економічних суперечностей", в яких доволі повно з´ясовано вплив машин на характер праці і зайнятість робітників.

Варті уваги думки висловлював Прудон щодо взаємодії монополії та конкуренції. "Монополія, - твердив він, - є фатальне завершення конкуренції, яка безперервно породжує монополію як своє заперечення; в тому полягає і виправдання монополії". І далі: чим сильніша конкуренція, тим неминучіша монополія!

Прудон послідовно розглядає економічні категорії - податки, торгівлю, кредит, нарешті, власність і комунізм. У них знаходить внутрішню суперечність, розв´язання якої пов´язував з неузгодженістю господарської системи, що ґрунтується на трудовій цінності. "Економічні суперечності" містять у собі таку глибоку критику капіталістичного ладу, що більшості наступних критиків капіталізму залишалось тільки розвивати або змінювати думку Прудона. "Не підлягає сумніву, - писав М. Туган-Барановський, - що... "Капітал" Маркса створювався під безпосереднім впливом "Економічних суперечностей". І це не дивно, оскільки Прудон був першим видатним економістом, який застосовував Геґелівський діалектичний метод до дослідження систем економічних категорій у всій їх суперечності. Цей метод наслідував і Маркс".