Цивільно-правова санкція у вигляді відшкодування шкоди передбачена ст. 55 Закону. Особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції, можуть звернутися до суду, госпо­дарського суду із заявою про його відшкодування.

Деякі порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть спричинити відшкодування шкоди в подвійному розмірі.

Так, ч. 2 ст. 55 Закону про захист економічної конку­ренції передбачає відшкодування шкоди в подвійному розмірі завданої шкоди за наступні порушення антимоно­польно-конкурентного законодавства:

—антиконкурентні узгоджені дії;

—зловживання монопольним (домінуючим) стано­вищем;

—здійснення учасниками узгоджених дій — суб´єкта­ми господарювання, заборонених п. 5 ст. 10 даного Закону;

—недотримання умов, передбачених п. 2 ч. З ст. 22 да­ного Закону, тобто порушення правил перепродажу частин (акцій, паїв) суб´єкта господарювання, придбаних особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій або операцій з фінансовими паперами, якщо таке придбання здійснюється з метою їх подальшого перепрода­жу за умови, що вказана особа не бере участі в голосуванні у вищестоящому органі або інших органах управління суб´єк­та господарювання;

—концентрація без отримання відповідного дозволу органів АМКУ у випадку, якщо наявність такого дозволу необхідна;

—обмеження в господарській діяльності суб´єкта гос­подарювання у відповідь на те, що він звернувся в АМКУ, його територіальне відділення із заявою про порушення за­конодавства про захист економічної конкуренції;

—невиконання учасниками узгоджених дій, концент­рації вимог і зобов´язань, якими було обумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію.

На відміну від Закону «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції» даний Закон не передбачає вилучення незаконно одержаного прибутку внаслідок порушення конкурентного законодавства, який би стягувався до державного бюджету. Це пов´язано з тим, що незаконно одержаний прибуток визнається втраченою вигодою і включається до складу шкоди.

Відшкодування шкоди є мірою компенсаційного харак­теру і задоволення таких вимог проводиться в добровільно­му порядку або за рішенням суду.

Практика застосування Закону про захист економічної конкуренції свідчить про незначне застосування відшкоду­вання шкоди як міри відповідальності за порушення кон­курентного законодавства. Такий стан речей зв´язаний, перш за все, як свідчить аналіз розгляду справ антимонопольними органами, з недостатнім обґрунтуванням сум матеріальної шкоди в ухвалених рішеннях.

Останнє свідчить про недостатнє методичне забезпечен­ня при застосуванні даної норми закону.

Адміністративна колегія обласного територіального відділення, розглянувши справу за заявою ТОВ «Телефонна компанія «Дельта» встановило, що ВАТ «Укртелеком», не надавши мотивованих відповідей на запити ТОВ «Телефон­на компанія «Дельта» щодо приєднання телекомунікаційної мережі з індексами 5459*** (шляхом перемикання діючої мережі з індексами 520***, приєднаної до філії ВАТ «Укрте­леком») і приєднанням телекомунікаційних мереж з індек­сами 6580**, 6590**, 695***, 696***, 506*** (шляхом пере­микання діючих мереж відповідних відомчих АТС, приєдна­них до філії ВАТ «Укртелеком») до мережі електрозв´язку загального користування міста, у встановлені чинним зако­нодавством граничні терміни, чинило порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції, передбачені п. 2

ст. 50 і визначені ч. 1 ст. 13 Закону про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним станови­щем на ринку, шляхом здійснення суб´єктом господарюван­ня дій, які привели до ущемлення інтересів інших суб´єктів господарювання, які були б неможливими за умови існуван­ня значної конкуренції на ринку.

У ході розгляду справи було встановлено, що в резуль­таті зловживання монопольним становищем, а саме несвоє­часною видачею технічних умов на перемикання діючих АТС дирекцією ВАТ «Укртелеком» була завдана ТОВ «Те­лефонна компанія «Дельта» матеріальна шкода, яка скла­дається з прямої матеріальної шкоди та упущеної вигоди. Сума матеріальної шкоди склала близько 556 тис. грн. По­лягала вона в тому, що після отримання номерного плану товариством було укладено додаткову угоду від 05.09.2004 р. до кредитного договору від 09.07.2000 р. № 20. Цей кре­дитний договір дозволив товариству, спеціально для розвит­ку і модернізації згаданих діючих АТС придбати обладнан­ня на суму 428 241 грн. Відсоток по кредиту склав 10% річних.

Таким чином, починаючи з вересня 2004 р. підприєм­ство було вимушене сплатити за рік користування креди­том 42 821 грн. 40 коп. У цей час прибуток, очікуваний від підключення АТС, не був одержаний. Крім того, протягом року підприємство було змушене оплачувати технічне об­слуговування і експлуатацію телефонного обладнання в сумі 117 600 грн., у тому числі заробітна плата, комунальні пла­тежі та інші орендні платежі за рік склали 120 000 грн.

Упущена вигода склала 276 000 грн. виходячи з наступ­ного розрахунку: 4 600 (кількість номерів) х 5 грн. (середній прибуток з одного номера на місяць) х 12 (кількість місяців).

Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди, зав­даної товариству діями ВАТ «Укртелеком», яке займає мо­нопольне становище на ринку послуг зв´язку склала:

42821,4 грн.+117600 грн.+120000 грн. + 276000 грн. = 556 421 грн. 40 коп.

Після прийняття рішення у справі ТОВ «Телефонна ком­панія «Дельта» подала позов до господарського суду області з вимогою відшкодування 556 тис. грн. шкоди. Рішенням суду позовні вимоги заявника були задоволені.