У зв´язку зі втратою значної частини економічного потенціалу на західних територіях (напередодні війни частка тільки України (УРСР) у Радянському Союзі становила у видо­бутку вугілля 50,5 %, залізної руди — 67,6, у виплавці чаву­ну — 64,7, сталі — 48,9 %) і переміщенням істотної його части­ни на схід, необхідністю переходу економіки на воєнні рейки національний дохід СРСР у 1941 р. знизився на 1/3. З 1943 р. національний дохід поступово збільшується, у 1944 р. він зріс уже на ЗО % , хоча його обсяг і до кінця війни не досяг довоєнно­го рівня.

Це відбилося на формуванні державного бюджету, який у 1942 р. зменшився до 50 млрд. рублів (у масштабі цін, які діяли у той період). Для наповнення бюджету і покриття витрат за­лучались такі додаткові доходи, в основному з внутрішніх джерел.

1.  Надходження від державних підприємств, які внаслі­док організаційно-технічних заходів, спрямованих на зростання продуктивності праці, зниження витрат виробництва і собівар­тості продукції суттєво поліпшили економічні показники своєї діяльності. З 1942 по 1945 pp. вони зросли на 60 млрд рублів.

2.  Надходження від населення. Після введення на початку війни деяких нових податків (воєнного та ін.) їхня частка у бю­джеті збільшилася з 5,2 % (1941) до 13,2 % (1945). У цілому з 1942 по 1945 pp. загальні надходження від населення у бюджет зросли на 36 млрд. рублів.

Значну фінансову допомогу державі населення надало у ви­гляді підписки на державну позику. За роки війни випущено чотири державні позики, в результаті яких зібрано додаткових 67 млрд. рублів надходжень у державний бюджет. Сюди слід додати добровільні внески громадян. Всього протягом війни від населення надійшли у вигляді добровільних внесків 94,5 млрд. рублів, 130,7 кг золота, 13 кг платини, 9,5 т срібла, значна кількість дорогоцінних виробів, облігацій та іноземної валюти.

        3.За рахунок зміни структури витрат державного бю­джету. У найбільш напружений момент війни близько 60 % фінансових ресурсів бюджету було направлено на фінансування оборони. У 1944 р. їх частка знизилась до 52,3 %, а у 1945 р. — до 42,9 %.

        4.Зростання промислового потенціалу на сході країни і

його подальший розвиток розширяли можливості для збільшен­ня засобів зміцнення народного господарства. Зростала частка надходжень до державного бюджету з цього регіону. Якщо у 1942—1943 pp. бюджетні витрати переважали надходження відповідно на 17,3 і 15,8 %, то у 1944—1945 pp. ситуація зміни­лася — 20,3 і 24,9 %.

5. Допомога з боку держав антигітлерівської коаліції (заленд-лізом). За угодою між СІЛА, Великобританією і Канадою Радянському Союзові у період війни у вигляді допомоги було поставлено озброєння, продовольства, оснащення на суму 9,8 млрд. дол. Однак весь імпорт у воєнні роки становив лише близько 4% промислового виробництва СРСР за цей період.

До цих економічних джерел слід додати величезний ентузі­азм і патріотизм людей. Головною продуктивною силою ста­ли жінки, частка яких у народному господарстві з 1940 по 1945 р. зросла з 39 до 56 %, у тому числі в промисловості — до 52 %. У 1942 р. Наркомату важкого машинобудування не вистачало

5 тис. робітників, Наркомату танкової промисловості — 45 тис, Наркомату озброєння — 64 тис, Наркомату авіаційної промис­ловості — 215 тис, Наркомату боєзапасів — 35 тис, Наркомату чорної металургії — 9 тис, Наркомату кольорової металургії — 8 тис. осіб. На окупованій території залишилось 45 % довоєнного
населення країни. їх замінили діти, пенсіонери, сільські жителі.