Економічна модель країн Європейського континенту суттєво відрізнялась від американської.

1. Країни цього регіону були орієнтовані на соціальне рин­кове господарство з більшою, ніж у США участю в економіці корпоративних структур і держави.

2.  Значно більша соціальна захищеність робітників і служ­бовців. У Європі значного поширення набули колективні дого­вори між робітником і фірмою без вимоги про індексацію. США активно втілювали нові, більш ефективні технології, звільняючи робітників. Проте економічне зростання, яке забезпечувалося цими технологіями, давало змогу створювати більше робочих місць. Тому наприкінці 90-х років рівень безробіття у США був навіть нижче рівня так званої "ефективної зайнятості", який відповідно до кривої Філліпса становить 5 % (у березні 1999 р. він становив 4,2 %, що було найменшим показником за останні 29 років). У Європі в той самий час рівень безробіття досяг 15 % .

3.  Для Європи досі характерна олігархічна структура розподілу власності (невелика група багатих сімейств), тоді як у США корпорації в основному належать великій групі зовнішніх акціонерів. Жоден індивідуальний акціонер не володіє таким пакетом акцій, який би дозволяв мати скільки-небудь значний ступінь контролю. Навіть п´ять найбільших акціонерів "Джене­рал моторс", що представляють інститути, які акумулюють у свою чергу акції численних індивідуальних акціонерів, разом володі­ють менше 6 % акцій корпорації. Акціонери орієнтуються на прибутковість і високі дивіденди. Значна частина прибутку аме­риканських корпорацій після сплати податку йшла на виплату дивідендів. У 1990 р. на це було спрямовано 34,1 % прибутку, у 1993 р. — 34,2, у 1994 р. — 47,5, у 1995 р. — 51,5, у 1996 р. — 42,2, у 1997 р. — 43,6 і в 1998 р. — 41,6 %. У випадку неефек­тивного керівництва компаніями з боку менеджерів акціонери корпорацій просто продають акції і вкладають гроші у більш перспективні проекти.

4.      Значно менш ефективне використання наукового по­тенціалу, оскільки кожна країна намагається сама виробляти наукомістку продукцію. Тому масштаби європейських компаній менші за американські. У США після поглинання компаній "Крайслера" німецьким концерном "Даймлер Бенц" залишилось тільки два національних виробники автомобілів, але вони обидва входять до десяти найбільших компаній світу. Телевізорів американці не випускають після того, як корейська "Ел-джі електронікс" купила останнього виробника телевізорів у США.

5.  Значно менш, ефективні, порівняно з американськими, наукові дослідження, бо вони часто дублюються у сусідніх краї­нах. Крім того, кошти в основному витрачаються на фундамен­тальні дослідження, прикладні ж значною мірою стосуються роз­робок у традиційних галузях. Тому економіка Європи в основно­му виробляє традиційні товари та послуги індустріальної епохи. У передових наукомістких галузях європейські країни не мо­жуть скласти конкуренцію США.

6.  Висока частка держави в економіці. Державні витрати становлять близько 50 % ВВП у західноєвропейських країнах, що свідчить про обмеженість конкуренції, особливо у країнах ЄЄ.

7.  Більшість розташованих у Західній Європі країн має не­значні масштаби і порівняно вузький внутрішній ринок, що

визначило експортну орієнтацію їхньої економіки. Спочатку вони будували відносно відкриту економіку, що відповідало етапу відкритого, а не замкнутого постіндустріального суспільства.

Загальні відмінності економічного розвитку провідних євро­пейських країн порівняно зі США у кожній з них поєднувались ще й зі своїми особливостями економіки.