Швидкі темпи промислового підйому Німеччини зумовили кардинальну зміну в структурі її економіки — тепер частка промисловості істотно перевищила частку сільського господарства. Німеччина стала індустріальною країною. Важка промисловість за темпами роз­витку випереджала легку, а зростання виробництва засобів ви­робництва було навіть вищим, ніж у США. Поряд зі значним розвитком старих галузей важкої промисловості — кам´янову­гільної і металургійної (виплавка чавуну і сталі становили 19,3 і 18 млн. т відповідно, що забезпечило Німеччині друге місце у світі після США), швидкими темпами розвивались нові галузі, зокрема хімічна й електротехнічна. Розвиток хімічної промисловості й кольорової металургії

одночасно з виробництвом електротоварів слугував додатковим стимулом для збільшення продукції важкої індустрії, яка стала вивозитись на експорт. Вагомі досягнення "нових" галузей гос­подарства забезпечили важливі переваги Німеччини на світово­му ринку. Насамперед це стосується виробництва міді, цинку, сірчаної кислоти, хімічних мінеральних добрив, фарбників, штуч­ного шовку та інших товарів. У світовому експорті хімічних виробів частка Німеччини досягла 50 %. За розмірами і темпа­ми зростання промисловості Німеччина у 1914 р. зайняла пер­ше місце у Європі і друге у світі після СІЛА. Частка її промис­лової продукції за останні ЗО років зросла з 13 до 16 % світового виробництва.

Виняткового значення набуло будівництво залізниць. До початку XX ст. Німеччина створила мережу залізниць, причому будували не тільки магістральні лінії, а й під´їзні шляхи до про­мислових підприємств. Внаслідок широкого залізничного будів­ництва значного розвитку набули гірничозаводська промисловість, а також тракторне машинобудування. Німеччина обігнала всі країни в локомотиво- і вагонобудуванні. Вона стала великим експортером залізничного оснащення. Будівництво шляхів та випуск транспортних засобів значно здешевили перевезення.

Проте передові форми організації виробництва в цей період ще не охопили всю країну і всі галузі. Так, поряд з дуже насиче­ним фабриками Рейнсько-Вестфальським районом існувала відстала Східна Німеччина. Промисловість у цій частині країни зберігала кустарний характер і займалась переробкою сільсько­господарської сировини.