Зростання доходів фермерів підвищувало попит на промислові вироби виробничого і споживчого призначення, що стимулювало розвиток індустріального Північного Сходу. Вод­ночас фермерська колонізація Заходу загострила проблему рин­ку робочої сили в країні.

У колоніальний період головним джерелом найманої праці

були іммігранти, а також незаможні та бідні прошарки населен­ня, які становили більше 20 %. Вони працювали за наймом на мануфактурах і корабельнях, але всі намагались придбати зем­лю. У XVIII ст. з цієї причини зазнали краху кілька великих підприємств, наприклад металургійний завод П. Хазенклевера, що найняв у Німеччині більше 500 робітників. Тому американські підприємці в період колонізації використовували не пряме най­мання робітників на виробництво, а залучали дрібних фермерів, готових взятися за оплачувану роботу в промислах, якими вони традиційно займалися на дому. Це давало їм можливість не відри­ваючись від землі, отримувати додатковий дохід.

Відсутність ринку вільних робочих рук зумовила їх високу вартість, що викликало необхідність заміни цього дорогого ком­понента витрат виробництва дешевшою машиною. З інших країн завозили машини і обладнання. Технічні передумови виникнен­ня фабричної промисловості у США були в основному створені промисловим переворотом у Англії. Разом з тим у виробництві стимулювалось винахідництво. Винахідники за Законом про патенти (1790) мали 14-річну монополію на використання своїх винаходів.

Фінансовою основою великого промислового виробницт­ва були прибутки промислової та торгової буржуазії, доходи від зовнішньої торгівлі, доходи фермерських господарств, надходження від спекулятивних угод із землею.,її зміцнювала економічна політика держави, що найшло відображення у переорієнтації на початку XIX ст. інвестицій зі сфери торгівлі й мореплавства у промисловість, а також у встановленні протекціоністського та­рифу. З 1816 р. на імпорт тканини встановлювались високі ввізні мита, які потім підвищувались. Це захищало американське ви­робництво від зарубіжної конкуренції.

Промисловому перевороту у СІЛА сприяли і зовнішні факто­ри: послаблення англійської конкуренції через розрив з метро­полією в період Війни за незалежність; європейські війни (1792— 1815) стимулювали зовнішню торгівлю СІЛА, їх посередництво у торгівлі. До Європи, використовуючи нейтральне становище, аме­риканці поставляли товари з Вест-Індії, Південної Америки, Да­лекого і Близького Сходу, перевозили товари з французьких і англійських колоній у метрополії. Це був період, який отримав назву "золотого віку" для торговельного мореплавства Північно-Американських Сполучених Штатів.

Вступаючи у машинну стадію розвитку суспільства в першо­му десятилітті XIX ст., США використали англійський техніч­ний досвід. При цьому вони зробили власний значний внесок. Це дало США змогу здійснити промисловий переворот за по­рівняно короткий термін — 40—50 років. На початку 60-х років XIX ст. уже утвердився фабричний тип виробництва у провідних галузях господарства.

Основні особливості промислового перевороту в США такі.

1. Активна роль американської інженерної думки: було винайдено бавовноочисну машину (1793), яка підвищила про­дуктивність праці у 100 разів, швейну машину (1841), машину для виготовлення взуття (1846), фосфорний сірник, електромаг­нітний телеграф Морзе (1833), друкарський телеграфний апарат Д. Юза (1855), пістолет, пневматичне гальмо, паровий молот (1842), вулканізацію каучуку (1844), турбіну (1849), електровоз (1851), станки оригінальної конструкції. Вони зумовили розвиток бага­тьох нових галузей промисловості. Швейні фабрики Зінгера, Беккера, Уллера випускали вироби, які користувалися попитом у всьому світі. Та й сама швейна машина Зінгера була відома й популярна в Україні.

2.  Наявність великої кількості річок сприяла більшому використанню водної енергії, ніж енергії пари. Тому тут пізніше (аж у 40-х роках) масово стали використовувати парову енергію, хоча універсальний паровий двигун створено ще на­прикінці XVIII ст., ay 1803 p. Олівер Еванс винайшов парову машину.

3.  Величезні запаси деревини сприяли тривалому вико­ристанню як основного виду палива деревного вугілля. Аж до 1860 р. на залізничному транспорті США використовували дрова. Перша домна, що працювала на кам´яному вугіллі, з´яви­лась у країні лише в 1837 р. Масове використання мінерального палива у металургії почалось у 40-х роках.

4.  Відсутність мануфактурного капіталізму. Мануфак­тури, що виникали в колоніальний період, не були стійкими, їх розвиток стримувала заборонна політика Англії. Тому справедли­во стверджувати, що промисловий переворот у США відбувався в умовах недостатнього розвитку мануфактурного виробництва.

Крайня територіальна і галузева нерівномірність. Північний Схід — більш промисловий, на Півдні майже відсутні фабрики і заводи, переважала первинна обробка культур, що тут вирощувались — бавовнику, тютюну, рису, цукрової тростини і т. ін. Машини обслуговувалися рабами. Західні штати майже не знали мануфактурної стадії і спеціалізувались на переробці хар­чових продуктів, лісових матеріалів, виробництві сільськогоспо­дарської техніки.