Однією з перших країн, де розпочався промисловий переворот, була Великобританія (60-ті роки XVIII ст.). Основні його передумови такі. По-перше, значне нагромадження капіталу, зосередженого у руках невеликої кількості людей, здатних надавати державі засоби для ведення війни. Воно відбувалося завдяки швидкому розвитку торгівлі, відкритому пограбуванню Індії, переходу сільського господарства на капіталістичний шлях.

По-друге, результати Англійської буржуазної революції (1640—1688), насамперед усунення перешкод для розвитку капі­талістичних відносин.

По-третє, іноземна конкуренція. Зокрема, в цей період Анг­лія відчувала деякі труднощі у збуті на світовому ринку свого металу, бавовняних тканин, де серйозну конкуренцію їй станови­ли Росія, Швеція та Індія з її традиційно якісними і яскраво розфарбованими природними барвниками ситцями. Перемогти конкурентів можна було лише за умови налагодження фабрич­ного виробництва і випуску більш дешевої і якісної, а отже, і більш конкурентоспроможної продукції.

По-четверте, нагромадження капіталу супроводжувалось зро­стаючими можливостями його вигідного використання. Май­же всі війни XVIII ст. супроводжувалися захопленням нових колоній. У раніше здобутих колоніях зростало багатство і збільшу­валось населення. Колоніальна експансія Англії розширяла рин­ки збуту для її промислових товарів.

Збільшення колоніального багатства і розширення торгівлі забезпечували зростаючий ринок для британських товарів, який вже не могла наситити домашня промисловість через ручні ме­тоди виробництва. Великі та затяжні війни XVIII ст., що велись регулярними військами, не лише приводили до безперервного попиту на британські товари, а й викликали попит на спеціальні, стандартизовані товари. Основним предметом експорту було сукно, яке у 1700—1770 pp. в експорті становило 25—30 % , тка­нини певного сорту і кольору, необхідні для обмундирування, чо­боти, ґудзики, боєприпаси, рушниці, штики.

Пошуки вирішення проблеми масового виробництва товарів сприяли зростанню технічних винаходів у кінці XVIII ст., а на­громадження капіталу досягло рівня, за якого стало можливим їх впровадження і перехід до масового виробництва.