Розвиток промисловості та ремісничих виробництв, внутрішньої і зовнішньої торгівлі потребував реформ у грошовому обігу. В XVII ст. на те­риторії України в обігу залишались празькі гроші, литовські та польські динарії, півгрошові монети, срібні таляри та ін. З проведен­ням реформи монетної справи в Росії у 1700—1704 pp., в основу якої поклали десятковий принцип (рубль, гривеник, копійка), на території України російські гроші стали основними у грошовому обігу. Випускалися мідні, срібні та золоті монети. Проте однією з негативних економічних акцій російського уряду було збування на території українських земель "лихих" мідних грошей, щоб срібні й золоті по можливості залишались в обігу в Росії і зосереджувались у державній казні. А сам срібний рубль для полег­шення зовнішньоторгових операцій було прирівняно до талера.

У 1769 р. російський уряд почав випускати паперові гроші — асигнації вартістю 25, 50, 75 і 100 рублів. До кінця XVIII ст. курс асигнацій впав до 68 коп. З 1786 р. вільний обмін їх на срібні гроші призупинився, що ще більше знецінило їх. Таким чином, наприкінці XVIII ст. відбулося об´єднання грошових систем Росії й України в єдину грошову систему, що в цілому мало позитив­ний вплив на розвиток виробництва і торгівлі.

У середині 50-х років XVIII ст. почалося формування банків­ської системи. Особливістю її було те, що на відміну від західно­європейських банків, створених багатими купцями, лихварями, в Україні, як і в Росії, банки засновувала держава. Банківські по­зики з великими відсотками (Дворянський банк — 6 % річних) під заставу землі і селянських душ надавались на три роки, з 1786 р. — на 20 років. Проте значну їх частину українське дво­рянство спрямовувало не на поліпшення господарства, а на спо­живацькі витрати, що гальмувало прогресивний соціально-еко­номічний розвиток України і розоряло народні маси.

Отже, наприкінці XVII — у XVIII ст. характерними рисами економічного розвитку українських земель були: зростання ве­ликого феодального землеволодіння; обезземелення селянства, його закріпачення; розбудова й відокремлення міст від сіл; по­ступальний розвиток селянських промислів і міського ремесла, на базі яких виникали мануфактури; формування національно­го ринку. Названі процеси, на відміну від інших держав, відбува­лися в умовах бездержавності на Правобережжі та прогресуючо­го обмеження автономії на Лівобережжі. Включення українських земель до складу іноземних держав, підпорядкування україн­ської економіки впливові та владі останніх суттєво гальмували та деформували поступальний розвиток.

Основні терміни і поняття

Займанщина, грошова рента, дідичі, фільварок, ярмарок, офені, рубль.