Малий та середній бізнес — суттєва частина економічного потенціалу країни з ринковою економікою. Формування сприятливого середовища для розвитку малого та середнього підприємництва на муніципальному рівні — завдання виняткового значення і ваги. Воно потребує системної підтримки всіх владних рівнів, яка включає заходи сприяння доступності до ринків ресурсів, у першу чергу фінансових, покращення інфраструктурного забезпечення, організаційно-методичної підтримки, підготовки підприємницьких кадрів тощо.

Реальне сприяння розвитку підприємництва в Україні, як національного так і іноземного, передбачає формування зрозумілих та економічно виправданих передумов і правил підприємницької активності. На рівні громади повинна бути сформована досконала інфраструктура підтримки підприємницької активності, що включає п’ять основних блоків:

• організаційно-технічний;
• фінансово-кредитний;
• освітньо-консультативний;
• ресурсний;
• інформаційний.

Призначення організаційно-технічної інфраструктури — сприяння дерегуляції підприємницької діяльності в громаді, усунення адміністративних та бюрократичних перешкод започаткування та підтримки діяльності суб’єктів малого бізнесу. Особливе значення для підприємницьких структур має підтримка з боку інноваційних форм регіонального та місцевого економічного розвитку — бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, тощо.

Фінансово-кредитна інфраструктура забезпечує підприємницькі структури необхідними для їх діяльності фінансовими ресурсами. За результатами численних соціологічних досліджень, зокрема тих, що проводяться під егідою Держкомпідприємництва, брак фінансових ресурсів визначається підприємцями як одна з ключових проблем малого бізнесу в Україні. На регіональному рівні диверсифікація фінансових джерел забезпечення підприємництва в малому та середньому бізнесі можлива за рахунок розвитку як традиційних суб’єктів фінансової інфраструктури — банківських установ, так і небанківських закладів — кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, товариств взаємного кредитування та страхування тощо. Особлива роль в інфраструктурному забезпеченні підприємницької діяльності належить венчурному бізнесу, метою якого є сприяння запровадженню інноваційних проектів.

Освітньо-консультаційна мережа підтримки підприємництва в регіоні об’єднує повний перелік закладів освіти, професійної підготовки та консалтингову мережу. Її мета полягає не тільки у виконанні відносно короткострокових завдань чи проектів, як-от надання спеціальних знань чи формування професійних навичок. Освітня діяльність покликана вирішувати комплекс завдань довгострокового плану, першочергово — формування сприятливого соціального середовища підприємницької діяльності як основи ефективної ринково-орієнтованої економіки. У контексті становлення соціального-культурного середовища підприємницької активності в Україні важливо формувати засади економічної культури населення, підприємницької етики тощо, адже попередні періоди економічної історії країни мали в своїй основі принципово відмінні від ринкових мотиви трудової діяльності. Певні консультативні послуги для суб’єктів малого бізнесу можуть бути надані існуючими закладами організаційно-технічної інфраструктури, наприклад через мережу державної служби зайнятості, агенцій місцевого та регіонального розвитку тощо.

Об’єктивна необхідність ресурсної підтримки підприємств малого та середнього бізнесу обумовлена тим, що в переважній більшості вони створюються вперше або в результаті реструктуризації підприємств і тому мають проблеми матеріально-технічного забезпечення тощо. На місцевому рівні можливе часткове вирішення питання за рахунок використання механізму оренди та продажу комунальної власності, в першу чергу — об’єктів незавершеного будівництва. Діяльність мережі лізингових, транспортних, франчайзингових компаній, товарних бірж також спрямована на покращення ресурсного забезпечення підприємств малого та середнього бізнесу.

Інфраструктура інформаційного забезпечення підприємницької діяльності повинна надати вільний доступ суб’єктам малого та середнього бізнесу до нормативно-правової та економічної інформації, встановити “зворотний зв’язок” із органами місцевої влади, сприяти інтеграції до світового інформаційного простору. Реалізація поставлених завдань можлива за рахунок спільного використання державних інформаційних ресурсів та створення ринку інформаційних продуктів та послуг за участі приватного сектора.

Інструменти сприяння місцевому економічному розвитку та активізації підприємницької діяльності можна розглядати в розрізі двох груп: фінансові та нефінансові. До першої групи належать переважно заходи податкового стимулювання, пільгове фінансування підприємницьких проектів, прийнятні умови банківського кредитування тощо. З огляду на безпосереднє спрямування фінансових потоків на розвиток підприємств такий інструментарій стимулювання підприємницької активності є привабливим для останньої.

Практика підтримки підприємництва в економічно розвинутих країнах, зокрема в США, засвідчує широкий спектр заходів, що використовуються на регіональному рівні. Так, на рівні штату практикуються наступні заходи фінансового стимулювання: податкові пільги, наприклад, зменшення ставки оподаткування прибутку підприємств; податкові кредити, величина яких залежить від кількості створених робочих місць (при економічній депресії важливо не скорочувати робочі місця); надання грантів на придбання капітальних засобів, розвиток інфраструктури, навчання персоналу. На місцевому рівні — визначаються зони спеціального економічного розвитку, де підприємства звільняються від плати за комунальні послуги; міська влада надає на пільгових умовах об’єкти власності в оренду підприємницьким структурам; за спільною домовленістю підприємців з податковими органами частина податкових платежів спрямовується на інфраструктурний розвиток мікрорайону, — ремонт доріг, будівель, покращення умов ведення бізнесу. Для стимулювання діяльності малого та середнього бізнесу в США на рівні штатів реалізуються маркетингові програми економічного розвитку. Вони включають діяльність спеціальної інформаційної служби, здатної не тільки дати кваліфіковану відповідь на будь-які питання підприємців, але й стати посередником між суб’єктом бізнесу і владою. Фактично штати вступають між собою у конкурентну боротьбу за залучення підприємців на свою територію.

Аналіз виникнення та становлення малих підприємств дає змогу зробити висновки щодо участі та внеску регіональної та місцевої влади до вказаного процесу. Так, повноваження місцевих органів самоврядування дозволяють їм забезпечувати вагому підтримку підприємництва на відповідних територіях. Формування нового бізнесу, передусім з розряду малого чи середнього, має бути в центрі уваги місцевої влади, оскільки зростання кількості робочих місць у малому та середньому бізнесі, підвищення за рахунок цього доходів населення міста та регіону — це значною мірою результат її діяльності.

Врахування передового світового та українського досвіду підтримки підприємництва на регіональному та місцевому рівні дозволяє визначити наступні дієві заходи (табл. 9.1).

Таблиця 9.1.

Схема підтримки підприємництва на регіональному та місцевому рівні  

ОМС — орган місцевого самоврядування;

ФПП — фонд підтримки підприємництва;

АРР — агенція регіонального розвитку.

Пошук інвестора в громаді потрібно починати з аналізу власних ресурсів і можливостей. Іноземний капітал прийде лише в тому випадку, коли країна, регіон, місто є сприятливим полем прикладання економічних та інвестиційних зусиль місцевого бізнесу. Саме для активізації дрібного та середнього бізнесових секторів пропонується здійснити першочергові заходи на рівні громади.

  Висновки

Активізація інвестиційної діяльності в територіальних громадах — одне з основних завдань органів місцевого самоврядування. Аналіз кращого світового досвіду дозволяє виділити ефективні “спеціальні інститути” розвитку територій: асоціації муніципалітетів, центри, регіональні фінансові компанії, приватні консультанти та експерти, національні агентства розвитку, торгово-комерційні та промислові палати, технополіси, бізнесові та інноваційні профспілки, організації з працевлаштування населення, організації з поширення нових технологій, бізнес-інкубатори, венчурні, гарантійні та благодійні фонди, місцеві агентства розвитку, комунальні фундації, заклади вищої освіти та регіональні наукові центри, технологічні дослідницькі лабораторії, агентства регіонального розвитку.

Агентства регіонального розвитку (АРР) — це інституціональні структури, діяльність яких спрямована на активізацію функціонування економіки регіону, забезпечення його комплексності і збалансованості з метою зростання рівня життя населення регіону. АРР засвідчують високий рівень соціально-економічної ефективності і тому заслуговують на особливу увагу.

Місцеві правила забудови (зонінг) — нормативно-правовий акт, яким встановлюються порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Кластер (промислова група) — це галузево-територіальне добровільне об’єднання підприємств та підприємців із науковими установами та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції та економічного зростання регіону. Впровадження стратегії місцевого економічного розвитку з використанням кластерної моделі — це діяльність, спрямована на розбудову економічної конкурентоспроможності міста для залучення інвестицій та поліпшення його економічного становища.

Повноваження місцевих органів самоврядування дозволяють їм забезпечувати вагому підтримку підприємництва на відповідних територій. Формування нового бізнесу, передусім з розряду малого чи середнього, має бути в центрі уваги місцевої влади, оскільки його прискорений розвиток є свідченням сприятливого інвестиційного клімату в громаді.