У будь-якій довгостроковій програмі головним технічним завданням є узгодження сукупності інвестиційних проектів за часом та джерелами фінансування. Якщо кількість інвестиційних проектів та джерел їх фінансування невелика, узгодження виконується “інтуїтивним” методом, тобто без застосування інструментів оптимізації. Приклад упровадження такої муніципальної інвестиційної програми міста Вознесенська наведено у Додатку 14.

У більш складному випадку розрахунки можливо виконати за допомогою електронних таблиць Excel. Приклад моделювання за допомогою такого інструменту довгострокової програми фінансування з різних джерел чотирьох інвестиційних проектів (з різноманітною прибутковістю) наведено у Додатку 15.

Нерідко труднощів додає потреба мати декілька варіантів програми, у яких мають бути враховані різні умови її впровадження. Окрім того, розрахунок впливу використання додаткових джерел зовнішнього фінансування капіталовкладень на фінансові потоки інвестора дотепер залишається проблемним для всіх, хто пов’язаний з фінансуванням суб’єктів. Виконання таких завдань можна автоматизувати, використовуючи спеціально підготовлені електронні таблиці або спеціалізовані програми.

Отже, якщо кількість інвестиційних проектів сягає кількох десятків, як у прикладі довгострокового планування інвестиційної діяльності ОМС м. Луцька (Додаток 16.), виникає необхідність у застосуванні спеціалізованих програм [6]. Нижче наведено опис можливостей та особливостей використання такої програми.

Комп’ютерна програма MIP

Комп’ютерна програма MIP (Multiyear Investment Plan) призначена для автоматизації довгострокового планування інвестиційної діяльності в ОМС [6]. Програма дозволяє:

• скласти багаторічний фінансовий план на підставі аналізу тенденцій в історичних бюджетах і визначати коефіцієнти приросту різних елементів бюджету;
• вести перелік інвестиційних завдань із урахуванням їх пріоритетів і з використанням комп’ютерного моделювання різних варіантів рішень, залежно від пріоритетів, методів фінансування, а також строків і варіантів виконання чергових інвестиційних завдань.

Етапи здійснення довгострокового інвестиційного планування (ДІП):

• визначення суми вільних коштів для інвестування — фінансове планування;
• визначення переліку інвестиційних завдань на час планування;
• розробка методу вибору інвестицій відповідно до фінансових можливостей;
• прогноз планування на підставі різних сценаріїв.

Фінансове планування

Мета: планування вільних коштів (інвестиційних можливостей) ОМС. Ця робота заснована на аналізі історичних бюджетів, на виборі підстав для прогнозування, а також на проекції різних статей дохідної й видаткової частини бюджету на роки планування.

Бюджетні доходи впорядковані відповідно до їх джерела, а їхня черговість відповідає класифікації, використовуваній у даному місті. Представлені категорії містять дані про власні доходи органа місцевої влади, дотації і субвенції. Ця інформація описує історичні дані зі звітів про виконання бюджету за три попередні роки, які в наступній частині аналізу стануть базою для створення перспективної оцінки на наступні роки. Таке зведення даних дозволяє провести попередній аналіз взаємозв’язків між даними за кілька попередніх років, а також виявляє тенденції змін і вказує незалежні статті. Підготовка прогнозу всіх статей дохідної й видаткової частини бюджету відбувається на підставі прийнятих вихідних даних стосовно даних за рік, обраний у якості базового.

Схема доходів бюджету розділена на попередні (історичні) доходи, що зареєстровані на підставі минулих бюджетів, і плановані доходи, перший рік яких одночасно є підставою для підготовки прогнозу. Програма дозволяє створювати структуру схеми дохідних статей.

Програма дає можливість підготувати прогноз на підставі базового року за допомогою п’яти параметрів: коефіцієнт інфляції, ВВП, валовий регіональний продукт, показник зростання промислового виробництва й локальний параметр. Завдяки цим параметрам можна описати залежність кожної категорії бюджету від визначених раніше показників зміни макроекономічних коефіцієнтів. Необхідність визначення цих коефіцієнтів пов’язана з тим, що частина бюджету буде змінюватися пропорційно інфляції, а частина буде рости швидше, наприклад, у зв’язку з темпом збільшення ВВП або збільшенням коштів на рахунках поточних платежів. Програма дозволяє використовувати такі залежності від декількох параметрів одночасно, наприклад, від інфляції й збільшення промислового виробництва. При цьому немає необхідності брати до уваги весь приріст даного макроекономічного показника. Наприклад, деякі категорії бюджету можуть змінюватися пропорційно інфляції й половині росту ВВП.

Схема видатків бюджету також розділена на попередні видатки, що зареєстровані на підставі минулих бюджетів, і плановані видатки, перший рік яких одночасно є підставою для підготовки прогнозу. На цьому етапі робіт у видаткових статтях плану не враховуються капітальні вкладення. Програма дає можливість підготувати прогноз на підставі базового року за допомогою трьох показників, таких самих, як і у випадку прогнозування надходжень.

Критерії оцінки інвестиційних проектів

Метод оцінки інвестицій полягає у підготовці обмеженої кількості критеріїв, які будуть перевірені для кожного запропонованого інвестиційного проекту. Кількість пріоритетів у списку не обмежена. Можна створювати сценарії, у яких частина пріоритетів не буде використовуватися. У такому випадку в даному сценарії їм приписується нульовий ваговий коефіцієнт. Зареєстровані критерії пріоритету надалі будуть використані при оцінці інвестицій.

Інвестиційні завдання

Основою для довгострокового інвестиційного планування повинен бути стратегічний план, що містить інформацію про всі напрямки інвестиційної діяльності й про її недоліки.

Програма дозволяє вводити й модифікувати різні інвестиційні завдання, які будуть ураховуватися в подальшому моделюванні. Основні параметри інвестиційного завдання (Додаток 16): код і найменування, рік початку й завершення, видатки, інформація про групу інвестицій, докладний опис завдання, корисних результатів і альтернатив. У ході моделювання рік можна змінити, а його останнє значення буде використовуватися в якості базового для інвестиційних капіталовкладень, що вводяться.

Вимоги до програми розподілу планованих обсягів видатків і планів фінансування наступні:

• оцінка витрат має бути на підставі калькуляції й матеріальних потреб, пов’язаних з інвестиційними пропозиціями;
• точність планованих видаткових інвестиційних статей залежить від ступеня реалізації ідеї завдання (найбільш точна оцінка буде дана завданням з уже підготовленою виконавчою документацією або з проведеним тендером);
• прийняття джерел фінансування має враховувати загальні умови використання даного фінансового джерела.

У розрахунках інвестицій можна врахувати вартість відмови від реалізації проекту. Така стаття дозволяє визначити всі втрати, які може принести невиконання проекту (наприклад, очікувані штрафи за нанесення шкоди навколишньому природному середовищу, результати екологічних катастроф), а також видатки на проведення альтернативних заходів, які необхідно буде почати у випадку відмови від реалізації основного заходу (у тому випадку, коли вони не введені в план у якості окремих альтернативних інвестиційних завдань).

Оцінка планованої інвестиції відповідно до критеріїв, визначених раніше, полягає у перевірці вищеописаного критерію, пов’язаного з рівнем розвитку завдання й відповідності завдання даному критерію, шляхом надання відповідної кількості балів.

Іноді з’являється необхідність групування деяких інвестиційних завдань, що становлять логічне ціле. MIP дозволяє використовувати два види груп: альтернативні й послідовні (поетапні). Альтернативні — це такі групи, у яких представлені різні рішення для одного інвестиційного об’єкта. Альтернативними можуть бути технологія виконання, час, обсяг фінансування і його метод. Поетапні групи призначені для завдань, виконуваних з розбивкою на кілька чергових етапів. Існує можливість перерв між реалізацією чергових етапів, а також (найчастіше зі збитком для бюджету) можливість відмови від деяких етапів (переривання інвестиції). У ході моделювання при прийнятті виконання кожного з етапів автоматично приймається виконання всіх попередніх, а при відмові від якогось із них автоматично виключається й виконання наступних. Крім того, автоматично змінюються строки початку чергових етапів таким чином, щоб зберігався їх хронологічний порядок.

Кредити й інвестиційні позики

Одним з основних джерел фінансування інвестиції (після власних коштів інвестора) є різноманітні види кредитів та інвестиційних позик. Їх значення пов’язане з великим фінансовим ринком і позитивною оцінкою органа самоврядування як користувача кредиту.

Програма MIP дозволяє зареєструвати використання необмеженої кількості кредитних джерел (кредити, позики, облігації), а також підготувати індивідуальний календарний план виплати боргових зобов’язань, відсотків і комісійних по кожному джерелу. Основою є оцінка основної інформації про плановані джерела фінансування:

• розмір і розподіл частин наданих кредитів;
• розподіл виплат у часі;
• відсотки;
• вид оплат (щомісячні, поквартальні, річні);
• суми комісійних.

У програмі використовується наступна інформація про кредит (Додаток 17): назва, докладний опис, рік початку (отримання першої частини наданого кредиту) і завершення (останнього погашення), вид кредиту (комерційний, пільговий, позичка, облігації), спосіб погашення (річний, піврічний, квартальний, щомісячний), календарний план отримання частин наданого кредиту і його обслуговування (відсотків, комісійних і погашення платежів).

У тих випадках, коли банківська документація по кредиту або емісії облігацій підготовлена заздалегідь, всі необхідні дані будуть доступні. У випадку майбутніх кредитів корисним може виявитися програмний розрахунок оплат. Після введення строків і періодичності оплат можна ввести величину частини наданого кредиту, значення процентної ставки й комісійних. Розрахунок сум на погашення кредиту й відсотків буде виконаний автоматично. Якщо оплати за кредит здійснюються частіше, ніж один раз на рік, то автоматично будуть розраховані платежі за кожний період останнього року оплати.

Завдяки зручному кредитному калькулятору можна розрахувати розстрочку виплати по роках плану, а також оцінити всі додаткові витрати, пов’язані з умовами фінансування (відсотки, комісійні). Розраховані суми розстрочки й відсотки можна дуже просто перенести в таблицю календарного плану джерела фінансування.

Моделювання сценаріїв інвестування.

Майбутнє, пов’язане з вибором інвестицій, можна уявити у вигляді декількох варіантів (Додаток 16). Насамперед це облік ризику оптимістичних прогнозів фінансування завдань за рахунок залучених коштів. Другим змінним елементом для різних варіантів є використання різних рівнів важливості критеріїв, використовуваних при оцінці інвестиційних заходів.

Головною метою моделювання сценаріїв є пошук оптимального переліку інвестицій, які може виконати ОМС. Це досягається шляхом порівняння рейтингового переліку капітальних об’єктів (інвестицій) з фінансовим планом. У ході моделювання перед користувачем ставиться мета вибору такого набору інвестицій з найбільш високими пріоритетами, здійснення якого не перевищує можливості місцевого бюджету на багаторічну перспективу. Враховуючи, що критерії оптимізації диференційовані, а фінансові можливості місцевого бюджету на кілька років уперед визначені не занадто надійно, існує можливість вибору декількох оптимальних варіантів, залежно від прийнятих критеріїв, як в наборі пріоритетів інвестування, так і в умовах фінансування інвестиційних завдань. Для цього застосовуються сценарії. Кожний сценарій представляє окремий варіант рішення. Можна використовувати різні рейтинги й приймати різні фінансові умови (наприклад, різні види кредитів), різні завдання й різні строки здійснення завдань.

Рейтинг інвестиційних об’єктів створюється за рахунок упорядкування завдань відповідно до їх пріоритету: від найвищого до щонайнижчого. Пріоритет кожного завдання розраховується шляхом підсумовування добутків балів, отриманих завданням у рамках кожного критерію, на відповідні вагові коефіцієнти критеріїв. Тому в кожному сценарії можуть міститися різні вагові коефіцієнти критеріїв, а підготовлені на їхній підставі рейтингові переліки будуть відповідати різним варіантам вибору пріоритетів.

Перед моделюванням має бути введена інформація про кредити. Перелік всіх уведених раніше кредитів дає можливість вибору тих з них, які будуть ураховуватися в даному розрахунку, а також дозволяє вибрати зв’язок кредитів з інвестиціями.

Моделювання бюджету вільних коштів і перелік інвестицій можна виконати графічно. На графіку (Додаток 18) інвестиційні об’єкти показані у вигляді смуг, які можна переносити, що відповідає зміні строків виконання робіт, а також приймати до виконання або скасовувати. Кожний сценарій записується окремо. Таке подання інвестиційного майбутнього має велике значення на етапі дискусій і консультацій щодо прийняття рішень ефективності використання ресурсів громади.

 

Висновки

Довгостроковий інвестиційний план або програма (ДІП) — це процес прийняття рішень щодо вибору в довгостроковому періоді таких стратегічних інвестиційних проектів, щоб ефекти (фінансові, соціальні, екологічні, інші), що досягаються завдяки їх реалізації, були максимальними.

Застосування ДІП корисно для:

• стратегічного плану розвитку;
• комунікації з територіальною громадою;
• фінансових контактів.

Фінансовий прогноз ОМС починається зі стратегічних планів розвитку.

Програмно-цільовий метод (ПЦМ) складання бюджету передбачає групування різних видів бюджетних видатків в окремі програми таким чином, щоб кожна стаття видатків була закріплена за певним видом програми.

Бюджетна програма — це комплекс взаємопов’язаних бюджетних заходів, спрямованих на досягнення загальної мети.

Кредитоспроможність одиниці місцевого самоврядування впливає на її інвестиційну здатність.

Вільні кошти на інвестиції — вирахування від загальних прогнозованих доходів одиниці місцевого самоврядування її поточних витрат і вартості обслуговування боргу.

Головним технічним завданням ДІП є узгодження сукупності інвестиційних проектів за часом та джерелами фінансування.

Комп’ютерна програма MIP (Multiyear Investment Plan) призначена для автоматизації довгострокового планування інвестиційної діяльності в ОМС.

Етапи ДІП:

• визначення суми вільних коштів для інвестування — фінансове планування;
• визначення переліку інвестиційних завдань на час планування;
• розробка методу вибору інвестицій відповідно до фінансових можливостей;
• прогноз планування на підставі різних сценаріїв.