Обсяг інвестиційних ресурсів територіальної громади значною мірою залежить від стану місцевих фінансів, зокрема, бюджету місцевого самоврядування. За своїм призначенням місцеві бюджети, крім задоволення поточних соціальних потреб, повинні забезпечувати розширене відтворення в межах відповідної територіальної системи.

На сьогоднішній день в Україні державні інвестиції здійснюються у таких формах: капітальні видатки (видатки розвитку) державного та місцевих бюджетів, бюджетне фінансування державних цільових програм, інвестиційні витрати бюджетів розвитку. Реальним джерелом інвестиційних проектів є кошти бюджету розвитку (табл. 4.1).

Таблиця 4.1.

Структура бюджету розвитку місцевих бюджетів [1]

Бюджет розвитку є дієвим важелем у здійсненні довгострокової програми соціально-економічного розвитку, наданим місцевій владі Бюджетним кодексом. Ресурси цього бюджету спрямовуються на розбудову місцевої соціальної та виробничої інфраструктури (доріг, сфери обслуговування тощо), на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов’язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування інших видатків, пов’язаних із розширеним відтворенням. Статті 14 та 72 Бюджетного кодексу дозволяють приймати бюджети міст із дефіцитом виключно в частині бюджету розвитку. Такий дефіцит повинен покриватися за рахунок запозичень до місцевих бюджетів. Тобто кодекс дозволяє містам фінансувати в борг лише перспективні програми розвитку, а не поточні видатки. Затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських та селищних бюджетів з дефіцитом не дозволяється. Отже, до бюджету розвитку можуть бути залучені кошти від місцевих позик, від відчуження майна територіальних громад. З цих коштів можливе фінансування статутного фонду суб’єктів підприємницької діяльності, а дивіденди, нараховані на акції господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади, повертаються до бюджету розвитку. Тут простежується своєрідне замкнуте коло: створені за рахунок бюджету розвитку підприємства приносять дохід до бюджету розвитку, кошти якого використовуються на створення нових суб’єктів підприємництва або на капітальні вкладення в інфраструктуру [10].

На тлі зростання внеску бюджетних коштів у валове нагромадження основного капіталу в Україні з 1,6% ВВП в 1999 р. до 3,3% ВВП у 2004 р. [6, с. 48] ефективність використання їх залишається низькою. На муніципальному рівні для підвищення ефективності інвестиційної політики необхідно:

• запровадити у практику бюджетного інвестування чітку та прозору процедуру вибору проектів за обґрунтованим переліком критеріїв;
• здійснювати щорічне планування інвестиційних проектів відповідно до розробленої згідно встановлених процедур довгострокової інвестиційної програми, що дозволить впорядкувати витрати в часовому розрізі та відслідковувати більш точно їх цільове спрямування.