В період становлення ринкової економічної системи дослідження інвестиційної привабливості окремих територій та відповідне їх ранжування стали надзвичайно поширеними як в науковій літературі, так і в практиці регіонального управління.

В числі найбільш поширених — методика, що використовується Інститутом Реформ [4, с. 86–87]:

1. Розрахунок стандартизованих значень (балів) кожного з показників по регіонах за такими формулами:

Визначення відхилення,

— для позитивних факторів інвестиційного клімату,

або

— для негативних факторів інвестиційного клімату (наприклад, рівень злочинності, заборгованості між підприємствами тощо),

де Хij — i-й показник j-го регіону,

Хij — середнє значення показника,

Zij — відхилення показника від середнього значення, і на основі цього

(1)

де min (max) Zij — мінімальне (максимальне) значення відхилення,

і = const,

Yij — стандартизоване значення (бал) показника Хij.

2. Розрахунок часткового рейтингового балу регіону по визначених групах показників проводився за формулою середньої арифметичної стандартизованих значень.

3. Розрахунок інтегрального рейтингового балу регіону здійснювався як середньозважена часткових рейтингів по групах:

(2)

де Rj — загальний рейтинг j-го регіону,

fk — вага k-ої групи показників, при цьому fk Є [0; 1],

fk = 1.

Вагові коефіцієнти кожної з груп для формули 2 були визначені на основі опитування експертів з питань інвестиційного клімату — фахівців інвестиційних компаній, представників бізнес-асоціацій і торговельних палат, менеджерів компаній, які працюють в регіонах України. У результаті для зважування застосовувалися такі величини:

Група 1. Економічний розвиток регіону — 25%;

Група 2. Ринкова інфраструктура — 22%;

Група 3. Фінансовий сектор — 25%;

Група 4. Людські ресурси — 13%;

Група 5. Підприємництво і місцева влада — 15%.