Ми вже з´ясували, що етнос - природне явище. Як відзначили ряд учених ХХ ст., етнос пов´язаний з біосферою і соціосферою. На думку акад. В. Вернадського, етнос має спеціальне призначення в будові біосфери Землі. На думку Л. Гумільова, схема розвитку етносу "рід - плем´я - народ - нація" розкриває саме суспільний, а не етнічний бік цього явища.

      Зазначимо, що суспільне може існувати як у межах етнічного, так і в межах міжетнічного. Наприклад, кожна особа у межах свого етносу має коло "своїх" і "не своїх", які однак, по відношенню до іноземців стають в цілому "своїми". У межах одного етносу можуть існувати різні станові, професійні, релігійні, громадські, політичні об´єднання. На міжетнічному рівні також можуть існувати суспільні об´єднання на зразок екологічних, гуманітарних та ін. Міжнародних організацій. Однак, родо-плем´яні етнічні групи (родичі) завжди виявляються стійкішими від суспільних. Політичні ж утворення (держави), як можемо прослідкувати протягом багатьох тисячоліть, відрізняються від етнічних і мають меншу стабільність.   

      Поняття "біосфери" (що буквально означає "область життя") введене в науку французьким біологом Ламарком на початку ХІХ ст.

      Біосфера - це: 1) біомаса всіх живих істот; 2) продукти їхньої життєдіяльності (ґрунти, кисень, повітря, залишки тварин і рослин, які загинули давно і забезпечили для нас можливість існування).

      Всю сукупність живих організмів В. Вернадський назвав "живою речовиною". На його думку, жоден живий організм на поверхні Землі не є вільним. Всі організми нерозривно й тісно взаємопов´язані з навколишнім середовищем, - перш за все харчуванням і диханням. Людство, як жива речовина, пов´язане з біосферою Землі. Жива речовина за вагою складає дуже малу частину планети - близько 0,25 %, - і є ніби суцільною тонкою плівкою на поверхні суші, в тропосфері (нижній частині атмосфери, на висоті близько 8-18 км, в лісах, полях), а також проникає через океан. На суші глибина живої речовини сягає трохи менше 3 км. Поза біосферою живої речовини нема.

      Історія живої речовини - це повільна зміна форм життя, форм живих організмів, генетично безперервно пов´язаних між собою від одного покоління до іншого. Ноосфера (від гр. nооs - розум) - сучасний стан еволюції біосфери в геологічній історії Землі, дослівно означає "розумна оболонка Землі". Все це - енерґія. Насамперед, енерґія Сонця - це максимум, який споживає Земля. Нам цієї енерґії треба стільки, скільки ми здатні спожити, а більше не потрібно, бо це створило б тепличний ефект. До цієї енерґії додається енерґія Землі й енерґія космосу.

      Етноси як біологічне, історико-культурне та геоґрафічне явище складають етносферу Землі - простір, який заселяють етнічні спільноти. Отже, етносфера Землі є частиною її біосфери.

      Нині населення світу складає 5 млрд. чол., а це приблизно 3 - 4 тис. народів. Найбільші етноси в світі нараховують понад 100 млн. чол. До таких етносів належать китайці, японці, бразильці, бенгальці. 

      Традиційно такими вважають себе й росіяни, що викликає ряд сумнівів, оскільки вони вже мають ознаки поліетнічної спільноти (пор.: швидке зростання кількості росіян за останнє століття сталося не за рахунок природнього приросту, а внаслідок асиміляційної політики Радянської імперії, коли представники поневолених етносів записували себе росіянами). Дехто із зарубіжних етнологів зараховує до таких найбільших етносів і американців, хоча вони з самого початку не становили й не становлять моноетнічної спільноти. Існують також і найменші етноси, що складають від 100 до 10 чоловік - це народи оума і біна, які мешкають в Папуа (Нова Ґвінея).

      Етнічна енерґія. Якщо Всесвіт - це сукупність взаємодіючих енерґетичних систем, які розвиваються за єдиними законами, то й етносфера підлягає тим же космічним законам взаємообміну енерґії. Енергія (з гр. еnerheia - діяльність, рухливість) це: 1) загальна міра всіх форм руху матерії; 2) у переносному значенні - наполегливість, рішучість у досягненні мети (Словник іншомовних термінів). За В. Вернадським, сила етносу - в енерґії живої речовини біосфери. Таким чинам, можемо продовжити цей ланцюжок. Кожна особистість створює навколо себе енерґетичне поле, яке спрямовує її емоції, психологію й поведінку до певної вібрації біострумів. При взаємодії осіб зі спорідненими біострумами створюється єдиний біоритм, сильне біополе всієї громади. А це можливе лише в суспільстві кровноспоріднених людей, які мають спільний менталітет, спільні морально-етичні і світоглядні орієнтири. Отже, етнічна енергія - це сукупність і взаємодія енергій всіх представників даного етносу.

      Оскільки етнос - це певна система генетичних зв´язків, то він має більший чи менший ступінь певної етнічної енерґії. Можемо встановити й загальні закономірності функціонування етнічної енерґії:

      1. Чим менше в етносі чужоетнічних генів, тим вищий ступінь його етнічності, тим сильніша його енергія.

      2. Чим сильніша енерґія етносу, тим краще живе кожен його представник і народ в цілому, тим міцніша його життєздатність.

      3. Чим слабша його енергетика, тим менш дієздатним стає етнос, тим швидше його енерґію поглинають інші етноси, знищуючи його самобутність (тобто такий етнос стає енерґетичним донором для інших етносів).