Будь-яка політична система багатофункціональна. До її основних функцій належать такі:

• політичне керівництво суспільством, в тому числі визначення стратегічних завдань і перспектив суспільного розвитку;
• консолідація суспільно-політичного ладу на базі цінностей, ідеалів, символів;
• регулятивна функція - вироблення певних правил поведінки, притримуватися яких зобов´язані суб´єкти політики;
• мобілізація ресурсів: ця функція покликана забезпечити максимальне використання ресурсів суспільства для здійснення поставлених завдань;
• функція розподілення матеріальних і духовних цінностей тощо.

Є й інші підходи. Г.Алмонд поділив функції політичної системи на два види.

1. Функції, що "входять":

• політична соціалізація, яка спрямована на формування певного типу як учасника політичного життя, і рекрутування - підбір людей для заповнення статусів у політичних інститутах;
• артикуляція інтересів;
• агрегування інтересів;
• політична комунікація - діяльність за згодою, досягнення компромісів.

2. Функції, що "виходять":

• нормотворчість;
• використання правил і норм;
• контроль з боку держави за дотриманням правил і норм.

У здійсненні цих функцій, на думку вченого, проявляється механізм саморегуляції системи, що дозволяє їй зберегти стійкість і єдність.

Існують і інші підходи щодо класифікації функцій політичної системи, з яких виділяють:

• авторитарне розподілення цінностей (передбачає контроль над процесом розподілення суспільних цінностей між різними суспільними групами);
• впорядкування політичних процесів (ця функція визначена самою природою політики);
• поновлення (розвиток) - пристосування до змін у суспільному житті;
• стабілізація, збереження соціальної цілісності.