Сучасна політологія використовує різнобічні теоретичні, філософські, загальнологічні та емпіричні методи дослідження.

1. Серед методів теоретичного пізнання, тобто прийомів дослідження, способів узагальнення і формування системи знання, як правило, виділяють такі:

• інституціональний метод, який передбачає, що в центрі дослідження повинні знаходитися політичні структури, їхні властивості і взаємозв´язки, а також фіксовані норми, на основі яких функціонують ці інститути;
• соціологічний метод орієнтований на виявлення соціальної обумовленості політики, вплив на неї економіки, культури, ідеології та соціальної структури;
• історичний метод, який розглядає політичні явища в процесі їх становлення в минулому і розвитку в теперішньому;
• системний метод, котрий застосовується при дослідженні складних багаторівневих об´єктів (політичні системи, інститути); об´єкт розглядається як цілісність, що формується взаємодією елементів і знаходиться в багатогранних зв´язках із зовнішнім середовищем;
• порівняльний метод передбачає співставлення однотипних об´єктів (політичних систем або їх окремих структурних компонентів, моделей політичних режимів у різних країнах) у різних народів з метою виявлення подібностей і відмінностей;
• структурно-порівняльний метод, який полягає у розгляді внутрішньої структури системи з позиції функціонального призначення кожного її елементу;
• антропологічний метод, котрий пояснює політику, виходячи з природи і універсальності родових якостей людини;
• психологічний метод спрямований на вивчення психологічних механізмів політичної поведінки;
• біхевіоралістський метод, який розглядає політику як поведінку індивідів і груп, що мають певну мотивацію та установки; як уже зазначалося, цей підхід вимагає емпіричної перевірки всіх висновків;
• нормативно-ціннісний метод оцінює політичні процеси з погляду оптимального варіанту, ідеалу.

2. У другу групу входять філософські та загально-логічні методи, які використовуються не тільки в політології, але й в інших науках:

• діалектичний метод, який передбачає розгляд політичних явищ з урахуванням їхньої постійної зміни, взаємозв´язку частин, компонентів і внутрішнього протиріччя;
• метод сходження від абстрактного до конкретного;
• аналіз і синтез;
• індукція і дедукція;
• узагальнення.

3. Поряд з теоретичними в політології застосовуються численні емпіричні методи збору і аналізу інформації, запозичені з природничих наук, кібернетики і соціології. До них відносять:

• опитування - один з найпоширеніших методів збору політичної інформації; воно може проводитися у формі розмов, інтерв´ю, анкетування, що дозволяє виявити стан суспільної думки з того чи іншого питання;
• спостереження, яке дозволяє безпосередньо відслідковувати політичні факти; спостереження буває двох типів: невключеним і включеним; у першому випадку події і факти відслідковуються зі сторони, у другому - передбачається безпосередня участь спостерігача в якій-небудь події або діяльності організації;
• статистичні методи, за допомогою яких здійснюється накопичення і систематизоване узагальнення різнобічних емпіричних даних, що характеризують різні стани об´єкта;
• математичні методи, які відкривають можливість для моделювання політичних процесів;
• метод моделювання: модель - це схематичний зразок об´єкта, що вивчається, який відображає його сутнісні якості. Моделювання дозволяє перевірити гіпотези, скласти прогнози, пояснити чи описати які-небудь політичні явища і процеси.