Міжбанківські розрахунки виступають складовим елементом платіжного механізму держави. В Україні реалізуються сформовані у світовій практиці загальні принципи міжбанківських розрахунків.

До 1994 р. міжбанківські платежі в Україні здійснювалися на підставі авізо. У червні 1994 р. почалися експерименти з проведення розрахунків через СЕП, у якому брали участь 4 банки, а вже з 1 січня 1995 р. авізо були скасовані і всі банки України перейшли на роботу в СЕП. Це дозволяє завершувати розрахунки між банками протягом одного операційного дня.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) — це загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами і їхніми філіями як з доручення клієнтів банків, так і за зобов´язаннями банків один перед одним на території України. Міжбанківські розрахунки в СЕП можливі як у національній, так і в інших валютах, тобто в мультивалютному режимі.

СЕП являє собою деревоподібну мережну структуру, де на найнижчому рівні розташовані банки — учасники електронних розрахунків, на наступному рівні — регіональні розрахункові палати, і на верхньому рівні — Центральна розрахункова палата, що здійснює синхронізацію роботи всіх розрахункових палат, забезпечуючи функціонування СЕП у цілому.

Система електронних платежів складається з рівнів:

1) прикладного програмного забезпечення;

2) телекомунікаційного середовища;

3) засобів захисту інформації;

СЕП заснована на пакетному (off-line) режимі обміну інформацією. Інформація в СЕП передається між учасниками у вигляді файлів. Файл — це сукупність записів певної структури та змісту, що зберігається на носії електронної інформації (диску, твердий диск і т.ін.) і може передаватися каналами зв´язку.

Передачу файлів СЕП здійснюють програмно-технічні комплекси під назвою «Електронна пошта НБУ». До цієї пошти мають доступ усі банківські установи України. Кожен банк — учасник СЕП має унікальний електронний ідентифікатор.

Крім передачі платіжних документів СЕП обмінюється з банками-учасниками різною технологічною інформацією. Протягом робочого дня виконується обмін пакетами платіжних документів, квитанціями і контрольною інформацією між банком і розрахунковою палатою.

Така форма міжбанківських розрахунків припускає відкриття учасникам розрахунків кореспондентських рахунків.

Консолідований кореспондентський рахунок — це об´єднання коштів комерційного банку і його філій (або певної кількості філій) на кореспондентському рахунку, відкритому в територіальному керуванні НБУ для роботи банку (філії) у СЕП з відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.

Облік руху коштів ведеться в обласному управлінні НБУ без розбивки внеску окремих філій у зміну спільного коррахунка.

Спосіб обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка в СЕП визначається такими характеристиками.

1. Кількість рівнів підпорядкованості головного банку і філій. Можливі варіанти:

а) 1-й рівень — головний банк, 2-й рівень — філії;

б) 1-й рівень — головний банк,

     2-й рівень — регіональні керування,                                   
      3-й рівень — філії регіональних керувань.

 2. Спосіб взаємодії головного банку з філіями (розглядається взаємодія з філіями тільки найближчого рівня). Можливі варіанти:

а) головний банк має внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС), прямим учасником СЕП є тільки головний банк;

б) головний банк і філії є окремими прямими учасниками СЕП. 3. Розміщення головного банку і філій в адміністративних регіонах України. Можливі варіанти:

а) в одному регіоні;

б) більш ніж в одному регіоні (по всій території України).

У регіональній розрахунковій палаті (РРП) ведуться технічні коррахунки (ТКР) банків. ТКР філії на початку кожного банківського дня приймаються рівними нулю, а протягом банківського дня являють собою денний залишок (тобто різницю відповідних і початкових оборотів) даної філії. ТКР для головного банку — це значення його реального коррахунка на початок дня, отриманий з ОДБ регіональної розрахункової палати, плюс денні залишки головного банку і його філій за даний банківський день.

Прийом платежів від банків і одержання ними платежів негайно й одночасно відображаються на ТКР головного банку і на ТКР тієї філії, що відіслав/одержав даний платіж.

Мережа розрахункових палат України (МРП) забезпечує взаємодію між учасниками розрахунків: регіональними розрахунковими палатами, центральною розрахунковою палатою (ЦРП). ЦРП виконує функції РРП для банків, що мають коррахунки в операційному керуванні НБУ.

Функціонування РРП відбувається на базі існуючої системи бухгалтерського обліку і звітності НБУ. Для забезпечення проведення розрахунків через РРП відкриваються технічні коррахунки банків у РРП, а так само спеціальні балансові рахунки в РРП і ОПЕРУ. Перелік цих рахунків визначається спеціальним додатком НБУ.

До числа основних функцій РРП можна віднести такі: вчасні виконання міжбанківських платежів по Україні; надання інформаційних послуг учасникам електронних розрахунків про поточний стан їх рахунків і хід виконання платіжних операцій; щоденне відображення поточних підсумкових балансів учасників розрахунків на відповідних коррахунках у НБУ; забезпечення НБУ оперативною статистичною і контрольною інформацією про стан рахунків у регіоні; забезпечення збереження банківської таємниці і конфіденційності платежів за допомогою єдиних методів захисту; надання консультативних послуг з питань технічного і технологічного забезпечення.

Кожен прийнятий у РРП для обробки файл платежів перевіряється на відповідність електронного підпису і розшифровується. Потім перевіряється відповідність контрольної інформації (спільна сума платежів і кількість документів), зміст файла. Для кожного документа файла виконується логічний контроль. Дебетові платежі повинні бути оформлені відповідним чином. Якщо в процесі контролю були виявлені помилки, то формується файл повідомлення про відмову від обробки прийнятого файла з указанням причин відмови. Подальша обробка файла з помилками не проводиться, відповідальність при цьому покладається на пред´явника цього файла. Якщо помилки не виявлені, то проводиться подокументна обробка файла за такою схемою.

1. Відображення платіжної операції на відповідній комбінації технічних кореспондентських рахунків РРП згідно зі схемою бухгалтерських проводок для міжбанківських розрахунків.

2. Фіксація платіжної операції в базі даних з нагромадженням.

3. Передача вихідного електронного платіжного документа у відповідний вихідний файл, що формується в даному сеансі.

Після завершення обробки всіх платіжних документів формується файл повідомлення про завершення обробки. Усі файли обробляються в порядку одержання. Після завершення обробки всі оброблені файли закриваються електронним підписом, шифруються і розміщуються у відповідні поштові скриньки електронної пошти, потім розміщуються в шифрований архів. Додатково направляються файли з інформацією про стан технічних кореспондентських рахунків учасників системи електронних розрахунків і накопичувальні початкові і відповідні обороти на даний момент.

Після завершення роботи з комерційними банками в РРП виконується розрахунок компенсаційних платежів балансів учасників розрахунків за підсумками дня, визначаються підсумки розрахунків за технічними коррахунками з відображенням їх на коррахунках у відповідному управлінні НБУ. По завершенні виконуються такі процедури: архівування, формування нічних оборотів комерційних банків, підготовка коригувальних даних до списку учасників електронних розрахунків.

По завершенні операційного дня в РРП щодня за початковими електронними розрахунковими документами програмне формується файл із усіма реквізитами цих документів і передається в ЦРП. ЦРП виконує задачу «контроль МФО» по всій Україні і складає звіт для всіх РРП для подальшої квитовки.