О. І. Войцехівська
аспірантка

У статті дається філософське осмислення впливу сучасних соціокультурних трансформацій на формування масової свідомості українського соціуму. Аналізуються особливості використання символів американської масової культури у формуванні семантичного простору України.

Сучасна соціокультурна реальність в Україні характеризується обмеженими естетичними смаками споживачів, їх низьким культурним рівнем, плутаниною в символах, споживацьким ставленням до мистецтва, руйнацією духовних цінностей і традицій. Все це супроводжується домінуванням «масової культури», що закладає фундамент масової свідомості. Актуальність дослідження, обумовлюється недостатньою розробленістю даної проблематики у філософській думці та потребує нового осмислення. У зв´язку з цим, виникає необхідність у виявленні латентного впливу символів та стереотипів масової культури на формування масової свідомості українського суспільства.

Основу теоретико-філософських джерел дослідження проблем «масової культури», «масової свідомості», «масового суспільства» складають праці О.Шпенглера, Д.Белла, Х.Ортеги-і-Гассета, Е.фромма, Д.Рісмена, Г.Маркузе, М.Маклюена,

З.фрейда, К.Юнга. В межах вивчення теорій згаданих західних філософів, щодо «масової культури» в контексті трансформаційних процесів виявлено суперечливість і полісемантичність інтерпретації проблеми дослідження.

Питання масової культури виступає також об´єктом вивчення українських дослідників: А.Бичко,

О.Гриценка, І.Дзюби, С.Кримського, М.Поповича, Р.Шульги. Досліджуючи майбутній розвиток національної культури, розглядаючи питання про взаємовідносини української народної культури та американської, вони, в першу чергу вказують на негативні моменти однополюсної американізації. Проте, дослідники не враховують естетичних новаціях, які дозволяють українській культурі презентувати світові особливу та неповторну традиційну символічну систему і бути життєздатною у глобальному майбутньому. У цьому ракурсі перспективним виявляється розвиток сучасної української традиційної символіки.

З огляду на вищезазначене, основна мета статті полягає у виявленні впливу символів американської масової культури на формування масової свідомості українського суспільства в межах історичного процесу культурної модернізації.

Одним із перших проявів «масової культури», що зустрічаються у кінці XVIII століття в США був роман, завдяки якому утворився ринок, що значно розширив можливості читачів і відкрив вільний доступ до літератури для вищих прошарків суспільства. Роман перетворився на літературу для середнього і нижчого класів. Подібні трансформації відбувалися в усіх сферах масової культури. Існує досить розгалужена система індустрії масової культури, що включає в себе наступні підрозділи: засоби масової інформації (ЗМІ); систему організації та стимулювання масового попиту на продукцію (реклама на вулицях, транспорті); індустрію здоров´я (формування іміджу здорового способу життя); індустрію дозвілля (туризм, популярна музика); міжнародну комп´ютерну мережу Internet; масову соціальну міфологію¹.

Домінування американської масової культури вплинуло на розвиток загальнозрозумілих невер- бальних форм передачі інформації, розрахованих на зорове і слухове сприйняття. Зокрема, популярна музика отримала можливість непомітно проникати у свідомість слухача через повну відсутність необхідності розумової обробки її змісту. У зв´язку з цим, під впливом масової культури формується масова свідомість суспільства.

Масова свідомість - один із видів суспільної свідомості, найбільш реальна форма її практичного існування і втілення². Це особливий, специфічний вид суспільної свідомості, що створений переважно неструктурованою більшістю людей («масами»). В межах всього суспільства, тотальна масова свідомість представлена у вигляді лише конкретних явищ, що охоплюють всіх членів суспільства і приводить їх, в тому чи іншому вимірі свідомості до «загального знаменника». Таким конкретним явищем може виступати реклама. Отже, найбільш доцільним визначенням «масової свідомості» є наступне: це - специфічна галузь суспільної свідомості, що виявляється через різні властивості її носіїв, суб´єкта². Проте, для більш детального осмислення проблеми «масової свідомості» необхідно визначити сутність такого поняття, як «маса».

У філософському просторі, поняття «маса» висвітлюється з різних позицій - відверто антидемократичних, що ототожнюють маси з «натовпом» (Я.Буркхард, ГЛебон, Х.Ортега-і-Гассет); соціально- критичних, що розглядають масу в якості негативних породжень сучасних антигуманних типів суспільств (Е.фромм, Д.Рісмен, Г.Маркузе); позитивістських, пов´язаних з виникненням мас за допомогою НТП і діяльності ЗМІ (Г.Блумер, Е.Шілз, Д.Мартиндейл). Особливості «маси» визначають зміст, структуру та способи функціонування свідомості.

Масова свідомість включає розповсюдженні в суспільстві ідеї, погляди, ілюзії, почуття, традиції, які відображають суспільне буття в цілому або його окремі сторони в свідомості людей. Вона є результатом впливу ЗМІ, які застосовуються в інтересах монополій. Структура масової свідомості являє собою складне, конгломератне утворення, що виникає на «перехресті» всіх відомих типів суспільної свідомості - почуттєвої і раціональної, буденної і теоретичної, абстрактної і художньої³. Масова свідомість у суспільствах сучасного типу виникає і формується в процесі масовізації основних умов і форм життєдіяльності людей, що породжують подібні цілі, інтереси, потреби. Дія цих умов і форм буття закріплюється і отримує своє завершення у виробництві і розповсюдженні продуктів «масової культури», що пов´язано з функціонуванням ЗМІ. За їх допомогою зазначені цілі, інтереси, потреби суспільства перетворюються у ряд стандартних образів та символів дійсності, способів її пізнання та моделей соціальної поведінки. Зокрема, З.фрейд знаходить специфічний зв´язок масової свідомості з символом, що полягає у “природному початку людини», який пов´язаний з її психікою і насамперед, з архаїчними структурами людської свідомості⁴. Це дає підстави вважати, що сучасна свідомість тяжіє до певної символізації світу, а «масова культура» на своєму рівні відповідає цим запитам. Причому символи «масової культури» мають свої особливості. Одна з них проявляється у вигляді культу “зірок», що спричинений розвитком ЗМІ і пов´язаний із втратою ціннісних орієнтацій, де традиційні герої з їх невід´ємними достоїнствами втратили свою привабливість. К.Юнг вивчаючи архетипи колективного несвідомого, дійшов висновку про їх об´єктивацію в образах міфології та релігії⁵.

Аналіз проблеми «масової свідомості» дає можливість виявити, що в основі механізмів впливу ЗМІ на свідомість суспільства лежить культура, що бере початок у природі. В такому ракурсі, виокремлюються два «полюса»: мозок (нервова система) і символічна система культури⁶. Це різні аспекти людського буття, взаємодія яких дозволяє виробляти різні матеріальні об´єкти сучасної культури в процесі трудової діяльності людини. У зв´язку з цим, символічна система культури відіграє вирішальну роль у функціонуванні суспільної свідомості. Проте, не менш важливим є і природний субстрат людської свідомості, що вивчають науковці у галузі нейробіології.

Типовий спосіб, за допомогою якого популярна музика «включає» уяву, полягає у відновленні в пам´яті швидкоплинних непов´язаних один з одним образів і символів, без будь-якої необхідності об´єднання їх у смисловий контекст. Сучасному слухачу популярної музики не потрібно отримувати естетичний досвід через участь у культуротворчому процесі. На відміну від традиційних візуальних форм передачі культурної інформації, в «масовій культурі» не існує необхідності у послідовності та взаємозалежності потоку образів. Зокрема, при прослуховуванні популярної музики не потрібно уявної обробки інформації, оскільки вплив музики на почуття людини створюють асоціації, що формуються не за допомогою опису, а за допомогою настрою.

Розвиток масової культури, починаючи з роману, через створення образів, і закінчуючи тріумфом популярної музики та децентралізованої неоднорідності телебачення, створив форми культурних виявів, які можуть ефективно використовуватися уявою людини для підвищення почуття власної значущості. Результатом соціокультурних трансформацій, що спричинені домінуванням масової культури є відокремлення емоційних елементів від морального, соціального і інформаційного контекстів. Масова культура поширюється за рахунок створення ілюзії підвищення уявної самореалізації індивідуумів, які звільняються від врахування суспільних норм та культурних традицій.

Аналіз американського зразку «масової культури» та її впливу на світові соціокультурні трансформації, в цілому, і українську соціокультурну ситуацію, зокрема, дає підстави розглядати американізацію як процес, рушійною силою якого є індивідуалізація. Створення певної форми індивідуалізації зумовлює резонанс в суспільствах, які вільно приймають американську культуру. Американізація виступає як уособлення очікувань у вигляді вшанування американських символів, що пропагують самореалізацію для всіх, на відміну від вимог, що пред´являються традиційними культурами. Поширення глобалізаційних процесів в соціокультурній сфері, зумовлено безперервним індивідуалізмом, що спричинений розповсюдженням символів масової культури. Зокрема, одним із таких символів є американське «Шоу Опри», де символом захисту і самореалізації виступає ідеальний зразок поведінки ведучої телевізійного шоу - Опри, яку в усьому намагаються наслідувати глядачі. «Символ Опри» перетворюється у стереотип героя, з елементом ідеалізації, який уособлює надійність, довіру, сильну особистість, самовдосконалення і успіх. У цьому зв´язку, Умберто Еко аналізує таке явище масової культури, як «супермен». Він розглядає феномен «супермена», на основі роману флемінга (про Джеймса Бонда). У.Еко, помічає, що літературний герой тримає читача у постійній інтризі, де і сам автор роману не знає чим завершить свій твір. Він вбачає в американському герої велику долю непередбачуваності, у чому У.Еко бачить великий масив надлишкової інформації, що дозволяє утримувати інтерес читача⁷. Досліджуючи твори У.Еко. Г.Г.Почепцов, виділяє два американських героя - підприємець і організатор. Підприємець, на думку дослідника, є сильною особистістю, яка володіє індустрією Америки, залізничними шляхами, нафтовими компаніями. Він є ідеалом рівних можливостей, оскільки не мав спадку і грошей, а був звичайною людиною, яка досягла успіху самостійно. Організатор, як вважає Г.Почепцов, керує організацією, що створена підприємцем. Він ніколи не стає керівником свого бізнесу, оскільки він працює з чужим бізнесом підприємця. Тому герої мають можливість обирати певну манеру поведінки для підтвердження своєї «героїчності»⁸. Американські герої, постійно виникають на екранах українського телебачення і трансформують семантичний простір української культури.

Розвиток американської «масової культури» набуває інтернаціонального характеру, що сприяє розповсюдженню її цінностей у світу. Зокрема, під загрозою опинилася українська традиційна культура. Незважаючи на те, що американська культура і українська традиційна культура мають у своїй основі подібні семантико-фемінні конотації, які превалюють у масовій свідомості, існує чітка різниця в етнічній ментальності кожного етносу. Підтвердженням цьому є слова І.Дзюби, що «масова культура» західного зразка посіла в Європі місце народної культури. Проте, українська народна культура існує, і в неї є шанс для подальшого творчого розвитку⁹.

Специфіка української соціокультурної ситуації полягає в тому, що символи американської масової культури не зруйнували української ментальності. Масова свідомість, що формується у сучасній сфері української популярної культури - це результат своєрідної романтично-рефлексивної дифузії етнонаціональної ментальності в нових історичних умовах. Виходячи з цього, українська популярна культура, в основі якої лежить етнічні цінності і символи, для своєї презентації як на національному, так і на світовому рівнях, повинна обрати для себе тільки те, що відповідатиме її внутрішньому змісту та аксіологічній сфері. Проте, в українській культурі відбулися трансформації ціннісних орієнтацій - еволюційна зміна традиційних символів і стереотипів, де певні універсальні іміджі (за посередництвом масової культури) вкорінюються у національному ґрунті, а окремі традиційні ідеали, під впливом ціннісної трансформації, втрачають етнокультурну визначеність. Цей трансформаційний процес має загрозливий для національної ідентичності характер. Соціокультурна трансформація впливає на формування загальноприйнятих стереотипів і символів, які на рівні індивідів виступають як ціннісні орієнтації. Символи, стереотипи, ідеали і цінності складають ядро масової свідомості українського суспільства, яка перетворюється у певну символічну систему. Проте, у процесі сучасної модернізації вітчизняної культури можуть відбуватися і позитивні зрушення. З одного боку, завдяки трансформації, українські національні цінності і символи стають доступними для представників інших народів та суперетносів у контексті “діалогу культур», а з іншого, етнонаціональ- на естетосфера розкриває свої традиційні символи та змісти у нових ціннісних та емоційно виразних формах.

Соціокультурна та естетична взаємодія у пост- модерній добі, спричинили процес коеволюційно- сті універсального та етнонаціонального у трансформації популярної культури. Цей процес передбачає поліцентричну множинність національних культурних і художніх традицій, різнобарв´я ціннісних орієнтацій та духовних світів, що знаходять вираження у творчій діяльності та регіональних особливостях мистецького життя. У зв´язку з цим, еклектизм постмодерну стверджує всеєдність непоєднуваних речей та створює можливість для підміни символічних змістів, що стають необмеженими в ситуації мультикультуралізму.

Процес переходу від однієї символічно-ціннісної системи до іншої супроводжується тотальною десакралізацією, підміною ціннісних змістів і знеціненням традиційних ідеалів. Суцільна святковість, як гедоністично наповнене дозвілля, - це головна зброя десакралізації. В процесі де сакралізації відбувається становлення неоміфу як інверсії минулого міфу, який створюється з метою підтримки культурного процесу, що включає: музичні клуби, гральний бізнес, шоу-бізнес.

Зміни у світовідчутті та ментально-естетичній спрямованості суб´єктів популярної культури, під впливом американізованого візуального продукту набувають екстравертивного характеру, що призводить до втрати внутрішнього символічного світу української культури. З огляду на це, динамічні процеси в аксіосфері масової культури стали причиною трансформації сталого семантичного простору в українській культурі, що втратив форму і зміст. Він трансформується під впливом поступового об´єднання вищого і нижчого, сакрального і профанного, інтимного й публічного. В результаті здійснюється інволюційний перехід до ціннісно- негативного, антиестетичного, що включає елементи десакралізації традиційної аксіосфери.

Крім десакралізації та вульгаризації, при коеволюційному розвитку глобальної та етнона- ціональної культури, постає проблема трансформації мовного компоненту. Разом із вульгарною десакралізацією традиційних ідеалів, мистецький ринок України перенасичений російськомовною та зарубіжною кіно- та телепродукцією. Мовний вплив, насамперед, спрямований на зрушення «ядра» в системі традиційних цінностей та емоційно-чуттєвого компоненту світосприйняття. Мова - це певна символічна система, що формує світорозуміння та дозволяє інтерпретувати соціокультурні явища. Це важливий елемент етноментальності та чинник вираження і формування індивідуальності національної культури. За відсутності сформованого українського мовного компоненту, російськомовний текстовий компонент масової культури, який нині є уні- версалізуючим елементом функціонування української поп-культури, становить форму транслітерації, яка не спроможна перейти на вищий рівень культурного розвитку.

Аналіз глобалізаційних процесів, що зумовлені ЗМІ та рекламою дає підстави для виявлення наступних соціокультурних трансформаційних тенденцій: процеси американізації впливають на процес збереження культурного різноманіття в сучасному світі; поширення національно-орієнтованих цінностей у постмодерному світі є противагою, що обмежує негативні - дегуманізуючі та денаціоналізуючі наслідки глобалізації; етнонаціональний культурний зміст художнього твору є головним джерелом, з якого особистість одержує життєві сенси, що утворюють ієрархію її цінностей і норм, духовний стрижень її буття.

Запозичення західних зразків творчості для багатьох культур, що не мають можливості для інноваційного створення власних модерних витворів, виявляється найбільш простим способом задоволення чуттєво-перцептивної потреби масових споживачів, зокрема, такої, що викликана сучасною індивідуалізацією, прагненням до більшої автономії, поведінкової мобільності особистості. В Україні, цей процес може мати негативні наслідки, що обумовлено особливостями української етноментальності.

Сучасна модернізація української культури, шляхом запозичення цінностей із західної культури може створювати гострі конфлікти вибору на рівні особистісної естетичної свідомості, адже особистість часто зберігає у своєму етнонаціональному «ядрі» значеннєві утворення, закладені аксіосферою традиційної культури та її естетичною свідомістю. Однак, здебільшого вирішення такого роду конфліктів відбувається досить швидко і в багатьох випадках досягається шляхом культурного синтезу, пристосуванням етноментальних особливостей індивідуальної аксіосфери до сучасних умов динаміки популярної культури. При цьому, традиційні цінності зберігають для особистості світоглядне значення, продовжуючи визначати її життєву філософію, естетичні орієнтації та вподобання, ставлення до себе і до інших людей. Запозичені норми, стандарти і цінності масової культури акумулюються і сприймаються як прагматичні, що орієнтують поведінку і комунікації в рамках певного класу відносин і ситуацій (у сфері задоволення гедоністичних запитів і естетичних потреб за допомогою розваг, матеріального споживання, гри). Обраний «життєвий світ» примушує особу будувати свій індивідуальний ціннісно-смисловий універсум, своє повсякденне спілкування у світі цінностей за своєрідністю відповідного світосприйняття.

Таким чином, етнонаціональна культура має постійно перебувати у динамічному русі, що в новітніх умовах забезпечує популярна культура, бо її аксіоестетосфери - це синтез консерватизму (форм автентичного фольклору, народних звичаїв та мистецтва) та інновацій в модерних і постмодер- них формах. Якщо ж відмовитись від модернізації етнонаціональної культури, то її символи та ідеали, як зауважив О.Шпенглер, не надихатимуть митців на творчі пошуки¹⁰.

Проаналізувавши масову культуру і масову свідомість в контексті соціокультурних трансформацій, можна зробити наступні висновки. Завдяки множинності і поліцентризму ідеалів постмодерну можливо зберегти специфіку аксіологічного складу етнонаціональної культури, адже вона зберігається навіть за умови зближення соціально- опозиційних статусних ціннісних орієнтацій індивідів, яке породжується спільністю культурних наслідків модернізації та універсалізації суспільств і естетико-психологічного впливу глобальної масової культури. Під впливом масової культури відбувається трансформація етноментальності, системи її ціннісних орієнтацій та естетосфери. Трансмутація символів - це процес суперечливий, але історично об´єктивний. З одного боку, відбувається деградація етно- національних символічних систем (мова), а з іншого

- завдяки здатності етноментальності до оновлення у вигляді трансмутації, етнонаціональні символи модернізуються та через сучасну поп-культуру виявляються доступними для представників інших націй та етносів. При аналізі розвитку української популярної культури, можна стверджувати, що взаємодія інноваційного та традиційного в регіональній культурі та її неповторній естетосфері створює унікальну за колоритом аксіосферу, що в цілому збагачує її. У такий спосіб відбувається репрезентація етнонаціональної культури на загальносвітовому рівні, її інтеграція та еволюція в ціннісно-смисловому універсумі людства.

Глобальна поп-культура, завдяки цьому діалогічному процесу, не залишається статичною, а постійно динамічно оновлюється, втілюючи кожного разу до своєї естетосфери нові елементи, сенси, символи етнонаціональної культури. Тому, сучасні проблеми людського буття необхідно осмислювати крізь призму образів і символів, що створюються не мистецтвом або наукою, а за допомогою системи сучасних ЗМІ. Зміст повідомлень ЗМІ перебуває під впливом потреб маси, як очевидна необхідність пристосовувати повідомлення до умов швидкого осягнення і до рецептивних здібностей натовпу. Символічна реальність, що репродукована ЗМІ впливає на становлення особистості, стиль її життя, формування стереотипів, інтересів, естетичних смаків, що складають масову свідомість.

´Новая философская энциклопедия: Изд. четвёртое. - М., 2001. - С.634; ²Антипова О.В. Пособие по курсу основы социологии. Молодежные субкультуры. - Самара, 1999.- С.560; ³Антипова О.В. Пособие по курсу основы социологии. Молодежные субкультуры. - Самара, 1999.- С. 560; ⁴Фрейд З. Психология бессознательного. - М.: Просвящение, 1989. - С. 448; ⁵ Юнг Карл Густав. Архетип и символ. - М., 1991. - С. 325; ⁶Ершова Л. Символ. // Современная западная философия: Словарь. - М., 2000; ⁷Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. - Спб., 1998; ⁸Почепцов Г Г. Семиотика. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер» - 2002. - 432 с.; ⁹Поликарпова Е.В. Аксиологические функции масс-медиа в современном обществе. - Ростов-на-Дону, 2002; ¹⁰О. Шпенглер. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории. Т. 2. Всемирно-исторические перспективы / Пер. с нем. С. Э. Борич; Науч.ред. О.Н.Шпарага. - Мн.: ООО «Попурри», 1999. - 720 с.