О.М.Кравчук

Важливе місце в економічній політиці ЧСР посідала Словаччина. Насамперед це пояснюється необхідністю інтеграції економіки регіону з чеськими землями. Крім того, враховуючи відставання Словаччини від Чехії на 30 - 70 рр. ´, в силу специфіки історичного розвитку в складі Угорщини, влада ЧСР постала перед завданням модернізації економіки краю.

В історіографії зазначена проблема висвітлена неоднозначно. Праці міжвоєнного періоду ідеалізували економічну політику ЧСР в Словаччині (І. Карваш², Я. Козак³, видання „Десять років Чехословацької республіки” (1928 р.⁴) і „10 років звільненої Словаччини” (1928 р.)⁵). Історики соціалістичної Чехословаччини стверджували, що чеська буржуазія експлуатувала свою „колонію” Словаччину, яка залишались „аграрним сировинним придатком” чеських земель⁶ (А. Бартлова⁷, В. Пруха, Я. Фалтус⁸). Сучасні історики більш об’єктивно підходять до вивчення економічної політики ЧСР щодо Словаччини, але й вони не дають її однозначної оцінки (Л. Галлон (Словаччина)⁹, В. Лацина¹⁰, Р. Голєц¹¹ (Чехія), Д. Ротшильд (США)¹², Ф. Сеібт (ФРН)¹³.

З огляду на все вищезазначене, автор статті поставив перед собою мету проаналізувати головні напрями економічної політики уряду ЧСР у Словаччині в 1918-1929 рр.

Проголошена 28 жовтня 1918 р. Чехословацька республіка об’єднала доволі відмінні за рівнем економічного розвиту регіони. Це поставило перед урядом ЧСР завдання інтегрувати промислові чеські землі (79 000 кв. км.) та аграрні регіони - Словаччину і Закарпаття (61 508 кв. км.) в єдиний господарський механізм. Здійснення цього завдання передбачало створення національної грошової одиниці, об’єднання сходу і заходу країни новими шляхами сполучення (в Словаччині вони були спрямовані на Угорщину), зміцнення позицій чеського і словацького капіталу, модернізації економіки, в тому числі інфраструктури краю, ліквідації залежності Словаччини від Будапешту, уніфікації господарського правового поля у всіх регіонах ЧСР (в Чехії - діяли австрійські норми, в Словаччині та Закарпатті - угорські)¹⁴.

Головні напрямки загальнодержавної економічної політики ЧСР, що найбільш активно здійснювалися в Словаччині в 1918-1929 рр., спрямовувалися на комплексне виконання зазначених завдань.

Важливим кроком в економічній інтеграції Чехії і Словаччини, у зміцненні позицій чеських і словацьких банкірів стало запровадження національної грошової одиниці - чехословацької крони (25 лютого 1919 р.)¹⁵.

Посиленню чеського і словацького елементу в аграрній сфері сприяв закон від 15 квітня, за яким кооперативи в Словаччині повинні були вийти зі складу будь-якої іноземної організації і ввійти до аналогічної місцевої ¹⁶. Таке ж значення відіграв закон від 16 квітня 1919 р., що розпочав аграрну реформу, яка обмежила економічні позиції угорської аристократії.

На модернізацію економіки, зокрема інфраструктури в Словаччині, були спрямовані закони від 23 травня 1919 р. (виділяв на розбудову місцевих шляхів 3 951 400 крон, а державних - 746 065 крон ¹⁷), від 22 липня 1919 р. (на електрифікацію передбачав видатки в сумі 75 000 000 крон ¹⁸), від 30 січня 1920 р. (на доповнення мережі державних шляхів виділяв 90 млн. крон ¹⁹), від 30 березня 1920 р. (на будівництво залізниць виділяв 6 431 050 000 крон) ²⁰.

Головною основою в процесі ліквідації економічної залежності Словаччини від Угорщини став нострифікаційний закон від 11 грудня 1919 р.²¹. Згідно з ним, акціонерні товариства, що діяли в ЧСР, повинні були перемістити свої центральні управління з Відня або Будапешта на її територію. На практиці це означало, що чеські або, щонайменше, словацькі підприємці брали під свій контроль діяльність цих товариств²². Цей процес мав і негативні наслідки. Так, у 1922 р. угорські власники в Словаччині закрили 76 підприємств, обладнання яких було вивезено до Угорщини²³.

Уніфікація правових норм проявилася в декількох заходах. Так, суттєво ускладнювали розвиток торгівлі Словаччини з Чехією високі залізничні тарифи, особливо в приватному транспорті. Враховуючи це, уряд ЧСР 1 серпня 1921 р. скасував у Словаччині транспортний податок, що на 5-7% перевищував аналогічний податок в Чехії²⁴. Закон від 21 грудня 1921 р. встановлював однакові норми пенсійного забезпечення в Чехії, Словаччині та Закарпатті²⁵. 10 жовтня 1924 р. було прийнято „Промисловий закон для Словаччини та Підкарпатської Русі”²⁶. Згідно з ним, правові норми про підприємницьку діяльність, які діяли в чеській частині ЧСР, поширювалися на її східні регіони.

Крім того, 15 червня 1927 р. було ухвалено закон про прямі податки²⁷. Він уніфікував податкові норми в Чехії, Словаччині і Закарпатті²⁸. На законодавчому рівні це був один з найбільших уніфікаційних заходів ЧСР²⁹.

Суттєву підтримку промисловому розвитку країни надав закон від 9 червня 1927 р. про податкові пільги при об’єднанні або при зміні юридичної форми деяких підприємств³⁰.

Зазначені заходи економічної політики ЧСР призвели до позитивних змін в усіх сферах життя регіонів держави, зокрема і в Словаччині у 1920-х рр.

Наприклад, 1920 р. в Словаччині було електрифіковано 73 населених пунктів (2,2%), в яких жило 14% населення³¹, а в 1929 р. - вже 241 населений пункт (6,9%), де мешкало 25,6% населення³². Певні успіхи в Словаччині мала урбанізація. В 1921 р. у містах краю проживало 23,99% населення, а в 1930 р. - 26,11%³³. У результаті вдосконалення інфраструктури мережа залізниць у Словаччині збільшилася з 3249 км (1921 р.) до 3316 км (1930 р.)³⁴. В регіоні було збудовано 287 мостів (до 1928 р.)³⁵.

Із 1925 р. в Словаччині відновився процес заснування промислових підприємств. Хоча вони недостатньо компенсували потужності, ліквідовані в краї в процесі реорганізації економіки в перші роки ЧСР³⁶. Так, у 1920-1929 рр. в краї було закрито 167 заводів (13 386 робітників), а виникло 184 підприємств з 7 000 робочими місцями³⁷. Але статистичні дані свідчать, що розвиток промисловості в краї не зупинився. За показником індексу промислової продукції у 1920-х рр. Словаччина перевищила рівень 1913 р. на 8% (Чехія - на 23%). Збільшилася кількість осіб, зайнятих у промисловості: в 1910-1930 рр. на 25,5 % (з 83 375 до 104 600 осіб) ³⁸.

Внаслідок державної підтримки виробництво аграрної продукції в Словаччині у 1920-х рр. зросло на 18%³⁹. Не в останню чергу цьому сприяла і земельна реформа. При її проведенні в краї було конфісковано 1 424 594 га землі (орної - 502 065 га). До 1 червня 1930 р. було розділено 292 392 га орної землі. Зокрема, 174 710 осіб придбали дрібні наділи загальною площею 242 675 га, 312 особи отримали маєтки площею 35 220 га, 495 осіб - 627 маєтків бл. 30 га кожен⁴⁰. Позитивним результатом аграрної реформи було зменшення частки дрібних господарств, що володіли до 1 га землі (з 105 137 до 95 178)⁴¹, збільшення кількості середніх (площею від 1 до 5 га з 180 149 до 201 750 господарств, розміром від 5 до 10 га - з 81 420 до 94 877 господарств, розміром від 10 до 20 га - з 38 734 до 45 068 господарств, площею від 20 до 30 га - з 6 874 до 7 400 господарств) і заможних господарств розміром від 30 до 50 га - від 3 372 до 3 739, а від 50 до 100 - з 2 161 до 2 574 господарств⁴².

Тривали позитивні зміни в розвитку системи охорони здоров’я регіону. Це, в свою чергу, сприяло збільшенню населення. Наприклад, в 1920-х рр. чисельність населення Словаччини збільшилася з 2 978 534 осіб (1921 р.) до 3 254 189 осіб (1930 р.), тобто на 11%. Зокрема, кількість словаків збільшилася з 1 970 059 осіб до 2 282 225, а саме на 15%.

Велику роль у розвитку Словаччини відіграли фінансові вклади ЧСР. Фактично дефіцит бюджету краю покривався із податкових надходжень з Чехії. Загалом, за даними Верховного контрольного рахункового управління ЧСР, в 1919-1932 рр. уряд витратив у Словаччині 339 772 988 крон (з них інвестиції - 1 621 690 671 крона), а зібрав податків на суму 412 466 269 крон⁴³.

Таким чином, в 19181929 рр. економічна політика ЧСР в Словаччині спрямовувалася на загальнодержавну мету інтеграції економіки краю з чеським землями та її модернізацію. В зв’язку з цим можна погодитися з думкою сучасного вченого Ф. Сеібта (ФРН), що в складі ЧСР Словаччина була не колонією, а регіоном розвитку⁴⁴. Певні успіхи економіки не означали подолання всіх проблем в житті Словаччини, що залишилась аграрним краєм. Економічні програми уряду ЧСР в Словаччині були спрямовані на перспективу, перше повоєнне десятиліття стало тільки початком її модернізації.

Звичайно, вивчення зазначеної теми потрібно продовжити. Повноту її вивчення забезпечить аналіз діяльності місцевих державних структур у сфері господарства та приватного сектору чеської економіки та іноземних інвесторів sз країн Заходу в економіці Словаччини.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

Prucha V. a kolektiv Hospodarske a socialm dejiny Ceskoslovenska v letech 1918 - 1992. 1 Dll. Obdobi 1918 - 1945. - Brno, 2004. - S.43; 2. Karvas I. Sjednoceni vyrobnich podminek v zemfch ceskych a na Slovensku. Praha, 1933.; 3. Kozak J. Ceskoslovenska frnancni politika. Nastin vyvoje v letech 1918 - 1930. - Praha - Brno, 1932.; 4. Deset let Ceskoslovenske republiky. - Praha, 1928.; 5. 10 rokov osvobodeneho Slovenska. Zpracoval a sostavi: Milan Janota. - Bratislava, 1928.; 6. Prehled hospodarskeho vyvoje Ceskoslovenska v letech 1918-1945. - Praha, 1961. - S.21, 28; 7. Bartlova A. Integracny proces ceskoslovenskej ekonomiky v medzivojnovom obdobi // Historicky casopis. - 1988. - Rocnik 36. -Cislo 3. - S.365; 8. Faltus J., Pmcha V. Pfehl’ad hospodarskeho vyvoja na Slovensku v rokoch 1918-1945. - Bratislava, 1969. - S.81; 9. Hallon L. Industrializacia Slovenska 1918 - 1938 (Rozvoj alebo ipadok?). - Bratislava, 1995. - S.88-89; 10. Lacina V. Formovan ceskoslovenske ekonomiky 1918-1923. - Praha, 1990.; 11. Holec R. Hospodarsky vyvoj Slovenska bezprostredne po vzniku CSR v kontexte cesko-slovenskych vzt’ahov. // Ceskoslovensko 1918-1938. Osudy demokracie ve Stfedrn Evrope. - Praha, 1999. - Sv.1.; 12. Ротшильд Д. Східно-Центральна Європа між двома світовими війнами. - К., 2001.; 13. Seibt F. Nemecko a Cesi. Dejiny jednoho sousedsM uprostfed Europy. - Praha, 1996.; 14. Lacina V. Zlata leta ceskoslovenskeho hospodafsM (1918-1929). - Praha, 2000. - S.45.; 15. Lacina V. Zlata leta ceskoslovenskeho hospodafstvL. - S.28-29; 16. Zakon ze dne 15. dubna 1919 o iprave pomeru druzstev na Slovensku. Qs. 210. // Zbfrka zakonU a nanzern statu Ceskoslovenskeho. - 1919. - Castka XLII. - S.281-283; 17. Zakon ze dne 23. kvetna 1919, kterym se povoluje dala naklad na nouzove prace silrncni. Qs. 319 // Zbfrka zakonu a nafizeni statu Ceskoslovenskeho. - 1919. - Castka LXVII. - S.423-427; 18. Zakon ze dne 22. cervenca 1919 o statm podpofe pfi zahajen soustavni elektrisace. Qs. 438 // Zbfrka zakonu a narizeni statu Ceskoslovenskeho. - 1919. - Castka XCI. - S.624-629; 19. Zakon ze dne 30. ledna 1920 o doplneni site statnich drach na Slovensku. Qs. 78 // Zbfrka zakonu a narizeni statu Ceskoslovenskeho. - 1920. - Castka XV. - S.133; Zakon ze dne 30. bfezna 1920 o stavbe novych zeleznych drah na statm itraty a stanovern stavebrnho a investicmho programu na leta 1921 az vcetne 1925. Qs. 235. // Zbfrka zakonU a nanzeni statu Ceskoslovenskeho. - 1920. - Castka XLV. - S.524-526; 21. Zakon ze dne 11. prosince 1919 o podnidch, ktere maj^ s^dlo mimo izemi ceskoslovenskeho statu. Cis. 12 // Zbfrka zakonu a nafizeni statu Ceskoslovenskeho. - 1920. - S. 13-14; Lacina V. Zlata leta ceskoslovenskeho hospodafsM (1918-1929). - Praha, 2000. -S.36-37; 23. Мурашко Г.П. К вопросу об экономическом развитии Чехословакии и положение рабочего класса в 1921 - 1923 гг. // Учёные записки Института Славяноведения. - М., 1961. - Т.ХХІІ. - С.150; 24. Holec R. Hospodarsky vyvoj Slovenska bezprostredne po vzniku CSR v kontexte cesko-slovenskych vzt’ahov. // Ceskoslovensko 1918-1938. Osudy demokracie ve Stfedrn Evrope. - Praha, 1999. - Sv.1. - S.276; 25.Zbfrka zakonU a nafizern statu Ceskoslovenskeho. 1921. - S. 1813-1814; 26. Zivnostensky zakon pre uzemie Slovenska a Podkarpatskej Rusi zo dna 10. oktobra 1924. Cis. 259 // Zbfrka zakonu a nafizeni statu Ceskoslovenskeho. - 1924. - S.1575-1626.; 27. Zakon ze dne 15. cervna 1927 o pnmych damch. Qs. 76. // Zbfrka zakonU a nafizeni statu Ceskoslovenskeho. - 1927. - Castka 37. - S.513-602; 28. Holec R. Hospodarsky vyvoj Slovenska bezprostredne po vzniku CSR v kontexte cesko- slovenskych vzt’ahov. // Ceskoslovensko 1918-1938. Osudy demokracie ve Stfedni Evrope. - Praha, 1999. - Sv.1. - S.276; 29. Kozak J. Ceskoslovenska financni politika... - S.94; 30. Zakon ze dne 9. cervna 1927 o poplatkovych ulevach pfi splynuti (fusi) nebo pfi pfemene pravniho utvaru nekterych podniku. Cis. 88 // Zbfrka zakonu a nafizeni statu Ceskoslovenskeho. - 1927. - S.627-629; 31. Pmcha V. a kolektiv Hospodafske a socialrn dejiny Ceskoslovenska v letech 1918-1992. - S.155; 32. Lacina V. Zlata leta ceskoslovenskeho hospodafstvL.. - S.89; Karnik Z. Ceske zeme v efe Prvrn republiky (1918-1938).-DH prvni.-Vznik, budovarn a zlata leta republiky (1918-1929). - Praha, 2003. - S.297, 508, 509; 34. Polstorocie Slovenska v spolocnej vlasti. Statisticko - ekonomicky prehl’ad. - Bratislava, 1969 - S.188; 35.10 rokov osvobodeneho Slovenska. - S.107; 36.Fabricius M. Vyvoj nazorov na postavenie Slovenska v hospodarstve Ceskoslovenska (1918-1938). // Ceskoslovensko 19181938. Osudy demokracie ve Stfedni Evrope. - Praha, 1999. - Sv.1. - S.288; 37. A. Integracny proces ceskoslovenskej ekonomiky v medzivojnovom obdobi. - S.365; 38. Hallon L. Priciny a priebech restrukturalizacie priemyslu v krajinach strednej Europy v medzivojnovom obdobi // Historicky casopis. - 1997. - Rocnik 45. - Qslo 4. - S.595; 39. Pmcha V. a kolektiv Hospodafske a socialni dejiny Ceskoslovenska v letech 1918-1992. - S.165; 40. Karvas I. Sjednocern vyrobrnch podminek v zemfch ceskych a na Slovensku. - S.29-30; 41. Dejiny Slovenska V (1918 - 1945) / Vedecky redaktor Cambel S. - Bratislava, 1985. - S.125; 42. Statisticka rocenka Republiky Ceskoslovenske. - Praha, 1935. - S.47, Mimofadne zpravy Statmho ifadu statistickeho Republiky Ceskoslovenske. Rocnik I.- Praha, 1931. - S.332; 43. Narodni archiv, Praha. Fond Nejvyssi icetni a kontrolni irad Karton 2327. - Slozka 1. Sumafe 1919 - 1932. 1919 - 1-33. 1919 - 1934. 1919 - 1935.; 44. Seibt F. Nemecko a Cesi. Dejiny jednoho sousedsM uprostfed Europy. - Praha, 1996 - S.219.