В кінці ХУІІІ - першій половині XIX століття бурхливий роз¬виток філософії був пов’язаний а Німеччиною.
Керуючись принципом діалектико-матеріалістичного детермінізму, потрібно підкреслити специфіку та суперечливість соціально-еконо-мічного та історичного розвитку Німеччини цього часу, що знайшло свій прояв в німецькій суспільній думці взагалі і в філософії зокрема. Філософія розвивалась в умовах країни, де буржуазні перетво¬рення запізнилися. Німецька буржуазія, налякана першими європейсь¬кими буржуазними революціями, йшла часто на компроміс зі своїм феодальним дворянством, а, з іншого боку, об'єктивно була зацікав¬лена в швидкому розвитку капіталізму, продуктивних сил, виробниц¬тва. Якщо у Франції, наприклад, революції передував розвиток мате¬ріалізму, то в Німеччині переважала ідеалістична філософія.
Німецька класична філософія представлена такими філософами: І.Кант, І.Фіхте, Г.В.Ф.Гегель, Ф.Шеллінг, Л.Фейєрбах.