Є.М.Косаківська

В фондових зібраннях музеїв м. Вінниці: обласного краєзнавчого, обласного художнього та етнографічному музеї при кафедрі етнології ВДПУ ім. М. Коцюбинського сформовано великі колекції народного одягу. Вони презентують в основному тереторію Східного Поділля (Вінниччину), частково Хмельниччину. Окремими зразками представлено одяг інших, переважно сусідніх історико-етнографічних регіонів України.

Крім одягу україців у музейних колекціях є одяг росіян-старообрядців, чехів та євреїв.

У 1992 р. фондова колекція обласного краєзнавчого музею налічувала майже 72 тисячі одиниць збереження, в тому числі 1858 предметів становила етнографічна колекція. В ній 756 одиниць складала група „Тканини”. Чільне місце серед неї посідав народний одяг, а саме: сорочок

1. 128, із них 19 чоловічих, гуньок - 17, кожухів - 2. Більшість експонатів надійшли із сіл Шершні, Кобилецьке, Потуш Тиврівського; с. Лопатинці і Політанки Шаргородського; с. Дружелюбівка, Гущенці, Хомутинці Калинівського; с. Микулинці, Дяківці, Гончарівка Літинського; с. Стіна Томашпільського; с. Яланець Бершадського, а також з Чечельницького, Крижопільського та інших районів Вінниччини¹.

На сьогодні колекція одягу цього музею значно поповнилася і становить понад 500 зразків². Найбільш повні колекції народного одягу походять з Бершадського, Вінницького, Жмеринського, Калинівського, Літинського, Тиврівського та Шаргородського районів. Цілісні але різнопланові етнографічні комплекси, які включають у себе не лише народний костюм, а й різні види тканих виробів (рушники, скатерки, килими, рядна, налавники, залавники), кераміку та інші побутові речі, сформовано на основі численних експедицій до сіл - Дружелюбівка Калинівського³, с. Носківці Жмеринського, с. Сосонка Віницького районів⁴.

У Вінницькому обласному художньому музеї зберігається понад 200 зразків, які становлять групу зберігання „Народний костюм”. Основу етнографічної колекції цього музею становлять предмети, які було передано у 1988 р. із обласного краєзнавчого музею, в зв’язку зі створенням обласного художнього музею⁵.

Більшість зразків датується кінцем Х1Х - першою половиною ХХ ст. В цій колекції є зразки „слуцьких поясів” кінця XVIII ст. Також тут є плахти, горбатки (обгортки), очіпки, намітки другої половини Х1Х - початку ХХ ст. Серед вишитих сорочок є роботи відомих вишивальниць - майстрів народної творчості України - Березовської Параски Олексіївни, 1900 р. н., Брик Варвари Прокопівни, 1908 р. н., Коржук Палажки Йосипівни, 1920 р. н., Ляльки Ганни Денисівни, 1939 р. н. тощо.

В колекції Етнографічного музею (майже 2500 експонатів на початку 2004 р.), що діє при кафедрі етнології ВДПУ ім. М. Коцюбинського зібрано також колекцію народного одягу, яка налічувала 211 музейних предметів, в тому числі 140 сорочок (108 жіночих та 32 чоловічих), 23 хустки, 11 фартухів, дівочий головний убір галянок (виготовлений з бісеру) тощо. Також у цій колекції є спідниці, запаска (обгортка), чоловічі штани, пояси, кожух, взуття (чоботи, черевики, личаки), прикраси⁶.

Якщо зробити аналіз колекцій народного одягу із вінницьких музеїв то можемо зробити такі загальні висновки.

В Х1Х - на початку ХХ ст. для виготовлення одягу використовували в основному матеріали домашнього виготовлення. З 30-х років ХХ ст. значного поширення набули матеріали фабричного виробництва.

Сировиною для виготовлення одягу були: коноплі, вовна, шкіра, зрідка стебла та кора рослин. Найбільш поширеним способом отримання матеріалів для одягу було ткацтво.

Подільські ткачі виготовляли не лише різні види тканин з яких шили одяг, а й ткали закінчені компоненти костюма - плахти, запаски, обгортки, пояси, намітки, хустки. Ткали також вовняну тканину з якої на фолюшах (спеціальних пристроях біля водяних млинів) збивали сукно. Більша частина виготовлених таким чином тканин використовувлася для власного вжитку, і лише зрідка при потребі їх могли продавати. В кінці Х1Х на початку ХХ ст. на півдні Поділля поширилося виготовлення тканин з бавовняних ниток фабричного виготовлення. Це полотно називали „бамбак”. Також зустрічається полотно виготовлене поєднанням конопляних, лляних та бавовняних ниток тощо.

Для виготовлення дівочих і жіночих сорочок використовували полотна виткані у 11-13 пасем і називали їх відповідно одинадцятка, дванадцятка, тринадцятка. З десятки, як правило, шили чоловічий одяг: штани та сорочки.

З вовняних ниток ткали запаски, плахти, обгортки, пояси, а також полотно для сукна і тканину для зимових чоловічих штанів (холошнів) та онуч.

Крім тканин, для виготовлення одягу, взуття і головних уборів використовували хутро та шкіру. Кожухи шили з овечої шкіри та хутра. Зі смушку (виправлена шкіра молодих ягнят) виготовляли чоловічі шапки. Як правило вони були сірого (для парубків) та чорного (для чоловіків) кольорів. З шкіри волів, коней, свиней та кіз шили постоли, черевики, чоботи. Зустрічається також взуття із лича, соломи, рогози.

Для одягу, в основному у заможних родинах, використовували мануфактурні тканини місцевого та імпортного виробництва⁷.

Більша частина зразків народного одягу, представленого у колекціях вінницьких музеїв, датується кінцем Х1Х - першою половиною ХХ ст.

Музейні колекції українського народного одягу широко використовуються у науково- дослідницькій, експозиційній та виставковій роботах⁸. Так, окремі зразки народного одягу були представлені на виставках у обласному краєзнавчому музеї: „Символіка Поділля: витоки та історична традиція” (1990-1993 рр.), „Ремесла і промисли подолян” (1994-1998 рр.), „Народний одяг подолян” (1998-2003) тощо⁹. У 1998 р. наукові працівники цього ж музею демонстрували народний костюм на площі перед музеєм під час святкуваня міжнародного дня музеїв¹⁰. Вже багато років у музеї діє театр народного костюма.

Про особливу зацікавленість українським народним одягом свідчить виставка „Подільський народний костюм”, яка відкрилася 23 лютого 2007 р. в рамках святкування 75 річниці від часу створення Вінницької області. Виставку створено спільними зусиллями Вінницького обласного краєзнавчого музею, Обласного центру народної творчості, навчально- наукової лабораторії при кафедрі етнології ІІЕП ВДПУ ім. М. Коцюбинського, колекціонерів народного мистецтва Володимира Козюка, Віктора Косаківського. В експозиції представлений народний костюм зі збірок районних музеїв, приватних збірок учасників фольклорних колективів Вінниччини. Ця виставка дає уявлення сучасникам про таке масштабне явище яким є подільський народний костюм в українському мистецтві, в історії народу, предметно показує той тонкий художній смак, що здавна притаманний подолянам.

Отже, сьогодні колекції народного одягу сформовані у музеях м. Вінниці є найповнішими зібраннями, на базі яких можна проводити науково-дослідницьку та виставкову роботу. Їх також потрібно значно ширше і повніше використовувати для виховання підростаючого покоління нашої держави.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Гальчевська Г.С. Етнографічна колекція Вінницького обласного краєзнавчого музею // Етнографія Поділля: Доповіді наук. конф. - Вінниця, 1992. - Ч. ІІ. - С. 34; 2. Вінницький обласний краєзнавчий музей. Етнографічна колекція. (комплект листівок) - Вінниця, 2003. - 9 листівок; 3. Косаківський В. А., Вовчук Т. І. Ткацтво та вишивка в с. Курава наприкінці Х1Х - першій половині ХХ ст. // Музей і Поділля: Тези доп. наук. конф., присвяченої 100-річчю від дня заснування Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. - Кам.-Под., 1990. - С. 74-76; 4. Гальчевська Л. А. Етнографічний спадок одного села в колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею // Народна культура Поділля в контексті національного виховання: Зб. наук. пр. / Ред. кол. Н. Л. Іваницька та ін. - Вінниця, 2004. - С. 314-319; 5. Косаківська Є. М. Історія формування етнографічної колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 7. Серія: Історія: Збірник наукових праць. / За заг. ред. проф. П. С. Григорчука. - Вінниця, 2004. - С. 152; 6. Косаківський В. А., Косаківська Є. М. Етнографічний музей та рукописні фонди Народознавчого центру Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського // Народна культура Поділля в контексті національного виховання: Зб. наук. пр. / Ред. кол. Н. Л. Іваницька та ін. - Вінниця, 2004. - С. 288; 7. Косаківський В. А. Одяг подолян ХІХ-ХХ століть // Народне мистецтво.— 2002.— №3-4.— С. 36; 8. Юкальчук М. І. Традиційні убори подільських українців та їх роль у весільній обрядовості (Х1Х - ХХ ст.) // Подільська старовина. - Вінниця, 1998. - С. 127 - 142. 9. Косаківська Є. М.Вказ. пр. - С.152. 10. Косаківський В. А. Вказ. пр. - С. 36-39.