Одним з важливих завдань вітчизняної історичної науки є дослідження проблем минулого національних меншин. Молдавська національна меншина України мало привертала увагу дослідників як в Україні, так і в Молдові. Цікавою та маловідомою сторінкою українсько- молдавських взаємин є історія Молдавської Автономної Республіки, що існувала у складі УРСР у міжвоєнний період. Утворення Молдавської АРСР на території лівобережного Придністров’я, де завжди переважало українське населення, зумовлювалось не інтересами місцевих молдаван, а бажанням приєднати Бессарабію до складу СРСР і поширити ідеї більшовицької революції на Балкани.

Першу спробу дослідити історіографію вказаної проблеми зробили на початку 70х рр.історики Республіки Молдови¹. Окремі аспекти історіографії соціально-економічного та політичного розвитку МАРСР розглядаються у дослідженні О. Рафальського². Актуальні проблеми утворення Автономної Республіки в сучасній історіографії досліджуються у невеликій за обсягом науковій розвідці О. Галущенко³. Однак вказані праці торкаються лише невеликого кола проблем історії Молдавської Автономної Республіки.

Автор публікації ставить за мету дати характеристику найважливіших праць вітчизняних та зарубіжних істориків, у яких досліджуються внутрішні та зовнішні передумови, а також основні етапи та наслідки утворення Автономної Республіки її соціально-економічний, політичний та етнокультурний розвиток у складі УРСР

Варто зауважити, що дослідник історії Молдавської Автономної Республіки може використати вкрай мало опублікованих документальних джерел. У різний час було видано лише два невеликі за обсягом збірники документів⁴. Найбільш цінним із них є документальне видання «Начало большого пути. Сборник документов и материалов к 40-летию образования МАССР», що був виданий у 1964 р. Книга містить понад п’ятдесят ідеологічно витриманих документи, переважно постанови та рішення вищих органів більшовицької партії, що стосувалися утворення Автономної Республіки.

Радянську історіографію вказаної проблеми започаткували у 20-30-х рр.партійні та радянські керівники УРСР та МАРСР - Г. Петровський, І. Криворуков, Н. Черлюнчакевич та ін. У їхніх виступах та публікаціях⁵ визначено основні цілі та завдання утворення Молдавської Автономної Республіки. Особливо цікавим є дослідження секретаря Одеського обкому більшовицької партії Н. Черлюнчакевича, у якому автор дає характеристику національного складу населення Придністров’я. За його даними, чисельність населення МАРСР на час її створення складала 538 151 особу. Із них молдаван -184919 осіб або лише 34,3% населення Республіки.

Окремі проблеми історії молдавського населення лівобережного Придністров’я досліджуються у працях А. Буценка, А. Хоменка та В. Дембо⁶. Національно-культурному будівництву в Автономній Республіці присвячена публікація Л. Печеної⁷. У ній дано порівняльну характеристику культурного розвитку МАРСР та Бессарабії, що перебувала у складі Румунії.

У середині 30-х рр.інтерес до вивчення історії Автономної Республіки послабився. Це зумовлювалося тим, що у 1934 р. було встановлено дипломатичні відносини між СРСР та Румунією, а приєднання Бессарабії до Радянського Союзу було тимчасово відкладено.

У 40-х рр.ХХ ст. було опубліковано кілька невеликих наукових розвідок із вказаної проблеми. Із них увагу автора привернула праця А. Дольника⁸. У ній подано характеристику соціально-економічного та політичного становища Бессарабії у складі Румунії у 19181940 рр.Проте автор акцентує увагу на зовнішньополітичних передумовах, зокрема радянсько- румунських взаєминах, що призвели до утворення МАРС р. Окремі проблеми утворення Автономної Республіки досліджуються у монографії Ф. Омельчука⁹. На увагу дослідника заслуговує її розділ «Політичні та економічні передумови утворення Молдавської АРСР», в якому глибоко характеризується соціально-економічне становище Придністров’я на початку 20-х рр.

Багато питань підготовки та утворення Автономної Республіки знайшли своє відображення у працях молдавських істориків. Зокрема у дослідженні С. Афтенюка¹⁰, що охоплює період 19171941 рр. , характеризуються політичні фактори утворення Республіки, О. Лазарєв¹¹ пов’язує утворення МАРСР із необхідністю посилення революційного руху в Бессарабії.

Найбільшу цінність із доробку істориків Молдови складає монографія А. Репіди¹². Автор вперше провів комплексне дослідження утворення Автономної Республіки, глибоко проаналізував історичні джерела, зокрема рішення Політбюро ЦК РКП(б), що були визначальними при обранні місця й форми державності молдаван України. У праці міститься ґрунтовна історіографічна довідка та критичний аналіз джерел.

Дослідженням історії Придністров’я 1917-1924 рр.активно займалася З.Іванова¹³. У її працях глибоко проаналізовано підготовчий період утворення Автономної Республіки, дано характеристику національного складу населення регіону. Так за її даними, на території Придністров’я у 1924 р. українці складали 35%, молдавани - 25%, росіяни - 16%, євреї - 8% населення. Характеризуючи джерельну базу дослідження, автор зазначає, що значна її частина загинула в період Другої світової війни, а часті адміністративні зміни, що відбувалися у Придністров’ї на початку 20-х рр. , не дають можливості зібрати об’єктивні статистичні дані.

Проблеми державного будівництва на початковому етапі існування МАРСР знайшли своє відображення у дослідженні А.Сурилова та Н.Стратулата¹⁴. У публікації С.Брисякіна та М.Ситника¹⁵ всебічно характеризуються міжнародні відносини та зовнішня політика СРСР на початку 20-х рр.та їх вплив на утворення Автономної Республіки.

Дослідження історії МАРСР значно активізувалися на початку 70-х років, напередодні святкування 50-річчя утворення Республіки. Із українських істориків цю проблему досліджував В.Лисенко¹⁶. У його працях утворення Республіки характеризується як результат «мудрої національної політики більшовицької партії», автор намагається показати її утворення як наслідок волевиявлення молдавського народу Придністров’я, якого насправді не було. Однак варто відзначити й позитивні сторони досліджень В.Лисенка. У його публікаціях вперше введено в науковий обіг значну кількість раніше невідомих джерел - документів Державних архівів України та Молдови, подано історіографічну довідку. Автор дає характеристику дискусії, що розгорнулася у керівництві більшовицької партії щодо форми та місця утворення Молдавської Автономної Республіки.

Із істориків Республіки Молдови варто відзначити також монографію Ф.Левензона¹⁷, в якій досліджується «Бессарабське питання» в радянсько-румунських взаєминах та його вплив на утворення Автономної Республіки. Окремі аспекти діяльності Рад Придністров’я в період утворення Республіки досліджуються у праці А.Романа¹⁸.

Відомий радянський історик та лінгвіст В.Шишмарьов¹⁹ у своїй праці, виданій у 1975 р. , подає грунтовну історичну довідку українсько-молдавських взаємин на Півдні України, характеризує етнічний склад населення та його вплив на формування території Автономної Республіки.

У публікаціях Я.Копанського²⁰ досліджується виникнення та діяльність Товариства бессарабців в СРСР та інших країнах світу і його вплив на політичну ситуацію в Бессарабії. Автор глибоко аналізує рішення першого та другого з’їздів Товариства бессарабців.

У радянській історіографії робились окремі спроби дослідити розвиток промисловості та сільського господарства Молдавської Автономної Республіки. Так у невеликій науковій розвідці І. Моісєєва²¹ дано характеристику створення матеріально-технічної бази сільського господарства Республіки. Значну увагу історики радянської доби приділяли питанням розвитку культури МАРСР²².

Окремі проблеми утворення Молдавської Автономної Республіки досліджують історики сомопроголошеної Придністровської Молдавської республіки. Методологічні підходи, якими вони керуються, дають підстави автору віднести іхні праці до радянської історіографії. У публікації Б. Бомешко²³ характеризуються політичні передумови утворення Автономної Республіки. Актуальні проблеми історії Республіки досліджуються у спеціальному випуску «Исторического альманаха Приднестровья»²⁴.

У жовтні 2004 р. в Тирасполі відбулася Міжнародна конференція «Приднестровская государственность: история и современность (К 80-летию образования МАССР)». У матеріалах конференції²⁵ досліджуються різноманітні аспекти утворення та діяльності Автономної Республіки. Значне місце історії Автономної Республіки відводиться у фундаментальному виданні з історії Придністровської Молдавської Республіки²⁶.

Після розпаду СРСР та утворення на його території незалежних держав виникли передумови для об’єктивного дослідження історії Молдавської Автономної Республіки.

Першими таку спробу здійснили В.Боєчко, О.Ганжа та Б.Захарчук²⁷. Їх дослідження присвячено адміністративним змінам, що відбулися у Придністров’ї в період утворення Автономної Республіки та становленню кордонів між УРСР та МАРСР, який остаточно було визначено лише у 1926 р.

Окремі аспекти міжнаціональних відносин в Автономній Республіці розглядаються у статті С.Гусєва та М.Цибенка²⁸. Монографія О. Данильченка²⁹ присвячена економічному та соціально- політичному становищу етнічних груп Півдня України на початку 20-х рр.XX ст. Значна увага в ній приділяється характеристиці молдавського населення лівобережного Придністров’я.

Найвагомішим сучасним дослідженням проблем утворення МАРСР є стаття В. Боєчка³⁰. Утворення Молдавської автономної державності автор пов’язує із зовнішньою політикою СРСР, зокрема із розв’язанням «Бессарабського питання», а тому темпи утворення Республіки постійно форсувалися. За короткий проміжок часу дане питання тричі обговорювалось на засіданнях Політбюро ЦК КП(б)У- 8,12 серпня та 4 вересня 1924 р. На думку В. Боєчка, утворення Автономної Республіки стало результатом тогочасної внутрішньої національно-державної політики більшовицької партії, результатом якої стало оформлення в середині 20-х рр.цілої низки автономних республік, національних округів та автономних областей. Зовнішньополітичний чинник став визначальним у створенні МАРСР, законодавчому оформленні її державного статусу. Водночас гостра потреба розширення території Автономної Республіки до меж, які охоплювали усе Лівобережжя Дністра, зумовило об’єднання його частини з українською територією. За цих обставин більшість у новоутвореній Молдавській АРСР становили не молдавани, а українці. Однак молдавське населення лівобережжя Дністра дістало змогу мати свою автономну державність.

Монографія Л. Якубової³¹ присвячена дослідженню соціально-економічних процесів у середовищі національних меншостей УРСР в 20-30 рр.ХХ ст. Окреме місце у праці посідає характеристика соціальних трансформацій у середовищі молдавської національної меншини України в умовах втілення більшовицької програми соціальної реконструкції.

На увагу дослідника вказаної проблеми заслуговує змістовна публікація Т. Кияка³². Автор подає широку історичну ретроспективу українсько-молдавських взаємин з найдавніших часів до сьогодення. Значну увагу автор приділяє подіям українсько-молдавських відносин періоду утворення та існування МАРСР 1924-1940 рр.У науковій розвідці подано динаміку чисельності молдавського населення Автономної Республіки, досліджено взаємовпливи обох етносів у місцях їх спільного проживання.

Окремі соціально-політичні проблеми історії молдаван Півдня України знайшли своє відображення у дисертаційних дослідженнях В.Орляндського та О.Воронка³³. Вказані автори в нових геополітичних реаліях критично оцінюють національну політику більшовицької партії в 20х рр.Виникнення МАРСР вони пов’язують із намаганням якомога швидше приєднати Бессарабію до СРС р.

Історії україно-молдавських взаємин була присвячена Міжнародна науково-практична конференція, що відбулася в Одесі у 2003 р. У матеріалах конференції³⁴ значна увага приділяється міжнаціональним відносинам в МАРСР, зокрема у сфері освіти та культури.

Підсумовуючи викладений у публікації матеріал, зауважимо, що багато проблем історії МАРСР були предметом досліджень істориків як України, так і Молдови. Однак в оцінці подій радянська історіографія не була об’єктивною. Історики радянської доби не мали можливості використовувати значну кількість документальних джерел, що проливали світло на справжні причини утворення Автономної Республіки. У працях 20-80-х рр.зовсім не відображено головних епізодів боротьби у керівництві більшовицької партії з питання утворення Республіки. Радянська історіографія свідомо завищувала чисельність молдаван лівобережного Придністров’я. Загальна орієнтація радянської історичної науки на висвітлення лише позитивних фактів післяжовтневої історії спричинила замовчування багатьох суперечливих питань, що мали місце в період утворення та існування МАРС р.

Лише на початку 90-х рр.ХХ ст. виникли передумови для об’єктивного дослідження історії Молдавської Автономної Республіки. Проте сучасні дослідники основну увагу звертають на вивчення внутрішніх та зовнішніх передумов утворення Республіки. Багато важливих проблем соціально-економічного, політичного та етнокультурного розвитку МАРСР і досі залишаються поза увагою дослідників.

Характеристика сучасної історіографії Республіки Молдови із визначеної автором проблеми може стати предметом наступних публікацій.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Мохов Н., Ролкер Б., Царанов В. История, археология, этнография Молдавской ССР.: Указатель советской литературы 1918 - 1968. - Кишинев, 1973; 2.Рафальський О.О. Національні меншини України у XX ст. Історіографічний нарис. - К., 2000; 3. Галущенко О. О. Актуальные проблемы образования МАССР в современной историографии //Ежегодный исторический альманах Приднестровья. - 2003. - № 6. - С.72-78; Начало большого пути: Сборник документов и материалов к 40-летию образования МАССР и создания Коммунистической партии Молдавии.- Кишинев, 1964; Бессарабский вопрос и образование Приднестровской Молдавской Республики. Сборник официальных документов. - Тирасполь, 1993; Петровський Г.І. Радянська Молдавія в боротьбі за соціалізм. - Харків, 1932; Криворуков І. На рубежі загарбаної землі. Дні боротьби за радянську Бессарабію. - Харків,1933; Черлюнчакевич Н. Национальный состав Советской Украины.- Харьков, 1925; 6.Буценко А. І. Радянське будівництво серед національних меншин УС рр. - Харків, 1928; Хоменко А. Національний склад людності УС рр. - Харків, 1929; Дембо В.Республіка без столиці. - Харків, 1930; 7. Печена Л. Два табори - дві політики. Національно-культурне будівництво в АМСРР та становище в окупованій Бессарабії. - Тирасполь,1931; 8. Дольник А. Бессарабия под властью румынских бояр (1918-1940 гг.). - М., 1945; 9. Омельчук Ф.С. Развитие социалистической культуры Молдавской АСС р. - Кишинев, 1950; 10. Афтенюк С.Я. Ленинская национальная политика Коммунистической партии и образование советской госудаственности молдавского народа.- Кишинев, 1971; Лазарев А.М. Год 1940 - продолжение социалистической революции в Бессарабии. - Кишинев, 1985; 12. Репида А.В. Образование Молдавской АСС р. - Кишинев, 1974; 13. Иванова З.М. Левобережные районы Молдавии в 1918 - 1924 гг. Исторический очерк .- Кишинев, 1979. ЇЇ ж. Культурное строительство в левобережной Молдавии в первые годы Советской власти(1918-1924 гг.) - Кишинев, 1984; 14. Сурилов А. Стратулат Н. О национально-государственном самоопределении молдавского народа. - Кишинев, 1967; 15. Брысякин С., Сытник М. Торжество исторической справедливости. 1918 и 1940 годы в судьбах молдавского народа. - Кишинев, 1969; 16. Лисенко В.Г.Шляхом братерського єднання(До 50-річчя утворення Молдавської РСР)-К.,1974; Його ж. Утворення і розвиток МАРСР у складі УРСР(1920-1940 рр. )//Український історичний журнал.- 1974.-№9.-С.46-54; 17. Левензон Ф.Молдавская советская государственность и бессарабский вопрос.- Кишинев, 1974; 18. Роман А.Власть трудящихся. Советы Молдавии в 1917-1941 гг.- Кишинев, 1985; 19. Шишмарев В.Ф. Романские поселения на Юге России .- Ленинград,1975; 20. Копанский Я.М. Интернациональная солидарность с борьбой трудящихся Бессарабии за воссоединение с Советской Родиной (1918-1940гг.) - Кишинев, 1975; Його ж. Общество бессарабцев в СССР и союзы бессарабских эмигрантов(1924-1940). - Кишинев, 1978; 21. Моисеев И. К. Вклад рабочего класса в развитие материально-технической базы коллективных хозяйств Молдавской АССР(1933-1937 гг.) // Известия АН МСС р. - 1977.- №.2. - С.31-42; 22.Шемяков В. М. Культурная революция в Советской Молдавии (1924-1940). - Кишинев, 1969; Брысякин С.К. Культура Бессарабии 1918-1940 гг.-Кишинев,1978; Строительство социалистической культуры в Молдавии 1917-1960 гг.-Кишинев,1982; 23.Бомешко Б.Г. Образование Молдавской АСС р. - Тирасполь,1996; 24.Ежегодный исторический альманах Приднестровья.- Тирасполь, 1998. - №2; 25.Приднестровская государственность: история и современность (К 80-летию образования МАССР) - Тирасполь, 2004; 26. История Приднестровской Молдавской Республики. В 2-х т. - Тирасполь, 1996. - Т.1; 27. Боєчко В.Д., Ганжа О.І., Захарчук Б.І. Формування державних кордонів України (1917-1940 рр. ) - К.,1991; 28. Гусєв С.О., Цибенко М.М. З досвіду розв’язання національного питання на Півдні України (1920-1930 рр. ) // Український історичний журнал.- 1992.- № 2.- С.45-57; 29. Данильченко О.П.Етнічні групи Півдня України: економічне та соціально-політичне становище на початку 20-х рр.ХХ ст. К., 1993; 30. Боєчко В.Д.Утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки і «Бессарабське питання» // Проблеми історії України: факти, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. - К., 1994. - Вип.3. - С.25-32; 31. Якубова Л. Етнічні меншини УСРР у I половині 20-х рр.ХХ ст .- К. ,2000; 32. Кияк Т. Молдово-румуно-українські взаємини // Україна дипломатична. Вип.2. - Київ, 2002. - С.519-557; 33.Орляндский В.С. Национальные меншины Юга Украины в 20-е годы: социально-политические аспекты проблемы // Дис. канд. ист. наук.-К., 1992; Воронко О.Г. Розвиток етнодемографічних процесів і формування соціальної структури суспільства в Україні 20-х рр.ХХ ст. // Дис. канд. іст. наук - Чернігів, 1998.