Сергій Данилюк
(Черкаси)

Статтю присвячено виявленню й опису особливостей використання графічних засобів у текстах електронної пошти. Актуальність цієї статті обумовлюється глобальним поширенням електронної пошти як сучасного засобу масової комунікації.

Оскільки при використанні в Інтернет-комунікації електронного каналу спілкування в користувачів мережі Інтернет виникають труднощі при передаванні інтонації, міміки, жестів тощо (тобто тих засобів, що передають емоційний компонент), то в електронних текстах, за допомогою яких відбувається така комунікація, для зняття цих труднощів використовуються графічні засоби [7, с.212]. Під графічними засобами, поділяючи думку

О.М.Мороховського [10, с.61], розуміємо сукупність способів зовнішньої організації тексту. Г рафічні засоби беруть участь в організації семантичної структури тексту, забезпечуючи його експресивність і прагматичну заданість. Вирішальний вплив на використання графіки справила реклама, одним з основних компонентів успіху якої є вірне зорове представлення інформації [6, с. 130-131].

На сьогодні дослідники тексту як однієї зі складових комунікативного процесу не обмежуються аналізом лише вербальної складової цього феномену, а звертають велику увагу на текст як семіотично ускладнену структуру. Зростання ролі візуальної інформації взагалі та комп’ютерної графіки зокрема особливо актуалізували зацікавленість проблемою паралінгвістичного оформлення тексту. Електронне середовище розширює можливості для функціонування різних семіотичних систем у цілісному просторі тексту. Тексти електронної пошти також характеризуються наявністю і функціональним навантаженням різноманітних невербальних елементів, що допомагають вираженню основних ідей листа. Метою організації тексту з використанням паралінгвістичних засобів є не лише привернення уваги читача до найважливіших, на думку адресанта, текстових фрагментів, але й організація найоптимальнішого режиму сприйняття листа загалом, допомога адресатові при осмисленні листа.

Перші дослідження невербальних засобів комунікації стосувалися функціонування паралінгвістичних компонентів в усному мовленні. Однак останнім часом увагу дослідників дедалі більше привертає увагу не лише паралінгвістика усного тексту, а й графічна семантика писемного тексту, що пояснюється насамперед „стрімким зростанням візуальної інформації у сучасній комунікації” [1, с.5]. Тому зараз активно розробляється проблема інструментарію невербальних засобів писемних текстів. Це й створило, передовсім, основу для виникнення нової характеристики тексту з позиції наявності у ньому несловесних елементів - креолізованості.

Креолізовані тексти - це тексти, фактура яких складається з двох частин: вербальної та невербальної (що належить до інших знакових систем, ніж природна мова) [9, с.180]. Цілком очевидно, що текст, реалізований у віртуальній формі, не має можливості вдаватися винятково до засобів, що традиційно виділяються (фотографія, малюнок, таблиця, схема, шрифт, кольори, друкарські знаки тощо), тому змушений виробляти свої власні, специфічні засоби й максимально повно використовувати їхні образотворчі властивості [8, с.74]. Так, наприклад, в одному з листів електронної пошти спостерігається наявність додатку - фотографії, що допомагає адресату максимально наблизитись до головної ідеї листа, краще зрозуміти його автора.

Якщо у традиційній інтерпретації писемних креолізованих текстів невербальний компонент розуміється як винятково графічний, тобто іконічний компонент тексту може бути представлений ілюстраціями, символічними зображеннями, то з появою текстів особливого типу, а саме електронних, виникає необхідність розширити межі змісту поняття „невербальний компонент тексту” у зв’язку із залученням до цього поняття не лише графічних, а й аудіальних і динамічних компонентів (мультиплікаційних, музичних, мовних фрагментів) віртуального тексту, що також правомірно віднести до числа показників креолізованості [3, с.11].

Паралінгвістичні засоби оформлення електронного тексту можуть мати таку класифікацію:

1) іконічні (графічні): фотографії, малюнки, таблиці, формули, символи.

2) аудіальні (звукові): музичні, мовні фрагменти.

3) мультимедійні (інтеграція графіки, звуку, динаміки) [5, с.165].

Є підстави стверджувати, що у віртуальному тексті поняття невербального засобу розширюється та набуває нових змістових компонентів. До завдань, які повинні виконувати невербальні компоненти (залучення уваги, утримання уваги, організація спілкування), долучаються додаткові, специфічні для електронного тексту, а саме: організація особливого типу спілкування - віртуального, опосередкованого, отримання зворотної реакції, формування умов, сприятливих для здійснення інформаційного впливу та комунікації. Очевидно, що всі засоби, які використовуються для створення електронного листа, безпосередньо або опосередковано виявляють спрямованість на досягнення цієї мети.

Використання паралінгвістичних засобів дозволяє збільшити число каналів сприйняття, за якими інформація передається адресатові, що сприяє ефективнішому її засвоєнню. Адресатові не лише надається якась додаткова інформація, а відбувається ефективніше залучення суб’єкта сприйняття інформації до індивідуально-авторської картини світу, до його комунікативного простору, до системи авторського мислення та, відповідно, до системи тексту, який сприймається. При цьому адресант зберігає функцію контролю за процесом декодування інформації, розставляючи акценти таким чином, щоб спрямувати сприйняття та розуміння тексту адресатом у задуманому напрямку.

В одному із листів адресант додає до тексту фотографію та музичний фрагмент. Це створює можливості для підвищення емоційного навантаження пропонованого матеріалу та збільшує число каналів сприйняття. Запропонований текст, графічне зображення та музичний фрагмент сприймаються адресатом як цілісна структура без виділення з неї окремих елементів. Зв’язок таких елементів забезпечує глибше й повніше розуміння інформації, і тим самим сприяє досягненню адресатом комунікативної мети.

Графічна інформація необхідна для адекватної передачі емоційного сегменту повідомлення. Під час писемної комунікації втрачається інтонація, міміка та жести, адресант не деталізує описи, які властиві звичайному писемному мовленню. Тому роль компенсаторних механізмів, які зумовлюють розуміння та економію зусиль адресата, виконують „смайлики” - графічні символи, які утворюються в текстовому режимі на звичайній клавіатурі [2, с.58-59].

„Смайлики” визначаються як своєрідне співвіднесення почуттів та графічних знаків на моніторі. Їх можна вставляти у повідомлення та в деякі чати ICQ. Вони значно допомагають краще передати емоції, тому їх також називають емотиконами. Існують цілі списки таких „смайликів”, які відображають різноманітні відтінки переживань. Символи такого роду відображають емоції, які відчуває користувач, щоб компенсувати недолік емоційної насиченості спілкування, що передаються невербально. Це говорить про реалоцентризм віртуального спілкування, тобто про тенденцію відшкодовувати витрати віртуального спілкування [4, с.73]. Зазвичай, емотикони йдуть за реченнями або знаками пунктуації. Емотикони підказують адресату листа, що адресант, виділяючи це слово чи речення, хоче зробити ремарку.

Похідними від звичних нам „смайликів” стали „японські смайлики”. Вони відображають емоції на обличчі людини і допомагають краще зрозуміти повідомлення. Сьогодні їхнє використання стало своєрідним мистецтвом. Це закодована мова, якою можна написати повідомлення без жодного слова. Японські смайлики з’явилися зовсім нещодавно, але прогресують з небаченою швидкістю, їх почали інтенсивно використовувати далеко за межами їхньої історичної батьківщини. Загалом, вони є дублерами у передачі різноманітних емоцій. Існують, навіть, цілі списки „японських смайликів”.

На нашу думку, велику кількість „смайликів” може використовувати лише той адресант, який сам досить непогано володіє ними та впевнений у тому, що адресат розуміє їх. Це двобічний процес, в якому мають брати участь двоє Інтернет-співрозмовників, кожен з яких має розуміти так звану кодовану мову - мову „смайликів”.

До інших графічних засобів належить також виокремлення певних слів, речень та частин тексту за допомогою зміни шрифту або написання їх великими літерами. Наприклад, в одному з листів електронної пошти ми спостерігаємо таке явище: адресант виділяє частину речення, написавши її лише великими літерами і має на меті акцентування уваги отримувача саме на цій частині речення:

Виділяють ще один спосіб передавання мовного змісту - смислова важливість інформації підкреслюється повторенням однієї і тієї самої графеми. Це так званий „іконічний принцип”, сутність якого полягає в тому, що чим більше місця у свідомості адресанта займає інформація, тим більше зорового простору має займати ця сама інформація [6, с.9]. Відповідно, якщо ця інформація займає графічно більше простору, на неї звертається більше уваги: COOOOOOOOOOOOL!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! (14), WHAAAAAAAT? (15).

Як підсумок зауважимо, що в текстах електронної пошти, поряд із вербальними засобами комунікації, дедалі більшого поширення набувають і графічні засоби, які відіграють важливу роль під час використання сучасних електронних засобів масової комунікації. Серед подальших перспектив нашого дослідження вбачається необхідність виявлення й опису особливостей використання графічних засобів у текстах інших Інтернет- сервісів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов) / Е. Е. Анисимова. - М. : Издательский центр „Академия”, 2003. - 128 с.

2. Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику / А. Н. Баранов. - М. : Эдиториал УРСС, 2001.360 с.

3. Бодик О. П. Проблема дискурсу в сучасній лінгвістиці / О. П. Бодик // Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції [Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики], (Горлівка, 19-21 травня 2005 р.) : Т. 1.- Горлівка : ГДПІІМ, 2005.- С. 9-12.

4. Боярова К. Лінгвістичні особливості віртуальної комунікації людей / К. Боярова // Збірка статей VIII Міжнародної конференції [Семантика мови і тексту], (Івано-Франківськ, 5-7 жовтня 2003 р.).- Івано-Франківськ : Плай, 2003.- С. 70-74.

5. Короленко И. С. Виртуальный дискурс всемирной сети в процессе глобализации / И. С. Короленко // Сборник научных докладов X Международной конференции по функциональной лингвистике [Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации], (Ялта, 14-16 июня 2003 г.).- Ялта : ТНУ, 2003.- С. 165-166.

6. Луканина М. В. Газетный текст через призму теории коммуникации / М. В. Луканина // Вестник Московского университета : сб. научн. трудов. Серия 19 : Лингвистика и межкультурная коммуникация.- 2003.- №2.- С. 123-133.

7. Лукашенко Н. Г. Засоби графіки у комп’ютерному дизайні текстів Інтернет-форумів / Н.Г.Лукашенко // Проблеми семантики слова, речення та тексту : зб. наук. праць.- К. : Видавн. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2003.- Вип. 9.- С. 212-218.

8. Пікчер А. І., Терещева Н. С. Специфіка англомовного комп’ютерного дискурсу / А. І. Пікчер,

Н.С. Терещева // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць.- К. : Логос, 1999.-Вип. 7.- С. 69-74.

9. Сорокин Ю. А. Креолизованные тексты и их коммуникативная функция / Ю. А. Сорокин // Оптимизация речевого воздействия : сб. научн. трудов.- М. : Наука, 1990.- С. 180-186.

10. Стилистика английского языка [А. Н. Мороховский, О. П. Воробьева, Н. И. Лихошерст,

З.Н.Тимошенко].- К. : Вища школа, 1991.- 272 с.