Марина Балко
(Донецьк)

Цілісним (синтаксично зв’язаним) словосполученням, як і синтаксично вільним, притаманні ті чи інші граматичні значення, проте особливості вираження останніх мають значну специфіку, порівняно з синтаксично вільними сполуками. Г оловна відмінність між характером вираження граматичних категорій у синтаксично вільних та синтаксично зв’язаних словосполученнях полягає у тому, що більшість з останніх зберігають свою специфіку як цілісних одиниць не у всіх граматичних формах (відзначаються усіченою парадигмою).

Мета роботи - проаналізувати особливості вираження граматичної категорії числа в цілісних словосполученнях з іменним першим конституентом. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань: 1) охарактеризувати граматичну категорію числа; 2) розглянути особливості вираження категорії числа у синтаксично зв’язаних словосполученнях.

Граматична категорія числа кваліфікується дослідниками як формозмінна категорія, яка визначається опозицією двох грамем - форм однини та форм множини [2, с.186].

При дослідженні синтаксично вільних словосполучень вчені (див. праці М.М. Прокоповича, Г.М. Удовиченка, Н.Ю. Шведової та ін.) зауважують, що цим одиницям синтаксичного рівня притаманна система формозміни, „цілком визначена системою форм стрижневого слова” [3, с.81]. Ті чи інші зміни форми вільного словосполучення збігаються або із словозміною стрижневого слова, або обох його компонентів, формальними показниками системи формозміни синтаксично вільних словосполучень є ті чи інші форманти стрижневих компонентів: незакінчена історія - незакінчені історії, залізний стіл - залізні столи, висока вежа - високі вежі тощо. Отже, синтаксично вільні словосполучення характеризуються легкою формозміною за числами і відзначаються повною парадигмою числа.

При розгляді цілісних словосполучень, на наш погляд, не можна говорити просто про систему числових форм, а слід наголошувати саме на особливостях вираження категорії числа, оскільки зв’язані сполуки часто характеризуються усіченням парадигми числа (вживаються лише в одній числовій формі) або взагалі не мають категорії числа, що спричинено їх функціональною або семантичною специфікою.

Видається правомірним розподілити всі цілісні сполуки на три групи щодо особливостей вираження в них граматичної категорії числа: 1) словосполучення, які характеризуються повною парадигмою числа; 2) словосполучення, які відзначаються усіченням числової парадигми; 3) словосполучення, в яких граматичне значення числа має зовнішній характер вираження.

Повною парадигмою числа характеризуються такі цілісні словосполуки:

1) утворення, в яких один з компонентів є назвою родового поняття, а інший - видового: вродлива дівчина - вродливі дівчата, маленьке село - маленькі села, корисна річ - корисні речі, видатна подія - видатні події, цікава книга - цікаві книги і под. У контексті такі словосполучення часто можуть бути замінені тавтологічними конструкціями у іншій числовій формі без суттєвої зміни семантики всього речення (це зумовлено, на нашу думку, надзвичайно широкою семантикою іменникового конституента). Пор.: А тут при цій тактиці наших сонцеїстів, мені здається, такі способи ...річ небезпечна (В. Винниченко) - А тут при цій тактиці наших сонцеїстів, мені здається, такі способи

- небезпечні речі; Він ішов, як ідуть бідні люди.ішов, все одно - на життя чи на

смерть (О. Кобилянська) - Він ішов, як іде бідна людина.ішов, все одно - на життя чи на смерть і под.;

2) конструкції із значенням вибірковості, в яких перший конституент виражений прикметником (кращий з нас - кращі з нас, наймолодший з групи - наймолодші з групи, вірніший з друзів - вірніші з друзів і под.). Такі сполуки мають повну парадигму числа, характер цілісності при цьому не втрачається, уживання форм однини або множини зумовлюється лише комунікативними потребами конкретного речення (необхідністю вказівки на одного чи кількох виконавців або об’єктів дії). Пор.: „Ломаки” зникли один за одним, тільки найгірший з них стояв, розглядався, не знав, що робити з собою (М. Яцків); Найкращих з них, переможців, можна б викликати на спеціальну телепередачу читців-декламаторів (Літературна Україна. - 1998. - 22 січня).

3) кількісно-іменні сполуки, в яких перший конституент виражений числівниками тисяча, мільйон, трильйон, мільярд і под., а також іменниками із кількісним значенням типу десяток, сотня, чверть, половина, склянка, шмат тощо (тисяча гривень, мільйон мешканців, десяток книжок і под.). Лічильні іменники десяток, дюжина, пара та іменникові еквіваленти дробових числівників половина, третина тощо, як і іменники типу група, натовп, кусень, мають повну парадигму числа, формальним показником числового граматичного значення у таких цілісних словосполученнях є флексія граматично стрижневого компонента. Числівники тисяча, мільйон, трильйон, мільярд і под. також мають повну парадигму числа, проте при вживанні їх у формі множини спостерігається трансформація семантики числівника, а отже, і всієї синтаксично зв’язаної конструкції: вони починають виражати не точні числові поняття, а функціонувати як узагальнені назви понять великої кількості (у межах тисяч, мільйонів, мільярдів тощо), пор.: Чоло в старого з жовтої розлуки, Мільйони зморщок пов ’ялили вид (І. Драч); Уявляти собі мільйони сучасників, заніміло заслуханих віршами Кордуна або Григоріва, значить просто збиткуватись з їхнього слова (Літературна Україна. - 1998. - 22 січня). Д.Х. Баранник вважає, що у таких випадках числівники тисяча, мільйон, мільярд і под. переходять у розряд лічильних іменників [1, с.18-19], на користь чого свідчить також можливість наявності поряд із цими лексемами узгоджуваних з ними слів-означень (довгі тисячі літ, загадкові мільярди зірок). Коли необхідно охарактеризувати точну кількість тисяч, мільйонів, мільярдів тощо при числівнику, як правило, вживається ще один кількісний числівник на позначення тієї кількості, яку треба назвати, пор.: Уряд Віктора Януковича на 2004 рік відчутно підвищив розміри державної матеріальної допомоги, передбачивши для цього в бюджеті близько двох мільярдів гривень (Донеччина. - 2004. - 12 лютого).

4) словосполучення, в яких головне слово своїм значенням відповідає члену речення, а залежне розкриває це значення (цими днями, останніми тижнями, осіннього вечора, у кінці села, минулої доби і под.). Пор.: Хлопці, коли він так одіяло любить, то дайте йому його цієї ночі, бо будете всі паритись через нього (М. Яцків); У старі часи все було просто і ясно (Літературна Україна. - 1999. - 3 червня).

5) словосполучення, утворені поєднанням форм типу з обличчям, з носом з прикметниками або дієприкметниками (з цікавим обличчям, з великою головою, з міцними руками, з чорними очима тощо). Пор.: Він [півень] і справді був маленький - не півень, а курча - трохи продовгуватий тулубом, з червоними грудьми, чорними крилами і довгим хвостом, що вилискував усіма кольорами райдуги, в якій переважала синя барва (Ю. Мушкетик). У словосполученнях такого типу вибір форм однини чи множини зумовлено фактами об’єктивної дійсності, тобто необхідністю позначити одиничні чи парні явища або охарактеризувати одного чи кількох носіїв ознаки (пор.: хлопець з міцними руками - хлопець з міцним станом; чоловік з широкою спиною - чоловіки з широкими спинами; жінка з красивим обличчям - жінки з красивими обличчями і под.). Проте навіть коли іменник у складі такого словосполучення позначає парні об’єкти, він може бути вжитий у формі однини (при характеристиці істот це спостерігається у тих випадках, коли людина або тварина має певні фізичні вади або коли треба наголосити на тих чи інших ознаках одного з парних предметів). У таких випадках атрибутивний конституент часто виражається займенниково-прикметниковим числівником один, пор.: дідусь з покаліченою на війні ногою, чоловік з однією рукою і под.

Часткове усічення парадигми числа в цілісних словосполученнях може бути зумовлене або функціональними особливостями, або функціональними та семантичними ознаками одночасно.

До синтаксично зв’язаних словосполучень, усічення парадигми числа яких зумовлене функціональними чинниками, можна віднести:

1) конструкції, утворені поєднанням форм типу росту, віку, вдачі, темпераменту, професії тощо з прикметниками або дієприкметниками (низького зросту, поважного віку, шахтарської професії, веселої вдачі і под). Пор.: А починалася ця блискуча кар’єра з того, що молодий тенор з України, володар голосу виняткової краси, вперше заспівав перед царівною українську народну пісню.(Літературна Україна. - 1998. - 14 травня). Специфіка цілісних словосполучень аналізованого типу полягає у тому, що незалежно від кількості осіб або предметів, які характеризують ці структури, вони функціонують лише у формі того чи іншого числа (тобто тільки у формі однини або тільки у формі множини). Пор.: дівчина двадцяти років - дівчата двадцяти років, хлопець високого зросту - хлопці високого зросту, людина непевного віку - люди непевного віку і под.

2) конструкції, утворені поєднанням форм типу голосом, ходою, поглядом тощо з прикметниками або дієприкметниками (невеселим голосом, маленькими кроками). Як правило, словосполучення такого типу характеризують як одну особу, так і декілька осіб, маючи одну числову форму (тільки форму однини або тільки форму множини), пор.: Василина заснула важким, міцним сном, неначе вмерла (І. Нечуй-Левицький) - В курені люди вже давно спали міцним робітницьким сном, а Василина ще довго сиділа з Василем коло багаття, під зеленим дубом (І. Нечуй-Левицький).

Нерідко разом з функціональними причинами на особливості вираження граматичної категорії числа у цілісних конструкціях впливають і семантичні чинники. Загальна семантика того чи іншого типу синтаксично зв’язаних словосполучень може створювати необхідність вживання цілісної конструкції у формі однини чи множини. До цілісних словосполучень, в яких усічення парадигми числа зумовлене не тільки функціональними, але й семантичними факторами, належать такі конструкції:

1) словосполучення із значенням вибірковості, в яких перший конституент виражений співвідносно якісним займенником, порядковим числівником або числівником один у значенні „якийсь” (котрий з вас, жодна з дівчат, п’ятий з пацієнтів, десятий з нас, один з групи і под.). Теоретично такі словосполучення можуть мати форми множини (пор., якісь з студентів, десяті з нас, одні з них), проте конструкції, в яких перший конституент мав би форму множини нами не зафіксовано. Функціональне усічення парадигми числа у словосполученнях розглядуваного типу, на наш погляд, пояснюється семантикою одиничності, яка відзначає словосполучення із значенням вибірковості. Пор.: Котрийсь із ґаздів каже: „Якось воно буде” (Б. Лепкий);

2) метафоричні й перифрастичні словосполучення (море сліз, шквал звинувачень, джерело знань (=книга) і под.). Характер вираження у таких конструкціях граматичної категорії числа залежить від природи самого образу, який вони виражають. Метафоричні утворення з квантитативним значенням практично завжди характеризуються повною парадигмою числа (вагон інформації - вагони інформації, ескадрон думок - ескадрони думок, потік доказів - потоки доказів і под.). Інколи метафоричні словосполучення з квалітативним значенням також можуть мати повну парадигму числа (шлях пошуків - шляхи пошуків, сурма горя - сурми горя), проте частіше квантитативні метафоричні утворення характеризуються усіченою парадигмою числа (тобто вживаються лише у формі однини чи лише у формі множини), пор.: В покою упоювала свіжість молоденького тихого життя (М. Яцків); Вони летіли, мчали, паленіли, В солончаках століть згубили сите тіло (І. Драч). Усічення парадигми числа у таких словосполученнях, на наш погляд, зумовлене характером образу, надзвичайно високим ступенем злиття компонентів сполуки (конституент конструкції, який має форму генітива і є носієм основного семантичного навантаження всього словосполучення, може бути метафорично переосмисленим лише у сполученні з тим чи іншим словом у певній числовій формі); утворення метафоричних словосполучень у формі іншого числа не можливе, пор.: павутина обману - *павутини обману, ярмарок життя - * ярмарки життя, голос серця - * голоси серця, вогонь битви - *вогні битви і под.

3) сполучення співвідносно предметних займенників що, хто або похідних від них слів з прикметниками (дієприкметниками): хтось знайомий, дехто непевний, щось цікаве, дещо незрозуміле і под. Виразником граматичного значення числа у таких конструкціях виступає формально залежний атрибут, оскільки займенники що, хто та похідні від них лексеми не мають морфологічної категорії числа, пор.: Попереду плутався в полах високий піп, за ним смотритель, ще якісь люди; позаду - чорні солдати, між ними щось біле (М. Коцюбинський); Правда, в ньому є трохи чогось загальнолюдського? (В. Поліщук). Словосполучення із першим конституентом - займенником що та похідними від нього не мають протиставлення за числом і завжди виражають значення одиничності [3, с.537], проте утворення із першим конституентом - займенником хто або похідними від нього лексемами іноді можуть мати протиставлення за числом, пор.: хтось незнайомий підійшов до мене і спитав дороги - дехто такі незнайомі зібралися сьогодні тут.

Цілісні словосполучення, що характеризуються повним усіченням парадигми числа, складають конструкції, в яких першим конституентом виступають кількісні, неозначено-кількісні, збірні числівники. До таких утворень належать: а) кількісно-іменні сполуки (шість аркушів, кілька претендентів, мало хліба, п’ятнадцятеро учнів і под.);

б) сполуки із значенням вибірковості (п’ять з них, десятеро з класу, декілька з нас і под.). Відсутність у таких словосполучень категорії числа зумовлена особливостями частиномовної приналежності першого конституента, який і є носієм основного граматичного значення всієї цілісної сполуки. У кількісно-іменних словосполученнях другий конституент - іменник - має форму множини, оскільки позначає більше, ніж один предмет або явище дійсності (два зошити, сто сорок дев’ять абітурієнтів), винятки становлять лише словосполучення типу мало каші, багато часу. У словосполученнях із значенням вибірковості третій конституент теж або має форму множини, або позначає сукупність однорідних предметів чи явищ дійсності (п’ятеро з нас, троє з хлопців, шестеро з групи).

Цілісні словосполучення, які мають зовнішній характер вираження граматичної категорії числа, залучають до свого складу такі типи конструкцій:

1) словосполучення із значенням сумісності (мати з сусідкою, ми з вчителем, вони з нами тощо). Перший та третій конституенти таких словосполучень можуть позначати як одну, так і декілька осіб (тобто мати форму як однини, так і множини), проте вся синтаксично зв’язана конструкція завжди характеризується значенням множинності, оскільки виконавцями дії або носіями стану є як мінімум дві особи. Формальним виразником граматичного значення множини таких утворень виступає флексія множини дієслова-присудка. Пор.: І все одно, хоч Асик з мамою і виселили цього Коську з бабусею на горище, а я так і не збагнув, чому ж вони „дикуни” (Ю. Збанацький); Макс раптово хижо, м ’яко підступає на кілька кроків уперед і витягує до Сузанни лице: - хутко ми полетимо з тобою на Гімалаї. Чуєш? (В. Винниченко).

2) словосполучення із значенням вибірковості, в яких першим конституентом виступають співвідносно предметні займенники що, хто та похідні від них лексеми (хто з присутніх, будь-хто з групи, щось з написаного, дещо з товарів і под.). Такі словосполучення завжди мають семантику одиничності, граматичне значення однини виражається флексією присудка, пор.: Хто з людей не чулий до світла й добра? (В. Шевчук); Дехто з гурту став реготатися (М. Яцків).

При висвітленні питання особливостей вираження категорії числа у цілісних словосполученнях окремо треба зупинитися на конструкціях типу стежка від села до міста, поїздка з Києва до Полтави, хлопець з букетом у руках, зупинитися у селі поблизу Миколаєва, і под. Іменникові конституенти, як і будь-які інші слова цієї частини мови, характеризуються категорією числа, проте у складі синтаксично зв’язаної конструкції ця категорія зазнає трансформації. На нашу думку, словосполучення такого типу слід розглядати, виходячи з їх функціональних особливостей. Такі синтаксичні одиниці в реченнєвій структурі мають означальну або обставинну функцію, подібну до функціонування порівняльно-уподібнювальних прислівників (пор., кава по-варшавськи, макарони по-флотськи, летіти стрілою, вити вовком і под.). Більшість порівняльно- уподібнювальних прислівників являють собою застиглі відмінкові форми іменників або прикметників (соколом, ластівкою, по-осінньому, по-російськи тощо), іменна флексія у таких випадках не сигналізує про граматичну категорію числа, перетворившись на прислівниковий суфікс. Так само можна характеризувати і цілісні словосполучення, утворені на базі співвідносних прийменників: флексії іменних конституентів не є виразниками іменних граматичних категорій; такі конструкції являють собою застиглі форми і в реченні функціонально наслідують порівняльно-уподібнювальні прислівники, пор.: Груболицьому фюрерові з другоїроти.зсунувся козирок шапки на самий ніс,...з губи зробилася довга каблучка від вуха до вуха (М. Яцків); З ’являючись сим разом тут, в оцім селі під горою Чабаницею, просили про дозвіл задержатися з тиждень (О. Кобилянська). Повна відсутність граматичного навантаження флексій іменних конституентів таких конструкції підтверджується також можливістю трансформації окремих сполук у конструкції типу переліт з Києва у Донецьк - переліт Київ — Донецьк, період з травня до липня - період травень — липень і под.

Отже, цілісні словосполучення, становлячи синтаксичні одиниці, як правило, характеризуються наявністю граматичної категорії числа, проте у переважній більшості випадків вони відзначаються усіченням (частковим або повним) числової парадигми, що зумовлено функціональними або семантичними особливостями тих чи інших синтаксично зв’язаних сполук.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баранник Д.Х. Морфологічні особливості числівників / Баранник Д.Х // Українська мова і література в школі. - 1966. - № 6. - С. 15-19.

2. Никитевич В.М. Грамматические категории в современном русском языке./ Никитевич В.М. - М. : Гос. учебно-педаг. изд-во Мин. просвещения РСФСР, 1963. - 246 с.

3. Русская грамматика в 2-х томах: Т.2. Синтаксис. - М. : Наука, 1980. - 709 с.