Костянтин Мізін
(Київ)

Ця стаття є продовженням зіставного вивчення концептополів за допомогою психолінгвістичного експерименту, що сприяє, крім ідентифікації (етно-)культурної інформації, закодованої у фрагментах асоціативних полів, визначенню релевантних рис ментальності певного лінгвосоціуму та встановленню змін у мовній свідомості його представників, оскільки “... спостереження над складом і співвідношенням асоціативно- вербальних мереж різних мов також можуть наблизити нас до розуміння особливостей бачення світу та його оцінки національною мовною свідомістю [2, с. 191]”. Тому (вільний) асоціативний експеримент вважається ефективною методикою, на основі якої можна виявити накопичені в результаті попереднього досвіду асоціації носія мови (О.І.Горошко, О. О. Залевська, Ю. О. Караулов, Ю. О. Сорокін, Н. В. Уфімцева та ін.).

Залучення для психолінгвістичних експериментів матеріалу фразеології, яка є “дзеркалом”, у якому відображається людина і її культура, є актуальним напрямком дослідження. Особливо ж перспективним тут може бути матеріал компаративної фразеології (системи компаративних фразеологічних одиниць - КФО), де експерименти допомагають (1) виявити причини вибору лінгвокультурами образів-еталонів КФО, (2) ”вловити“ при цьому майже невловимі асоціативні зв’язки, (3) встановити когнітивні механізми концептуального моделювання мовними етносами об’єктивного світу (В.А.Маслова, Л. Г. Олексишина, О. Т. Тодор та ін.), бо в порівняннях утілюється народний менталітет і духовна культура народів [3, с. 191].

Саме симбіоз мовного й культурного, матеріального й духовного у КФО і визначає подальші перспективи їх вивчення у межах нового лінгвістичного напряму - лінгвокультурологічного [5, с. 131-140]. Проте гіпотези, пропоновані дослідниками лінгвокультурології та інших лінгвоантропологічних дисциплін, мають сумнівну верифікаційну цінність, часто ґрунтуючись на “неживому” словниковому матеріалі (відомо, що словники “відстають” від динаміки мовного розвитку) або “неживих” мовленнєвих (дискурсивних) зразках.

Метою пропонованої розвідки є виявлення спільного та специфічного в національній мовній свідомості носіїв віддаленоспоріднених німецької і української мов за допомогою зіставного аналізу їх асоціацій (слів-реакцій) на тлі взаємодії мови та культури (С.Г.Тер-Мінасова називає асоціативний експеримент лінгвокультурологічним [8, с. 111]). При цьому вибір асоціацій обмежується порівнянням, що сприяє ідентифікації ядра концептополів із компаративною семантикою та встановленню рівня володіння матеріалом компаративної фразеології сучасного мовця внаслідок визначення узусності / оказіональності слів-реакцій інформантів. Такий підхід є новим у лінгвістиці.

З огляду на те, що зазвичай розрізняють три види асоціативних експериментів - 1) вільний, 2) направлений та 3) ланцюговий - варто зазначити, що наш експеримент має не вільний, а направлений характер, оскільки асоціації в ньому обмежуються порівнянням: інформантам пропонується продовжити порівняння першим словом, яке спадає на думку, напр.: боязкий, як ... . Визначення виду психолінгвістичного експерименту упереджує можливу некоректність при тлумаченні його результатів, бо інколи декларується вільний асоціативний експеримент, а насправді проводиться направлений [напр.: 1, с. 219]. Однак відомо, що кожен вид асоціативних експериментів має певні нюанси при аналізі його результатів.

Отже, наш експеримент полягав у анкетуванні носіїв німецької та української мов віком від 17 до 30 років (проводився у 2007-2008 рр.). Частка суб’єктивності інтуїції носіїв мови перекривається за рахунок використання інтуїції певної кількості інформантів (80 німців і 100 українців), чим знижуються суб’єктивні психолінгвістичні показники. Кількість інформантів нами вважається достатньою, бо існує думка, що реакції людей значною мірою збігаються, тому число інформантів може бути 30 або навіть менше [див. 7, с. 158]. Стимулом був початок порівняння - feigherzig, wie / боязкий, як ... та ін. Реакцією на цей стимул повинен бути порівняльний образ, що сприймається у свідомості інформанта як еталон ознаки. Одиничні відповіді не розглядалися; кількісний показник подано в дужках. У цій статті подаємо лише результати, отримані на слова-стимули, що утворюють аксіологічно марковані опозиції:

kuhn / сміливий — feigherzig / боязкий нім. kuhn: Ritter (12), Hecht (4), Siegfried (3), Karl der Kuhne (3), Held (2), Herkules (2) / укр. сміливий: лев (10), воїн (6), герой (6), лицар (3), мисливець (3), тигр (3), козак (2), чоловік (2), вітер (2) - нім. feigherzig: Hase (18), Kaninchen (5), Reh (4), Kind (2), Straufi (2), Hydne (2) / укр. боязкий: заєць (47), миша (4), кролик (3), кіт /кошеня (3), дитина (2) klug / розумний — dumm / дурний нім. klug: Einstein (17), Fuchs (6), Elster (4), Lexikon (3), Buch (2), Rabe (2), ich (2), Gelehrte (2), Lehrerin (2), Eule (2) / укр. розумний: сова (6), професор (6), Ейнштейн (5), книга (4), качка (4), науковець (3), Сократ (2), вундеркінд (2), вчитель (2), Бог (2), я (2), учений (2), пес (2) - нім. dumm: Brot (48), Bohnenstroh (12), Stroh (5), Schwein (4), Nacht (2) / укр. дурний: пень (20), пробка (12), ступа (9), осел (7), баран (5), двері (4), дуб (4), сто свиней (2), курка (2), мій сусід (2) froh / веселий — traurig / сумний нім. froh: Kind (14), Vogel (im Wind) (9), Floh in Haferstroh (3), Lied (3), Geretteter (2), Oskar (2) Sonnenschein (2) / укр. веселий: клоун (16), веселка (6), моя подруга (2), я (2) - нім. traurig: Trauerweide (7), Weide (5), Tod (4), Zootiere (2), Grab (2), Regenwetter (2) / укр. сумний: дощ (6), П’єро (5), верба (4), осінь (3), ніч (3), іва (2), пісня (2), хмарка (2), у воду опущений (2) freigebig / щедрий — geizig / скупий нім. freigebig: guter Mensch (3), Konig (2), ich (2), mein Vater (2), Spender (2) / укр. щедрий: земля (14), Бог (4), осінь (3), мама (3), сонце (2), батьки (2), ріг достатку (2) - geizig: Dagobert Duck (16), die Schotten / ein Schotte (12), die Schwaben (9), Jude (5); укр. скупий: єврей / жид (7), багач (4), скнара (3), Скрудж (3), Плюшкін (3), Гобсек (3), лицар (3), дід (2) fleissig / працелюбний — faul / лінивий нім. fleissig: Biene / Bienen (57), Ameise (7), das fleissige Lieschen (Mdrchen) (4) / укр. працелюбний: бджола / джміль (20), віл (17), кінь (7), селянин (6), мураха (5), віслюк / осел (4), я (2), батьки (2) - нім. faul: Faultier (14), (nasser) Sack (9), Hund (6), Schwein / Sau, Student (2) / укр. лінивий: кіт (7), ведмідь (7), я (6), свиня (5), Омелько (5), кішка (4), лінивець (3), студент (2) ehrlich / чесний — lugnerisch / брехливий нім. ehrlich: Kind / Kinder (19), eine gute Seele (3), Trottel (2) / укр. чесний: сльоза (3), дзеркало (3), товариш (2), скло (2), політик (2) - нім. lugnerisch: Schlange (12), Politiker (8), lugt wie gedruckt (3), Schein (2), Hydne (2) / укр. брехливий: собака (10), лисиця (4), лис (3) , сорока (4), баба (2)

Як бачимо, слова-стимули формують навколо себе асоціативні поля. Більшість асоціативних полів виявляють особливу внутрішню семантичну організацію складу, що характеризує поле як одиницю знань про світ. О.М. Караулов називає таку семантичну організацію “семантичним гештальтом” [2, с. 194].

Однак поняття “гештальт” викликає в нас певні застереження, оскільки воно є дещо “розмитим” як у мовознавстві, так і в (когнітивній) психології. Тому слушною, на наш погляд, може бути екстраполяція ідеї семантичного гештальту на концептополе, бо семантичний гештальт - це не що інше, як амальгама концептополів, структурованих гіперо-гіпонімічними відношеннями за польовим принципом: центр - периферія. У такий спосіб вибудовується певна асоціативна концептосистема: системоформувальним є концептополе, іменем якого є слово-стимул (напр., брехливий ^ концепт “Брехня / Неправда” ^ макроконцептополе “Брехня / Неправда”). До центру належать ядерні концептополя, іменем яких є перші дві реакції (за принципом Ю. М. Караулова [2, с.191]) мовної свідомості на слово-стимул (напр., макроконцептополе “Брехня / Неправда” актуалізує у свідомості українців зооморфні мікроконцептополя “Собака” та “Лисиця”).

Ідея концептопольової організації асоціативно-вербальних мереж адекватна, на нашу думку, епістемологічному інструментарію лінгвокультурології, оскільки домінуючим у лінгвокультурологічних дослідженнях стає аналіз такої структури представлення мовних і культурних знань, як концепт. Відомо, що концепти формують у свідомості недискретну концептну мережу, функцію конекторів у якій виконують стратифікаційні складники концептів - поняттєвий, перцептивно-образний та валоративний: концепти тісно пов’язані між собою за рахунок перетину хоча б одного з цих складників, створюючи в такий спосіб передумови для утворення на основі аналогії (подібності, порівняння) розгалужених асоціативних рядів (полів). Останні організуються головним чином за принципом гіперо-гіпонімії, проте структура організації носить нелінійний характер, формуючи концептні вузли біфуркаційного типу в тих місцях, де простежується непомірне перенасичення зон перетину актуальних для того чи іншого мовного етносу концептів. На ґрунті біфуркації відбувається зміна напряму аналогізації, утворюючи нове знання за рахунок нових, інколи непередбачуваних, асоціацій, що і є відправною точкою формування нового концепту. У такий спосіб синергетична взаємодія концептів вибудовує та розбудовує концептуальну картину світу носіїв мови, яка безпосередньо пов’язана з мовною картиною світу.

Зазначимо, що результати нашого направленого психолінгвістичного експерименту відрізняються від вільного, бо в мовній свідомості носія мови актуалізуються не будь-які найперші асоціації, а ті, що внаслідок експлікації порівняння несуть еталонізовану в (етно-)свідомості ознаку. Так, у цьому експерименті асоціативні ряди майже не представлені абстрактними концептами, чого можна було б очікувати при вільному експерименті, оскільки, як відомо, еталонізуються насамперед конкретні об’єкти навколишнього світу. Тому асоціативні поля з реакціями, обмеженими порівнянням, слід визначити як компаративно-асоціативні концептополя.

Зіставний аналіз компаративно-асоціативних концептополів носіїв німецької та української мов слід проводити в два етапи: 1) зіставлення ядерних концептополів та 2) зіставлення концептополів у цілому, щоб більш збалансовано підійти до поверхово- глибинного вивчення національної мовної свідомості та ментальності німців і українців. Звичайно, глибинні аспекти дослідження ментальності згаданих етносів в статті не розглядаються.

Етап І.

1. Навіть поверхове зіставлення німецьких і українських ядерних концептів у межах опозиційно представлених компаративно-асоціативних концептополів засвідчує разючі відмінності, наприклад, концептополя feigherzig / боязкий і fleissig / працелюбний мають спільними лише ядерні концепти Hase / заєць, Biene / бджола. Натомість у семантичній структурі цих концептополів у цілому простежуємо численні збіги.

Очевидно, таке домінування відмінного над спільним у ядрі мовної свідомості німців і українців пояснюється віддаленою спорідненістю цих лінгвокультур: віддалені мовні спільноти виявляють значні відмінності в мовній свідомості та в ментальності. І це логічно. Однак при будь-якій мовній і культурній віддаленості народів завжди існує, на нашу думку, певна ізоморфність ядра їхньої мовної свідомості з огляду на ізоморфні когнітивні механізми концептуалізації та категоризації мовцями об’єктивного світу, що і підтверджують результати цього експерименту.

2. Такі експерименти демонструють значне відставання лексикографії (фразеографії) від динаміки мовної свідомості носіїв мови, бо фіксація зв’язку макроконцептополе ^ ядерні мікроконцептополя однозначно сигналізує про узусність відповідних асоціацій на певному синхронічному відрізку. Проте не всі концепти, що формують концептополя, представлені як образи-еталони КФО навіть у найповніших словниках компаративних фразеологій німецької та української мов [4; 9], де не знайдемо КФО kuhn wie ein Ritter / ein Hecht (досл.: сміливий, наче лицар / щука), klug wie Einstein / Fuchs (досл.: розумний, наче Ейнштейн / лисиця), froh wie ein Vogel (досл.: радісний, наче птах), traurig wie eine (Trauer-)Weide (досл.: сумний, наче (плакуча) верба), сміливий як воїн, розумний як сова /професор, веселий як клоун / веселка, сумний як дощ /П’єро та ін.

Як бачимо, словники значною мірою неактуальні (“мертві”) з огляду на динаміку мовної свідомості. При цьому майже всі мовознавчі дослідження послуговуються їх матеріалом. Зміни в культурі, а відтак і в мові, народів з кожним роком прискорюються. Змінюються також ціннісні орієнтири лінгвокультур, індикатором чого є ядро національної мовної свідомості. Очевидно, настав час, коли лексикографи повинні облігаторно орієнтуватися на результати психолінгвістичних експериментів, щоб “схопити” нові асоціативні зв’язки та відтінки значення тієї чи іншої лексеми. Такий підхід безперечно актуалізував би словниковий матеріал, а разом і результати багатьох лінгвістичних досліджень.

Етап ІІ.

1. Нами вже зазначалося, що склад компаративно-асоціативних концептополів у німецькій і українській мовах виявляє численні збіги, відрізняючись в основному лише своєю структурою, тобто позицією концептів у ціннісній ієрархії мовної свідомості інформантів. Наприклад, у концептополі faul / лінивий маємо такі збіги: Faultier (14) / лінивець (3), Schwein / Sau (3) / свиня (5), Student (2) / студент (2). Хоча концепт Faultier ‘лінивець’ більш значущий для німецької молоді, а для української - кіт або ведмідь. Очевидно, це пов’язано з тим, що така екзотична тварина, як лінивець протягом багатьох років є серед німців улюбленим героєм мультиплікаційних фільмів та казок. Натомість подібну прецендентність серед українців мають кіт і ведмідь.

Так, структура компаративно-асоціативного концептополя адекватно віддзеркалює ієрархію ціннісних пріоритетів певної лінгвокультури, чутливо реагуючи на будь-які зміни, бо концепт власне набуває статусу концепту лише за наявності валоративного (ціннісного) складника. Така взаємодія і взаємозумовленість концептуальної, мовної та аксіологічної картин світу у свідомості мовця і є причиною вибору для нашого експерименту саме аксіологічно маркованих опозицій.

2. Показово, що негативні опозиції більшою мірою представлені усталеними асоціаціями, ніж позитивні. Це пояснюється відомим принципом когніції: концептуалізації та категоризації піддається насамперед усе те, що є подразником для людського організму (психіки). Тому часто антиконцепти виявляють численніші концептуальні зв’язки, формуючи не лише ядро компаративно-асоціативного концептополя, а й значною мірою домінуючи над ядерними концептами опозиційного концептополя. Порівняймо: найбільшою кількістю реакцій у концептополі dumm / дурний представлені антиконцепти Brot ‘хліб’ (48) і пень (20). Натомість у концептополі klug / розумний концепти Einstein та сова мають лише 17 і 6 реакцій відповідно.

3. За кількістю реакцій можна визначити найбільш значущі для сучасної німецької та української молоді концепти / антиконцепти і, відповідно, ціннісні орієнтири. Показовими тут є концепт нім. “FleiB” ‘старанність’, який об’єктивується за допомогою концепту “Biene” ‘бджола’, та антиконцепти нім. “Dummheit” ‘дурість / тупість’ і укр. “Страх”, об’єктивовані концептами Brot ‘хліб’ та заєць відповідно.

Як бачимо, концепт “FleiB” був і залишається для німецької лінгвокультури одним із базових концептів, оскільки загальновідома старанність німців при виконанні будь-якої роботи залишається як ціннісний орієнтир актуальною і для німецької молоді. А серед антицінностей виокремлюється концепт “Dummheit”: тупість є найбільш негативною рисою молодої людини у Німеччині. Натомість наведений фрагмент експерименту нечітко демонструє ціннісні орієнтири української молоді, хоча серед антицінностей показовим є антиконцепт “Страх”.

Отже, проведений нами аналіз компаративно-асоціативних концептополів носіїв віддаленоспоріднених німецької та української мов дозволив виявити спільне і специфічне в національній мовній свідомості інформантів за допомогою зіставлення їх асоціацій на тлі взаємодії мови та культури, що сприяло ідентифікації ядра концептополів, встановленню узусності асоціацій сучасних мовців та визначенню деяких цінностей / антицінностей німецької й української молоді. На перспективу залишається удосконалення методики компаративно-асоціативного концептополя направленого психолінгвістичного експерименту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Даниленко Л. І. Чеська пареміологія, її концептуальний простір і культурні домінанти / Л.ІДаниленко // Мовознавство. - 2008. - № 2-3. - С. 208-221.

2. Караулов Ю. Н. Показатели национального менталитета в ассоциативно-вербальной сети / Ю.Н.Караулов // Языковое сознание и образ мира. - М.: Ин-т языкозн. РАН, 2000. - С. 191-206.

3. Маслова В. А. Лингвокультурология : [Учеб. пос. для студ. высш. учеб. зав.] / В. А. Маслова. - М. : Изд. центр “Академия”, 2001. - 208 с.

4. Мізін К. І. Німецько-український фразеологічний словник (усталені порівняння) / К. І. Мізін. - Вінниця : Нова книга, 2005. - 304 с.

5. Мізін К. І. Компаративна фразеологія : Монографія / К. І. Мізін.-Кременчук :ПП Щербатих О.В., 2007. - 168 с.

6. Мізін К. І. Психолінгвістичний експеримент чи соціолінгвістичний моніторинг? Епістемологічні пошуки аксіологічної фразеології / К. І. Мізін // Мовознавство. - 2008. - № 1 (244). - С. 67-79.

7. Мустайоки А. О лингвистических экспериментах / А. Мустайоки // Язык - система. Язык - текст. Язык - способность. - М. : ИРЯ РАН, 1995. - С. 155-160.

8. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация : [Учебн. пос.] / С. Г. Тер-Минасова. - М. : Слово / Slovo, 2000. - 624 с.

9. Walter H. Worterbuch deutscher sprichwortlicher und phraseologischer Vergleiche. Teil 1 / H. Walter. - Hamburg : Verlag Dr. Kovac, 2008. - 332 S.