Оксана Лозова
(Львів)

Емоційність у мовному заломленні, тобто чуттєва оцінка об’єкта, вираження мовними чи мовленнєвими засобами почуттів, настроїв, переживань людини називається емотивністю [6, с.153], і в сучасному мовознавстві розуміється досить широко: цей відтінок значення знаходять практично у будь-якому висловлюванні. Проте слід розробити відповідні методи аналізу, враховуючи належні параметри емотивності, з’ясувати особливості вербалізації емоцій, їх розгортання, динаміки у комунікативній діяльності людини. Когнітивна ж лінгвістика звертається до розгляду емоцій, оскільки вони охоплюють усе життя та діяльність людини і широко відображені засобами мови, тож у когнітивному плані емоції розглядаються як певні структури знань про емоції чи стани, логічно або каузально залежні від цього знання. По-друге, вивчення емоцій через структури представлення знань дозволяє поставити питання про те, якого роду знання репрезентуються мовними одиницями. Щодо реалізації емотивності у фразеологічних одиницях [4; 5; 10], то слід зазначити, що проблема не досліджувалася вповні у когнітивному плані; також виникає питання про належний понятійний апарат та складові концептуалізації емоції у фразеології. Щоправда, наше дослідження не претендує на всеохопність, зважаючи на його обмежений обсяг.

Матеріалом і об’єктом статті слугували 1562 англійські фразеологізми та сталі вирази із емотивною та емоціогенною семантикою. Належність фразеологізмів до емотивних одиниць оцінювалася за такими критеріями: 1) мотивованої внутрішньої форми; 2) образності; 3) лексичного складу та 4) функціонально-стилістичної належності [4, с.124-125; 5, с.5]. Детально розглядалися образні фразеологічні одиниці як із експліцитною, так і з імпліцитною семою емотивності (других виявилося 384), шляхом вирішення наступних завдань: 1) розподілення виявлених фразеологізмів за певними загальними схемами-прототипами; 2) визначення найпоширеніших шляхів когнітивної метафоризації емоції та її спектру, згідно з двома найпоширенішими підходами до тлумачення емоцій - семантичним та метафоричним [2, с.5]. Фразеологізми з емотивною семантикою були отримані методом суцільної вибірки з ідеографічних джерел (АРФС; ODEI).

Існують різні точки зору на концептуалізацію емоцій. Так, В.І. Шаховський та В.В. Жура висунули ідею представлення емотивного дейксису мовленнєвої діяльності як сукупності фіксованих у свідомості мовця понять про ціннісні орієнтири [12, с. 38]; встановлення загальних аспектів емотивності висловлювання: емотивної інтенції, модальності, спрямованості і тональності емоції, які у певному поєднанні експлікують емотивний дейксис мовленнєвої діяльності мовної особистості і виявляються у використанні певних мовних засобів (емотивних знаків) і стратегій мовленнєвої поведінки. Емоції розглядають як інтенціональні структури, що включають вказівку на збереження/ зміну ситуації, що склалася, певні її аспекти, задіяних у ній агентів та об’єктів [12]. А. Вежбицька пропонує інший підхід: сценарій емоції є типовим когнітивним сценарієм, за яким носії мови вирізняють окреме почуття або їх діапазон, описуваний лексичними універсальними концептами, з використанням зрозумілих інтуїтивно слів, але не емоном певної мови, оскільки емономи як культурно і мовно специфічні явища не є універсальними [13, с.140]. Потрібно ж застосувати один лише емоційний концепт «відчувати» та гроно не позначених емоційно концептів, як-от говорити, хотіти, знати, думати, хороший, поганий і т. д. Це, як належна метамова, успроможнить точне відтворення усіх концептів, особливо емоцій, прихованих у мові [там же, с.138-162]. Л. Антипенко виокремлює такі складові концептуалізації негативних емоном: причина, переживання та суб’єкт; основою усіх переживань дослідниця вважає поєднання різних відчуттів, протиставлених в опозиціях задоволення/ незадоволення, напруження/ розслаблення, збудження/ спокій, а також сприйняття/ відштовхування емоціогенного об’єкта. Сценарій емоції має два розв’язки: поглинання емоцією, погіршення ситуації та вихід з емоційного стану, його переборення [1, с.12].

Емоції можуть визначаютися через шляхи сприйняття довкілля та змін у ньому [8], з урахуванням трьох чільних змінних інтенсивності перебігу емоції (бажаності, схвалення і привабливості), які мають значення для визначення цієї інтенсивності та умов її виникнення, а також ґрунтуються на джерелі емоції, аґенті, що відчуває її і на об’єкті емоції. Самі ж емоції розуміються як валентні реакції на одну із перспектив розгляду довкілля, із широкого грона емотивних реакцій. Дії агента схвалюються і оцінюються відносно ієрархії стандартів і норм, а привабливість об’єкта - у зв’язку з відношенням, виявленим суб’єктом [8, с.334-340].

Важливим питанням розрізнення та опису емоцій є виявлення їх прототипових ситуацій, конструйованих на підставі різних параметрів: біполярних - (не)задоволення, збудження/ заспокоєння, (не)керованість; аспектів когнітивної оцінки ситуації (новизни, приємності подій, сприятливості для досягнення мети, потреб, належності етичним нормам та уявленням про власне ідеальне «Я» тощо). Сценарій емоції має п’ять етапів: першопричина - ментальне/ фізичне сприйняття стану речей; безпосередня причина, розумова оцінка стану речей як (не)імовірного, (не)бажаного; власне емоція; намір продовжити чи перервати цей стан; зовнішні (не)контрольовані, в т. ч. й вербальні емоційні вияви [3, с. 52-53]. Щоправда, існує думка, що прототипові сценарії не висвітлюють характеру самого емоційного переживання [12]. Та слід розрізняти прототипові сценарії (що характеризують емоцію, її причини, наслідки, та подають складники лінійно) і ситуації (де опис емоції та послідовність її фаз є неважливими). Тож емотивні фразеологічні одиниці, джерело нашого дослідження, - не уточнюючи характер та знак емоції, позитивний, негативний чи нейтральний, - можна узагальнити у вигляді певних схем-прототипів емоційних та емоціогенних ситуацій, де Х - агент, У - об’єкт емоції. Схему розуміємо як вид концепту, певне просторово-графічне чи контурне узагальнення; гіперонім з ослабленим значенням [9, с. 117]. Адже за повної відсутності власне емономи чи емоційної лексики наведена ситуація може стосуватися клопоту, зміни у стані здоров’я, соціальному становищі і т. п., як-от get smb sacked - добитися, аби когось звільнили, тобто, бути загалом емоціогенною (таких прикладів є 26%):

(Х) Х є виразником певного типу емоційної поведінки : an angel of light - весела, добра до інших людина; a crashing bore - неможливий, досл. «нищівний» зануда; a bag/ bundle of nerves - жмуток нервів; відчуває певну емоцію (до У): as sick as a dog - глибоко стурбований, стривожений; would cheerfully murder smb - любенько би когось убив; спонтанно діє під впливом емоції: as the spirit takes one - куди душа бажає, ноги несуть; drag one’s feet - тягти ноги, з неохотою чимось займатись.

(Х) Х обмежує зовнішні вияви власної емоції: bridle one’s tongue - загнуздати язика; hold one’s fire - не нападатись (на когось); переборює власну емоцію: can/ could ill afford to do smth; contain oneself - тримати себе в руках; уникає її: a dark horse - «темна конячка», стримана особа; cross ones bridges when one comes to them - «переходити мости», труднощі, аж коли вони настають; не здатен її перебороти: couldn’t help it/ that; can’t help doing smth - не могти себе опанувати; Х перестає відчувати емоцію: can breathe easily/ freely again - зітхнути з полегшенням; couldn’t care less - «не міг би турбуватись менше»; або взагалі не відчуває жодної: to be a cool customer - бути незворушною, стійкою до стресів особою; cool, calm and collected - спокійний, врівноважений, зібраний;

(Х~) Емоція Х-а змінюється: a change of face - зміни ставлення, поведінки; change one’s spots - вчинити щось проти своїх уподобань; Х удає переживання емоції: to shed crocodile tears - лити фальшиві сльози; creeping Jesus (щодо релігійного лицемірства окремих осіб) - «стражденний Ісус»; чи, навпаки, морально ламається під впливом емоції: a broken reed — «зламана гілка», людина після стресу, негативного досвіду; to reach the breaking point - досягти критичної точки, межі зриву.

(Х——У) Х спричинює певну емоцію в У: you should count your blessings - (настанова): будь удячним за дрібні радості і удачі; put one’s foot in it - пробовкнутись, засоромити, «вступити у щось»; відчуває її: catch a whiff of smth - «занюшити» почуття оточення; break the ice - зламати лід, незручності першого спілкування; реагує на неї: a good Samaritan -помічник у стресовій або важкій життєвій ситуації; change the subject - змінити незручну тему; схвалює її: can take a joke - розуміє, не ображається на жарти.

Х виражає емоцію (щодо У) словесно: (God) bless my soul! (вираз подиву) - «Боже, благослови мою душу!»; Get lost! (груб.) - Забирайся! «Згубись!» у т ч. звуконаслідувально: ooh and aah - охати та ахати; to eff and blind - лаятися (алюзія до буквеного складу конкретних лайливих слів); зовнішнім виглядом, поведінкою: climb the walls - дертися на стіни (від гніву); make one’s hair stand on end - налякати, що аж волосся стало дуба; внутрішнім станом, тілесними реакціями: collect/gather one’s wits - прийти до тями (від шоку, подиву); chill the spine - спина похолола від страху; can’t hear oneself think - дратуватися, не можучи зосередитись від шуму; жестами: beat one’s breast

- битися в груди; clench one’s hands - стиснути п’ястуки; мімікою: say smth between one’s teeth (сказати знехотя, крізь зуби); click one’s tongue - поцокати язиком (від несхвалення).

Х почуває емоцію щодо У: особи: cost smb dear («це йому дорого обійдеться»); the apple of one’s eye - об’єкт любові, відданості, «зіниця ока»; предмета: cakes and ale - утіхи від матеріальних благ; bread and circuses - «хліб і видовища», необхідність розваг; ситуації: the call of the wild - поклик дикої пущі; a dog’s life — «собаче», неприємно обмежене життя.

(Х|У) Х не розуміє/ не сприймає емоцію У: to get sb wrong - неправильно зрозуміти чиїсь почуття; to get the wrong end of the stick - неправильно оцінити когось у певній ситуації, «не з того боку вхопити палицю»; заперечує емоцію У: consider the lilies

- «погляньте на лілії пільні», перен. не хвилюйтеся через буденні справи; care killed the cat - досл. «гризота убила кота», не нервуй; змінює емоцію У: to gild/sugar the pill - підсолодити гіркі ліки, перен. послабити неприємну новину; to put on one’s bedside manner

- поводитися заспокійливо, мов коло ліжка хворого; Х пригнічує емоцію У: break the/ sb’s spirit - зламати чийсь дух; cannot call one’s soul one’s own - страждати від порушення приватності, букв. «і душу не могти назвати власною»; або взаємну емоцію Х та У: bury the hatchet - закопати топірець (ворожості); clear the air - владнати непорозуміння; У зазнає фізичного впливу чи реакції від емоції Х: box smb’s ears - дати комусь позауш; eject smb by the scrub of his neck - агресивно викинути когось за комір.

(Х-^У) Х та У поділяють ту ж емоцію чи настрій (поодинокі приклади): bill and coo - воркувати, милуватись (про закохану пару); a man after one’s own heart - людина комусь до мислі, до душі.

Проте емоції недоступні прямому спостереженню, їх важко перевести у слова, витлумачити лексикографічно; їх легше порівняти із чимось, відомим мовцю. Тому, окрім смислового підходу до опису емоції, є ще метафоричний [2, с. 27]. Існує термін концептуальна метафора, яку вбачають у процесі розуміння одного концепта чи концептуальної області в термінах іншого концепта чи концептуальної області [7], як інструмент осмисленння нових понятійних сфер через зрозуміліші, ближчі до людини сфери: пор. буквальне геометричне використання лексеми високий в словосполученні високе дерево та його метафоричні переноси на сферу динаміки (висока швидкість), естетики (мистецтво), етики (мораль), права (суд), соціальних відносин (пост), праці (майстерність) і т. д. Концепт, або концептуальний комплекс, осмислений через метафору, визначають як концептуальний референт, або область цілі; а залучуваний для порівняння є концептуальним корелятом, або областю-джерелом. Мовні засоби вираження емоцій украй метафоричні, тому найвідповіднішим лінгвістичним описом емоцій вважаються метафори, у яких ці емоції концептуалізує мова: так, емоції щастя і смутку метафорично протиставлені як верх і низ; любов - це подорож, магія, війна [7, с.35-36, 72, 82]. На іншу думку, первинним є саме метафоричне значення імені емоції, воно - продукт міфологічного мислення або результат виявлення суті явища шляхом порівняння з наочнішими чи зрозумілішими об’єктами [1, с.6]. Між деякими метафоричними образами та психічними явищами є відповідність: образ рідини слугує засобом вияву інтенсивності почуттів; мляві відчуття і переживання, які контролює суб’єкт, передаються образами хмар, вітру; внутрішнє напруження і збудження - через образи тварин, які кусають, гризуть [там же, с.17]. Інший важливий аспект концептуалізації емоцій - пов’язаність з ідеєю світла (позитивні) та темряви (негативні емоції) [3, с.55-56]. Метафора особливо національно колоритна і жива, коли сформовує фразеологізми [11, с.204]. Справді, у фразеології емоція, точніше її суб’єкт чи об’єкт, концептуалізується здебільшого структурно, як ТВАРИНА: ДИКА: ЗУБАТА: draw smb’s/ smth’s fangs - вирвати чиїсь ікла, знешкодити лють; bite the hand that feeds one - «кусати руку, що годує», невдячність благодійнику; КОЛЮЧА: one’s conscience pricks one - сумління коле; ВОЙОВНИЧА: fight like a tiger - битися мов тигр; КОНКУРЕНТНА: dog eat dog - собаки гризуться з собі подібними; АГРЕСИВНА: the fur begins to fly - «шерсть літає», точиться сварка; ЗБОЛЕНА: a bear with a sore head - «ведмідь із головним болем», сердита особа; НЕПОСТУПЛИВА: a dog in the manger - собака на сіні; ТИПОВА ДЛЯ СВОГО ВИДУ: а cold fish - «холодна риба»; нечутлива особа; НЕТИПОВА: change one’s spots - «змінити свої плямки», поміняти реакції на емоції; ПРАЦЕЛЮБНА: an eager beaver - «жвавий бобер», виразник занадто емоційного ставлення до життя; У ЧУЖОМУ ЖИТТЄВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: a fish out of water - мов риба на суші; У НЕСПРИЯТЛИВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: a fly in the ointment - як муха у масті; ЩО ВОРОГУЄ ІЗ ІНШИМ ВИДОМ: lead a cat-and-dog life - гризтися як кішка з собакою; ЩО БЕРЕ СЛІД: dog one’s footsteps - йти чиїмось слідом. ДОМАШНЯ: ВЛАСНІСТЬ, ЯКУ МОЖНА ПРИСВОЇТИ: get smb’s goat - «зайняти чиюсь козу», роздратувати; ЗАГНУЗДАНА: bridle one’s tongue - «прип’ясти язика», змовчати про неприємне; ВЕСЕЛА, ГРАЙЛИВА: а gay dog - весела, щира людина. РІДИНА (у т. ч. КРОВ, на позначення життя, життєвої сили, емоційного середника: ГУСТА - blood is thicker than water - «кров густіша за воду», «густий» переосмислюється як «суттєвий, важливий», стосуючись родинних уз; ПОГАНА, НЕГОДЯЩА: bad blood (between) - «погана кров», ворожнеча, лихі почуття (поміж)); ЩО КИПИТЬ: one’s blood boils - кров кипить (від гніву); ГУСНЕ: one’s blood runs cold - кров стигне (від страху, жаху); ЗАМЕРЗАЄ: break the ice - розбити лід (емоції, відносин); У НЕЇ МОЖНА ЗАНУРИТИСЯ: deep in thought/ argument - поринувши у (важкі) думки, у сварку; ЇЇ МОЖНА ЗБУРИТИ: cause a ripple on the surface; cause a stir - спричинити “брижі на поверхні, замішання», незручність, емоційне сум’яття. ВІЙНА як: ВИКЛИК: declare one’s interests - “оголосити інтереси», кинути виклик; ЗБРОЙНА СУТИЧКА: a clash of wills - зіткнення характерів, «волі»; ЗБРОЯ: ГОСТРА: blunt the edge of one’s anger - затупити гостроту гніву; ХОЛОДНА: the hatchet of war - бойова сокира; ТАКТИКА: cold war - холодна війна, тактика ізоляціонізму; ВОЄННІ ДІЇ: draw the enemy’s fire - «стягти вогонь», критику на себе; БОЙОВЕ СПОРЯДЖЕННЯ: a chink/ crack in one’s armor - тріщина в обладунку, моральна слабинка; ПОПЕРЕДЖЕННЯ: forewarned is forearmed - попереджений, значить озброєний; ЗРАДА: the enemy/ traitor within the gates - ворог/ зрадник у фортеці; ПОЛОН: catch smb unawares - захопити зненацька; ПОЦІЛЯННЯ: (not) come amiss - точно вцілити, не змарнувати; БІЙКА, БІЙ, БОРОТЬБА: enter/join the fray - приєднатися до сутички; the dust settles - пил осідає (після бійки). БУДІВЛЯ (переважно семантика РУЇНИ): shatter smb’s hopes - розхитати, зруйнувати чиїсь надії; dust and ashes - пил і попіл. Спостерігаємо також метафору-КОНТЕЙНЕР (19%): to be full of beans — «сповнений бобів», енергії; to be out of favour — в неласці; «вийти з ласки»; my cup is full - моя чаша (гіркоти, образ, лих) повна.

Самі емоції або їх причини концептуалізуються у фразеологізмах дещо рідше через антропоцентризм та конкретність людського мислення (633 випадки, з них 58 позначають емоції, решта - їх причини; відповідно 41%, 4% та 37% усіх); все ж, спостерігаємо назагал такі полярні образи СТАНУ АБО ОРІЄНТАЦІЇ: ТИХИИ/ ГОЛОСНИИ: crying evil - кричуща несправедливість; quiet desperation - тихий відчай; ГАРЯЧИИ/ ХОЛОДНИИ (інтенсивність): cold fury - холодна, опанована злість; на противагу in the heat of the moment - у запалі хвилини, гніваючись, нервуючи; ПОЧАТКОВИЙ/ КІНЦЕВИЙ (+) the end of the road - «кінець шляху», щаслива мета, але водночас (-) the end of the world - «кінець світу», катастрофа; ВИСОКИЙ/ НИЗЬКИЙ: high on smth - збадьорений, сп’янілий; down in the mouth - пригнічений; ВАЖКИЙ/ ЛЕГКИЙ: easy/ hard on the nerves

- що легко чи сильно діє на нерви; ТВЕРДИЙ/ ГАЗОПОДІБНИЙ: solid truth - щира, «тверда правда»; hot air - «жарке повітря», нездійснені погрози, обіцянки; СВІТЛИЙ/ ТЕМНИЙ: the light of day - «світло дня», початок розв’язання клопоту; the prospects are dark - похмурі, несприятливі перспективи; ЦЕНТРАЛЬНИЙ/ ПЕРИФЕРІЙНИЙ: in one’s heart of hearts - «у серці сердець», глибині душі; a cloud on the horizon - «хмара на горизонті», клопоти у перспективі; ДОРОГИЙ/ ДЕШЕВИЙ: cheap at the price - «ще порівняно дешево», жадана річ задорого; cost smb dear - дістатися дорогою ціною; ЧИСТИЙ/ БРУДНИЙ: clear conscience - чисте сумління; dirty work - «темна оборудка»; СПРАВНИЙ/ НЕСПРАВНИЙ: a damp squib - невдалий жарт, «мокра петарда»; ЗВИЧАЙНИЙ/ ВИНЯТКОВИЙ: the day of days - приємний «день над усі дні»; ДРІБНИЙ/ ВЕЛЕТЕНСЬКИЙ: a crumb of comfort - крихта заспокоєння та an ocean of mirth - океан веселощів. Спостерігалися також образи НАПАДУ ХВОРОБИ: a fit of laughter/ rage - напад реготу/ шалу; (ХИЖОЇ) ТВАРИНИ (часте вживання): nature, red in tooth and claw - «природа із закривавленими іклами», безжальна конкуренція; (like) a scalded cat - «як ошпарений кіт», втеча у паніці, страху; ШЛЯХУ: (go) down the memory lane - «униз стежкою спогадів», у меланхолійній задумі; ЛІКІВ: a bitter pill - «гіркі ліки», неприємна правда; ПОДИХУ, ВДИХУ: a breath offresh air - «подих свіжого повітря», відсвіжуюча, бажана зміна; ПРОВАЛЛЯ: generation gap - «пропасть поколінь», непорозуміння між ними; СМЕРТІ: die laughing - «умерти сміючись», сміятися до знемоги; ЖИТТЯ: come alive - «ожити», зацікавитися; alive and kicking - «живий і вибрикує», енергійний; СПОРТУ, зокрема ЗАБОРОНЕНИХ ПРИЙОМІВ: it’s no cricket - «це не крикет», так не можна (обурення); ЇЖІ: cakes and ale - «пироги та ель», матеріальні вигоди, веселощі; КОРОЛІВСЬКОЇ ВЛАДИ: confusion reigns - сум’яття царює; crowning glory - «коронуюча слава», предмет гордості.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновки про наявність більш ніж однієї семантичної чи метафоричної домінанти у складі фразеологізму; явне переважання концептуалізації негативних емоцій (87%), часто із залученням метафоризації на користь суспільно чи морально засуджуваних практик; а також про доцільність протиставлення та порівняння концептуалізації блоків семантично споріднених позитивних і негативних емоцій та емоційних станів, категорії оцінності у подальшому аналізі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипенко Л. Н. Спроба концептуального аналізу імен негативних емоцій в російській мові: автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.02 «Російська мова» / Л.Н.Антипенко. - Х.,

1994. - 23 с.

2. Апресян В. Ю. Метафора в семантическом представлении эмоций/ В. Ю. Апресян, Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. - 1993. - № 3. - С. 27-35.

3. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания/ Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. - 1995. - № 3. - С. 37-67.

4. Кондрашина Е. И. Основные критерии выделения эмотивного компонента в структуре значения фразеологической единицы / Е. И. Кондрашина // Проблемы стилистической маркированности: [сб. науч. тр.; отв. ред. Г. Г. Почепцов]. - М.: Б. И., 1988 - Вып. 356. - С. 124-132.

5. Кондрашина Е. И. Эмотивность в английской фразеологии: автореф дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук: 10.02.04 «Германские языки» / Е. И. Кондрашина. - М.: МГЛУ, 1991. - 26 с.

6. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка: учеб. для ин-тов и фак-тов иностр. яз. - М.: Высш. шк, 1986. - 336 с.

7. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон; [пер. с англ АН. Баранова и АВМорозовой; под ред и с предисл А Н Баранова; изд. 2-е] - М.: Изд-во ЛКИ, 2008. -256 с.

8. Ортони А Когнитивная структура эмсций / А. Оргони, Дж Клоур, А Коллинз // Язык и интеллект: [сб. науч. тр.; пер. с англ. и нем.; сост. и вступ. ст. В. В. Петрова]. - М.: Изд-я группа «Прогресс», 1996. - С. 314-384.

9. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А Стернин. - М.: АСТ: Восток - Запад, 2007. - 314, [6] с.

10. Самосудова Г. Г. Метафоризация концептуальной картины мира и ее языковые экспоненты: автореф. дисс. на соискание науч. ст. канд. филол. наук: 10.02.04 «Г ерманские языки» / Г. Г. Самосудова. - Барнаул, 1999. - 22 с.

11. Телия В. Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира / Б. А. Серебренников, Е. С. Кубрякова, В. И. Постовалова, В. Н. Телия, А.А.Уфимцева. - М.: Наука, 1988. - С. 173-205

12. Шаховский В.И. Дейксис в сфере эмоциональной речевой деятельности / В.И. Шаховский, В.В. Жура // Вопросы языкознания. - 2002. - № 5. - С. 38-56.

13. Wierzbicka A J^zyk - umysl - kukna / A. Wierzbicka; red. nacz. J. Bartmmski. - Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1999. - 593 strony.